Справа №348/184/25
14 квітня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Куцого О.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Делятинської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30.08.1985 вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 41.
Перебуваючи у шлюбі, на підставі договору купівлі продажу від 25.10.1991, вона разом з чоловіком придбали житловий будинок, який знаходився в АДРЕСА_1 . Відповідно до даного договору покупцем будинку є ОСОБА_2 , тому право власності на нерухоме майно було зареєстровано на чоловіка.
Будинок був у занедбаному стані, тому після його купівлі вони провели до нього газопостачання і почали скупляти будівельні матеріали (лісопродукцію, ДВП, цемент, шифер, сталеві листи, черепицю, тощо), необхідні для його ремонту.
Ремонт даного будинку вона разом із чоловіком розпочали у 1992 році, однак не закінчили, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер.
За час свого життя чоловік заповіту не складав, тому після його смерті відкрилася спадщина за законом. Так як вона проживала разом із чоловіком на час його смерті, тому відповідно до ст.ст. 529 і 549 ЦК Української РСР вона прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном чоловіка.
У 1998 році вона звернулася до державного нотаріуса Дремлюк В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на свою 1/2 частку як спільно нажите майно, а також на спадкову частку. Державним нотаріусом Дремлюк В.В. їй було видано: свідоцтво № Д-758 від 02.09.1998 про право власності на 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , як частка в спільному сумісному майні, та свідоцтво № Д-760 від 02.09.1998 про право на спадщину за законом на 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_2 . На іншу 1/3 частки спадкового майна свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Таким чином, станом на сьогодні вона є власником даного домоволодіння в розмірі 2/3 частки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 405734926 від 28.11.2024.
Після смерті чоловіка по сьогоднішній день в будинку вона проживає одна і самостійно утримує будинок. За особисті кошти продовжила купляти будівельні матеріали (шифер, черепицю, тощо), необхідні для ремонту будинку. Також оплачує кошти за газ, електроенергію, земельний податок, що підтверджується відповідними абонентськими книжками та квитанціями, а також розписками ОСОБА_3 (депутата Делятинської селищної ради), та ОСОБА_4 , який у 2000 році мурував в будинку дві грубки, кухонну піч та камін.
06.08.2001 вона оформила право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення підсобного господарства, про що їй було видано державний акт на право приватної власності на землю.
У 2010 році вона за особисті кошти придбала металочерепицю і перекрила житловий будинок, впорядкувала прибудинкову територію, колодязь, встановила огорожу, ворота до домоволодіння.
Відповідно до довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» № 00405 від 08.11.2024 вона є власником 1/2 частки домоволодіння згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 02.09.1998, та 1/6 частки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.1998.
Через свій вік та стан здоров'я вона має намір впорядкувати документи по житловому будинку, зокрема зареєструвати 1/3 частки на вищевказане домоволодіння, тому змушена звернутись до суду для захисту своїх прав у судовому порядку.
Стислий виклад позицій сторін:
Позивач та її представник в судовому засідані позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки домоволодіння АДРЕСА_2 , і згідно технічного паспорту складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за набувальною давністю.
Представник відповідача Делятинської селищної ради в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника селищної ради, не заперечує проти задоволення позову в межах норм законодавства.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.01.2025 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.02.2025 по даній справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 30.08.1985 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Делятинській селищній раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис 41, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.08.1985 (а.с. 10).
Перебуваючи у шлюбі, на підставі договору купівлі продажу від 25.10.1991, позивач ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 придбали житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному договорі покупцем будинку зазначений ОСОБА_2 (а.с. 11).
За час шлюбу позивач разом з чоловіком розпочали ремонт даного домоволодіння, для чого почали скупляти будівельні матеріали (лісопродукцію, ДВП, цемент, шифер, сталеві листи, черепицю, тощо), необхідні для його ремонту, що підтверджується відповідними накладними та квитанціями (а.с. 26-35).
Чоловік позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10.08.1993 (а.с. 12).
За час свого життя чоловік позивача заповіту не складав, тому після його смерті відкрилася спадщина за законом.
Станом на час розгляду справи позивач ОСОБА_2 є власником 2/3 часток вищевказаного домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом № Д-758 від 02.09.1998 про право власності на 1/2 частки житлового будинку, як частки в спільному сумісному майні подружжя, свідоцтвом № Д-760 від 02.09.1998 про право на спадщину за законом на 1/3 частки житлового будинку, та витягом з Державного реєстру речових прав № 405734926 від 28.11.2024 (а.с. 13-15).
На іншу 1/3 частки спадкового майна свідоцтво про право на спадщину не видавалося, право власності не зареєстровано.
З часу смерті чоловіка по сьогоднішній день позивач оплачує кошти за газ, електроенергію, земельний податок, що підтверджується відповідними абонентськими книжками та квитанціями, а також розписками ОСОБА_3 (депутата Делятинської селищної ради), та ОСОБА_4 , який у 2000 році мурував в будинку дві грубки, кухонну піч та камін (а.с. 17-25).
Також позивач після смерті чоловіка провела ремонтні роботи житлового будинку, впорядкувала прибудинкову територію, встановила огорожу, тощо, що підтверджується фотоматеріалами домоволодіння за 2004 та 2024 роки (а.с. 36-40).
06.08.2001 позивач оформила право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення підсобного господарства, площею 0,3429 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 16).
Згідно копії технічного паспорта, виготовленого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» 08.11.2024 за № 16820, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , складається із: житлового будинку «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 70,4 кв.м.; літньої кухні «Б», площею 61,8 кв.м.; сараю «В», площею 53,4 кв.м.; вбиральні «Г», площею 1,1 кв.м.; колодязя «№ 1», площею 4,0 п.м.; воріт «№ 2», площею 8,3 кв.м.; огорожі «№ 3», площею 125,3 кв.м. (а.с. 41-45).
З довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 08.11.2024 № 00405 вбачається, що загальна площа житлового будинку літ. А зменшилися на 41.1 м.кв., а житлова площа збільшилася на 19,2 м.кв., в результаті демонтажу мезоніну, доручення площі підвалу, внутрішнього перепланування та заміни опалювальних приладів, що відповідно до п. № 1 входить в «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийнятгю в експлуатацію», затвердженого Постановою КМУ від 07.06.2017 №406. Побудовано вбиральню літ. Г., встановлено ворота № 2 та огорожу № 3. Щодо реєстрації права власності зазначено, що згідно архівних даних за було зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме: - 2/6 частини домоволодіння за ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу від 08.11.1991, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Мащук Н.С., Р№ 3132. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 19.11.1991; -1/2 частина домоволодіння за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подужжя від 02.09.1998, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Дремлюк В.В., Р№ Д-758. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 17.09.1998. -1/6 частина домоволодіння за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.1998, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Дремлюк В.В., Р№ Д-758. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 17.09.1998. Запис про реєстрацію права власності № 1863. Переходів права власності на даний об'єкт в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось (а.с. 46).
Згідно звіту про експертну оцінку від 11.12.2024, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_6 , ринкова вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , становить 350000,00 грн (а.с. 47-51).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є односельчанкою позивачки ОСОБА_1 , родинних чи неприязних відносин з нею немає. Зазначила, що з 1993 року по даний час проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Увесь цей час ОСОБА_1 проживає сама. Зі слів позивачки, її чоловік помер. ОСОБА_1 самостійно доглядає за будинком та господарством, купляла матеріали та наймала робітників робити ремонти будинку, зокрема перекривати дах, оббивати фасад, тощо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що що є односельчанкою позивачки ОСОБА_1 , родинних чи неприязних відносин з нею немає. Зазначила, що вона часто бувала в дома у позивачки, як в будинку робився ремонт, зокрема робітники перекривали дах, оббивали фасад, в середині будинку будували камін, тощо. В будинку на той час проживали позивачка та її племінник ОСОБА_9 . Їй відомо, що чоловік позивачки помер у 1993 році. Всі будівельні та ремонтні роботи позивачка робила вже після смерті чоловіка.
На даний час позивач ОСОБА_1 бажає оформити право власності на 1/3 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку та господарських будівель та споруд.
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
У пункті 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Тобто оскільки ЦК України вступив в силу з 01.01.2004, то обчислення перебігу строку набувальної давності починається з 01.01.2001.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно грунтується не на попередній власності та відносинах правонаступшщтва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст. 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майца (заволодіння майном); тобто на той початковий момент, який включається в повний давніснии строк володіння майном, визначений законом.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
У постанові від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави.
Добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник,
Як встановлено судом за результатами розгляду справи, перебуваючи у шлюбі, на підставі договору купівлі продажу від 25.10.1991, позивач ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 придбали житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному договорі покупцем будинку зазначений ОСОБА_2 , тому право власності на домоволодіння було зареєстроване на нього.
Чоловік позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. За час свого життя чоловік позивача заповіту не складав, тому після його смерті відкрилася спадщина за законом.
Станом на час розгляду справи позивач ОСОБА_2 є власником 2/3 часток вищевказаного домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом № Д-758 від 02.09.1998 про право власності на 1/2 частки житлового будинку, як частки в спільному сумісному майні подружжя, свідоцтвом № Д-760 від 02.09.1998 про право на спадщину за законом на 1/3 частки житлового будинку, та витягом з Державного реєстру речових прав № 405734926 від 28.11.2024. На іншу 1/3 частки спадкового майна свідоцтво про право на спадщину не видавалося, право власності не зареєстровано.
З часу смерті чоловіка по сьогоднішній день позивач оплачує кошти за газ, електроенергію, земельний податок, що підтверджується відповідними абонентськими книжками та квитанціями. Також позивач після смерті чоловіка провела ремонтні роботи житлового будинку, впорядкувала прибудинкову територію, встановила огорожу, провела внутрішні роботи, тощо, що підтверджується фотоматеріалами домоволодіння.
Вказані обставини щодо самостійного догляду та утримання домоволодіння підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7
06.08.2001 позивач оформила право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення підсобного господарства, площею 0,3429 га.
Згідно копії технічного паспорта, виготовленого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» 08.11.2024 за № 16820, на замовлення ОСОБА_1 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , складається із: житлового будинку «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 70,4 кв.м.; літньої кухні «Б», площею 61,8 кв.м.; сараю «В», площею 53,4 кв.м.; вбиральні «Г», площею 1,1 кв.м.; колодязя «№ 1», площею 4,0 п.м.; воріт «№ 2», площею 8,3 кв.м.; огорожі «№ 3», площею 125,3 кв.м.
З довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 08.11.2024 № 00405 вбачається, що загальна площа житлового будинку літ. А зменшилися на 41.1 м.кв., а житлова площа збільшилася на 19,2 м.кв., в результаті демонтажу мезоніну, доручення площі підвалу, внутрішнього перепланування та заміни опалювальних приладів, що відповідно до п. № 1 входить в «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийнятгю в експлуатацію», затвердженого Постановою КМУ від 07.06.2017 №406. Побудовано вбиральню літ. Г., встановлено ворота № 2 та огорожу № 3. Щодо реєстрації права власності зазначено, що згідно архівних даних за було зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме: - 2/6 частини домоволодіння за ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу від 08.11.1991, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Мащук Н.С., Р№ 3132. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 19.11.1991; -1/2 частина домоволодіння за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подужжя від 02.09.1998, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Дремлюк В.В., Р№ Д-758. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 17.09.1998. - 1/6 частина домоволодіння за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.1998, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської ДНК Дремлюк В.В., Р№ Д-758. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 17.09.1998. Запис про реєстрацію права власності № 1863. Переходів права власності на даний об'єкт в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось.
Згідно звіту про експертну оцінку від 11.12.2024, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_6 , ринкова вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , становить 350000,00 грн.
Таким чином судом встановлено, що з 1993 року по даний час позивач ОСОБА_1 безперервно самостійно вільно, відкрито володіє, користується та утримує житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Тому позивач, у зв'язку із тривалістю володіння, має право на 1/3 частку зазначеного майна за набувальною давністю.
Висновок суду:
На підставі вище наведенного суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частки домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною інвентаризаційною вартістю 350000,00 грн, за набувальною давністю. Тому позов ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю, необхідно задовільнити.
Позивачем не заявлялась вимога про відшкодування йому судових витрат, тому судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат.
На підставі ст.ст. 2, 16, 344, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю - задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частки домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно технічного паспорту складається з: житлового будинку «А», загальною площею 90,1 кв.м., житловою площею 70,4 кв.м.; літньої кухні «Б», площею 61,8 кв.м.; сараю «В», площею 53,4 кв.м.; вбиральні «Г», площею 1,1 кв.м.; колодязя «№ 1», площею 4,0 п.м.; воріт «№ 2», площею 8,3 кв.м.; огорожі «№ 3», площею 125,3 кв.м., загальною інвентаризаційною вартістю 350000,00 грн, за набувальною давністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Делятинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04354539, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 273, с-ще Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442.
Повний текст рішення складено 24.04.2025.
Суддя Міськевич О.Я.