Справа № 404/3883/25
Номер провадження 1-кс/404/1241/25
22 квітня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121010001022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копанки, Маловисківського району, Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,-
1.Суть клопотання.
Старший слідчий слідчого відділу Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором окружної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що мешканець м. Кропивницького, ОСОБА_5 , достовірно знаючи вимоги законодавства України про те, що боєприпаси відносяться до предметів обмежених в обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, не маючи відповідного дозволу, незаконно в порушення вимог ст.178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п.п.11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, незаконно придбав 30 патронів калібру 5,45мм (5,45х39 мм), та автомат Калашникова (АК-74), які залишив зберігати без передбаченого законом дозволу в автомобілі «Nissan Juke» дн НОМЕР_1 , який перебував під його керуванням.
В подальшому, 21 квітня 2025 року, в період часу з 01 годин 26 хвилин по 02 годин 38 хвилин біля будинку № 59 по вулиці Преображенській, в місті Кропивницькому працівниками поліції виявлено та вилучено за участю ОСОБА_5 30 предметів зовні схожих на патрони, які, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-25/5495-БЛ від 21.04.2025, являються боєприпасами - 5,45-мм (5,45х39 мм) проміжними патронами з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова (АК-74, АКС-74У), кулемету "РПК-74" та ін., та предмет, схожий на автомат, який, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-25/5496-БЛ від 21.04.2025, являється нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова (АК-74), серійний номер НОМЕР_2 , 1986 р.в., промислового виготовлення, виробництва СРСР, які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав, без передбаченого законом дозволу в автомобілі «Nissan Juke» дн НОМЕР_1 , який перебував під його керуванням.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування 21.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
22.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити нові умисні кримінальні правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому. При цьому, вказав, що зброя вилучена, у підозрюваного викрадена з військової частини у 2024 році. Під час обрання запобіжного заходу просив врахувати обставини вчиненого правопорушення, які зазначено в повідомленні про нову підозру від 22.04.2025, зокрема, вчинення з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, проявляючи явну неповагу до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи тим, що біля місця вчинення кримінального правопорушеня знаходяться сторонні люди, серед яких малолітні діти, при цьому виражаючи свою зверхність із заздалегітьзаготовленим для нанесення тілесних ушкоджень предметом автоматом Калашникова, хаотично рухаючи вогнепальною зброєю, направляючи її, при цьому досилав патрон в патронник.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вказав, що бажає співпрацювати із слідством.
Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Має вищу освіту, розлучений, син від попереднього шлюбу проживає з матір'ю за кордоном. Наразі проживає з жінкою без укладення шлюбу, з якою виховують спільну дитину.
Наявність інвалідностей заперечив. Вказав, що є учасником бойових дій, має контузії, осколкові поранення, пошкодження хребта. Офіційно не працевлаштований, надає послуги на дому по ремонту автомобілів, отримує дохід біля 20 тис грн. на місяць. За час проходження військової служби має нагороди від Президента України.
Щодо обставин інкримінованих йому злочинів, вказав, що вину визнає тільки у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 КК України. Порушення громадського порядку не допускав, ОСОБА_8 сам підійшов до багажника та побачивши там зброю, схватив її. Він в свою чергу хотів її збрати. При цьому, запевняв, що вилучена зброя заряджена не була, була знята з запобіжника. Вказав, що між ним та потерпілим є тривалий конфлікт, непорозуміння виникли через його відмову у вирішенні певного питання. Зазначив, що ОСОБА_8 вів себе агресивно, побив його.
Щодо вилученої у нього зброї, вказав, що службі безпеки відомо про її наявність у нього, мав намір її здати, проте не встиг.
Щодо того, що він начеб-то не співпрацює із слідством, зважаючи на те, що відмовився надавати пояснення, пославшись на положення ст. 63 КК України, вказав, що не міг давати пояснення, оскільки був побитий свідками, в результаті чого отримав тілесні ушкодженя. Через головний біль на момент затримання не міг давати покази.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на свої письмові заперечення. При цьому вказала, що її підзахисний діяв з метою захисту від протиправних дій ОСОБА_8 . Так, під час конфлікту останній наніс її підзахисному тілесні ушкодження, в зв'язку з чим вони звернулись до поліції з заявою про внесення відомостей до ЄРДР.
Обставини, зазначені в повідомленні про підозру не відповідають дійсності. Щодо того, що її підзахисний був у стані алгогольного сп'яніння не підтверджуєть належними доказами, окрім як показами свідків. Однак, ОСОБА_8 та його друзі теж перебували в стані алкогольного сп'яніння. Після затримання ОСОБА_5 , його освідування на стан сп'яніння проводилось за допомогою приладу "Драгер". Підозра висунута ОСОБА_5 за ст. 296 КК України ґрунтується лише на пояснення свідків, які є друзями.
Зазначила, що прокурором не доведено ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також те, що не може бути застосований більш м'який запоіжний захід. Так, ОСОБА_5 вину визнає у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з місця подій не тікав, залишався на місці. Працівники поліції, які затримували ОСОБА_5 , мають у розпорядженні відеозаписи з бодікамер, на яких зафіксована поведінка його підзахисного, який поводив себе спокійно. Водночас, ОСОБА_8 вів себе агресивно, кидався на її підзахисного, у зв'язку з чим працівниками поліції відносно нього застосовано кайданки. Органом досудового розслідування дані відео не долучені до матеріалів клопотання.
При прийнятті рішення по даному клопотанню просила врахувати, що її підзахисний проходив службу в ЗСУ з 2014 по 2019 роки, приймав участь в АТО, де отримав поранення, в тому числі контузії, та внаслідок чого за станом здоров'я вимушений був звільнитись.
Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою просила застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На підтвердження того, що власник майна не заперечує проти того, щоб ОСОБА_5 на час дії такого запобіжного заходу перебував за вказаною адресою, надала відповідну заяву.
Просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за вищевказаною адресою, або у вигляді застави.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010001022, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
21.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
22.04.2025 ОСОБА_5 вручене повідомлення про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: рапортом про прийняття повідомлення по лінії «102», протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, витягом з висновку експерта, протоколами допиту свідків.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих органом досудового розслідування до клопотання матеріалів.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно у вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, шляхом зміни свого місця проживання є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, є учасником бойових дій, за його не спростованих доводів має не офіційне місце роботи, - ризик має мінімальний рівень інтенсивності.
Щодо зазначених по тексту клопотання та в повідомленні про підозру доводів про наявність судимостей у ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає таке.
ОСОБА_5 10.04.2019 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим стром на 3 рік.
Приписами ст. 88 КК України визначено, що особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
З огляду на зазначене, ОСОБА_5 є таким, що в силу ст. 89 КК України не має судимості.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У разі спроб незаконно впливати на свідків - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідків - запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 може бути змінений на більш жорсткий.
На обґрунтування ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч. 1 ст.177 КПК України) прокурором вказано, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, займається злочинною діяльністю з метою власного збагачення, що дає підстави, вважати, що він може вчинити нові умисні кримінальні правопорушення. Разом з цим, ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження не ставиться в вину корисливий злочин. Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний має неофіційне місце роботи, займається ремонтом автомобілів на дому.
Зважаючи на викладене, настання ризику визначеного п.5 ч. 1 ст.177 КПК України прокурором не доведено під час розгляду клопотання.
Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими - санкціями ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України - передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України є особою, не маючою судимостей, має вік 33 роки, має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає з жінкою без укладення шлюбу, є учасником бойових дій, за його неспростовних доводів працює неофіційно, на дому надає послуги з ремонту автомобілів, тобто має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання.
Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують деякі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Однак, не доведено всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
Така правова позиція висловлена в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених, в тому числі, проти України, згідно яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного враховуючи наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків і стримуючих від втечі факторів. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов'язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про особу підозрюваного, відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування особистого зобов'язання, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб, які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки, не встановлено.
Щодо доводів сторони захисту з приводу можливості застосування запобіжного заходу у виді застави ОСОБА_5 .
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується). Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо не помірним для нього.
Під час розгляду клопотання підозрюваний та його захисник не вказали на наявність у підозрюваного коштів для внесеня застави, а також осіб, які б могли внести суму застави.
З огляду на встановленні під час розгляду клопотання обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність деяких ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде непомірним для підозрюваного, а тому застава не може бути до нього застосована, як самостійний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Застосовуючи такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та докази про причетність до його скоєння ОСОБА_5 .
За практики Європейського Суду домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).
Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Враховуючи вище вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що на даний момент такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 22 квітня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 20 червня 2025 року, включно.
У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Негайно доставити ОСОБА_5 до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда