Справа №303/2929/25
2/303/1016/25
24 квітня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
22 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом.
Разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову. Яку мотивовано тим, що з метою забезпечення позову до ухвалення судом рішення по суті спору: накласти заборону відповідачу ОСОБА_4 на відчуження належного йому житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0094 за адресою АДРЕСА_1 ; накласти заборону відповідачу ОСОБА_3 на відчуження належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0042 за адресою Закарпатська область, Мукачівський район, с.Косино, урочище «Вовковиця».
На обґрунтування заяви представник позивача посилався на те, що на даний час існує реальний ризик того, що вказане майно в подальшому може бути відчужене, а рішення суду в разі задоволення позову виконати буде неможливо або його виконання буде ускладнене.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає вимогам, закріпленим статтею 151 ЦПК України.
В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Зважаючи на те, що існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, приймаючи до уваги надані суду докази, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ; земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0094 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 ; земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0042 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
-накласти заборону ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який за ним зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1404684321227.
-???накласти заборону ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0094 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку за ним зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
-накласти заборону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2122786200:12:000:0042 за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Косино, урочище «Вовковиця», право власності на яку за нею зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Курах