Провадження № 1-кп/243/301/2025
Справа № 243/691/23
25 квітня 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року та в режимі відеоконференції, під час трансляції з приміщенням гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022052510000847 від 11 вересня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хорів Острозького району Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, солдата, який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Учасники судового засідання не заперечували проти здійснення розгляду кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Прокурор вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до яких було обрано цей запобіжний захід до теперішнього не зменшились, оскільки обвинувачений з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти викладеним вище ризикам, а тому необхідність продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є обґрунтованою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав можливим застосувати запобіжний захід, який би дозволив ОСОБА_3 продовжити боронити державу від російських загарбників. Стверджував, що ОСОБА_3 тривалий час перебуває під вартою, що є порушенням розумних строків та не відповідає сталій практиці Європейського суду з прав людини. Також, на обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_3 виявляє бажання продовжити боронити державу, має міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики, грамоти та нагороди, добровільно пішов на військову службу, а тому, не має наміру переховуватись від суду. Вважав, що ризики, на які посилається прокурор, необґрунтованими та не доведеними.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, виявив бажання продовжувати боронити державу.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив судове засідання слухати у його відсутності.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту суд зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 5 статті 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 березня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 06 травня 2023 року включно без визначення розміру застави.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 був продовжений до 22 червня 2023 року включно, який в подальшому неодноразово був продовжений.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання, був відзначений грамотами та нагородами.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, оскільки ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, у випадку в становлення його вини під час судового розгляду. За таких обставин, ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно здійснювати на них вплив з метою схилення до надання показань певного змісту, оскільки останні є співслужбовцями ОСОБА_3 .
Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу до обвинуваченого, у зв'язку із бажанням проходити службу у Збройних силах України з метою відсічі збройної агресії російської федерації на території України, на запобіжний захід непов'язаний з позбавленням волі, враховуючи тяжкість обвинувачення. Таким чином, застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 , про який йдеться в клопотанні прокурора.
З огляду на викладене, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання доведеним ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку утримання його під вартою вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Більш м'який захід забезпечення кримінального провадження, на думку суду, не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею розмір застави не визначався. Продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та те, що обвинувачення ОСОБА_3 пред'явлено щодо злочину, що спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Суд зазначає, що доводи сторони захисту щодо заявленого клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому у його задоволенні слід відмовити.
З приводу тверджень сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки обвинувачений бажає проходити службу у Збройних силах України з метою відсічі збройної агресії російської федерації на території України, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацем першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на теперішній час перебуває на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, суд вважає доцільним вирішити питання про участь обвинуваченого у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Учасники судового провадження не висловили заперечень щодо проведення судового засідання режимі відеоконференції.
Положенням ч.1 ст.336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 336, 371-372, 376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утримуванням його на гауптвахті, строком на 60 (шістдесят) діб з 25 квітня 2025 року по 23 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, - відмовити.
Проводити судові засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції у системі EasyCon, проведення якої доручити гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1