Справа № 352/319/25
Провадження № 2/352/403/25
15 квітня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М. М.
з участю секретаря Гундич Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно, в якому просила: 1) визначити її частку як колишнього члена колгоспного двору у праві спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн у розмірі 1/6 частини шляхом визнання за нею права власності на цю частку; 2) визнати за нею право власності на 1/6 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн з підстав спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; 3) визнати за нею право власності на 1/6 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн з підстав спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою від 17.02.2025 суд відкрив провадження в справі, призначивши підготовче засідання в рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 24.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Заявлені вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що будинковолодіння АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою якого була її мама ОСОБА_6 . Станом на 15.04.1991, коли набрав чинності Закон України «Про власність», яким колгоспні двори ліквідовані, у колгоспному дворі проживали голова двору ОСОБА_6 та члени двору - її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_5 та внуки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Після набрання чинності Законом України «Про власність» вони стали співвласниками будинковолодіння по 1/6 частині. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивачки ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому 1/6 частину будинковолодіння, яку прийняла позивачка як спадкоємець за законом першої черги в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги, якими є їхні сини, спадщину після смерті батька не прийняли та не претендують на неї. За життя 11.05.2005 мама позивачки склала заповіт, посвідчений Вільшаницькою сільською радою, згідно якого все майно заповіла позивачці. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері позивачка як єдиний спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, успадкувавши належну матері 1/6 частину будинковолодіння та інше спадкове майно, зокрема, земельну ділянку розміром 0,7599 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільшаницької сільської ради, урочище «Залім», Тисменицького району Івано-Франківської області, на яку 22.07.2021 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. У зв'язку з відсутністю правовстановлючого документа на спадкове будинковолодіння та його належністю до колгоспного двору приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Колтун Б. М. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину. На цей час співвласниками будинковолодіння є позивачка, її частка становить 3/6, та її сини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відповідачі у справі, частка кожного з них становить по 1/6.
Представник позивача - адвокат Белей О. Б. у поданій до суду заяві позов підтримала, просила його задоволити та розглянути справу без участі сторони.
Представник відповідача Тисменицької міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, не повідомив суду про причини нез'явлення свого представника, не подав відзиву.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у поданих до суду відзивах позов визнали, повністю погодилися з обставинами, на які покликалася позивачка, не заперечували щодо задоволення позову, просили справу розглянути без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Установлено, що матір позивачки ОСОБА_6 була забудовником будинковолодіння АДРЕСА_1 . Будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, господарських будівель та споруд, споруджене в 1977-1991 р.
Вказане будинковолодіння мало статус колгоспного двору, в якому станом на 1991 р. проживали голова двору ОСОБА_6 та члени двору - її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_5 та внуки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Ці шестеро членів двору мали право власності на майно колишнього колгоспного двору, оскільки на день введення в дію Закону України «Про власність» (15 квітня 1991 р.) проживали однією сім'єю в даному колгоспному дворі. Після набрання чинності Законом України «Про власність» вони стали співвласниками будинковолодіння по 1/6 частині.
Право власності на будинковолодіння зареєстроване Івано-Франківським ОБТІ 28.02.1990 за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про право власності від 28.02.1990, виданого виконкомом Вільшаницької сільської ради на підставі рішення виконкому Тисменицької районної ради народних депутатів № 233 від 19.12.1989. Оригінал свідоцтва відсутній.
Ринкова вартість будинковолодінняна цей час становить 592746 грн.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивачки ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому 1/6 частину будинковолодіння, яку прийняла позивачка як спадкоємець за законом першої черги в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Інші спадкоємці за законом першої черги, якими відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , спадщину після смерті батька не прийняли та на неї не претендують.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 позивачка як єдиний спадкоємець за заповітом, посвідченим 11.05.2005 секретарем виконкому Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, прийняла спадщину, успадкувавши належну матері 1/6 частину будинковолодіння та інше спадкове майно, зокрема, земельну ділянку розміром 0,7599 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вільшаницької сільської ради, на яку 22.07.2021 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Указані обставини, які відповідачами не заперечувалися, підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Майно колгоспного двору відповідно до вимог ст. 120, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) належало його членам у рівних частках на засадах спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, який прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.
Як передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд установив, що на цей час співвласниками спірного будинковолодіння є позивачка ОСОБА_1 , частка якої становить 3/6 або 1/2, з яких 1/6 - на праві спільної сумісної власності, 1/6 - у порядку спадкування за законом після померлого чоловіка, 1/6 - у порядку спадкування за заповітом після померлої матері, та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожен з яких має право власності на 1/6 частину на праві спільної сумісної власності.
З огляду на те, що відсутність правоустановлюючого документа на спірне будинковолодіння та належність будинковолодіння до колгоспного двору перешкоджає позивачці оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину будинковолодіння із заявлених підстав.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на те, що позивачка згідно ухвали суду від 17.02.2025 звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2963,73 грн, по 987,91 грн з кожного.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 120, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), ст. 392, 1216, 1218,1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно задоволити.
Визначити частку ОСОБА_1 як колишнього члена колгоспного двору у праві спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн в у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинковолодіння.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 592746 грн у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 11.05.2005 секретарем виконкому Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, після померлої ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі2963 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн 73 коп., по 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн 91 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідачі: Тисменицька міська рада Івано-Франківської області, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356165;
ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складене 25.04.2025.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ