Єдиний унікальний номер №243/1423/23
Номер провадження №2-др/243/6/25
24 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву адвоката Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою,-
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою - задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 , в рахунок відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою 25796,70 грн., витрати по проведенню експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1800,00 грн., витрати за евакуацію автомобіля з місця ДТП у сумі 2500,00 грн., та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 588,76 коп.. У задоволенні вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування втрат з оренди автомобіля у сумі 10000,00 грн. - відмовлено.
Представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвокат Гусєв П.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги в сумі 2000 грн. 00 коп., оскільки у відзиві на позов адвокат просив суд розподілити судові витрати по справі у сумі 2000,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні докази по справі, з'ясувавши фактичні обставини та вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3, ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою .
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Прокопцев С.В. заявив клопотання про залучення у справі співвідповідача МТСБУ, оскільки ОСОБА_4 є учасником бойових дій. Дане клопотання було задоволено, про що 28.05.2024 постановлено Ухвалу суду.
Таким чином, ОСОБА_3 не висувала вимоги до МТСБУ та не просила суд стягувати з МТСБУ завдану ОСОБА_4 шкоду.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою - задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 , в рахунок відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою 25796,70 грн., витрати по проведенню експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1800,00 грн., витрати за евакуацію автомобіля з місця ДТП у сумі 2500,00 грн., та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 588,76 коп..
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, під час ухвалення судового рішення, судом були розглянуті не всі вимоги позивача, зазначені в позовній заяві, а саме питання щодо відшкодування витрат МТСБУ на оплату юридичної допомоги вирішені не були.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачами було заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а також у позові була заявлена сума понесених судових витрат 2000,00 грн..
Відповідно до п.3, ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, ч. 6 ст. 137 ЦПК України покладає обов'язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу представником МТСБУ до суду надано: Додаткова угода № 1126 від 05.08.2024 року до Договору про надання правової допомоги № 4.1/12 - 10/2021 від 12.10.2021 року; відповідно до якого вартість послуг з надання правової допомоги за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 складає 2000,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані докази про понесення відповідачем МТСБУ судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді в розмірі 2000 грн., є достатніми, допустимими та достовірними.
Таким чином, суд приходить до переконання, що дані витрати слід стягнути не з позивача ОСОБА_3 , а з відповідача ОСОБА_4 , оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, та, крім того, саме він заявляв клопотання про залучення відповідача по справі МТСБУ, оскільки вважав, що шкоду повинна сплачувати страхова компанія, оскільки він є учасником бойових дій.
На підставі наведеного вище суд приходить до висновку про те, що заява представника МТСБУ про ухвалення додаткового рішення по справі підлягає задоволенню з ухваленням додаткового рішення по справі про стягнення з ОСОБА_4 на користь МТСБУ витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн..
Керуючись ст. ст.141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити.
Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою додаткове рішення, яким:
«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131, витрати на правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи, у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).»
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повний текст додаткового рішення складено 24 квітня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва