Справа № 603/631/24
Провадження № 2/344/1134/25
24 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Волощук Є.Ю.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області та стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача замість визначеної раніше твердої грошової суми, мотивуючи тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилося двоє дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду шлюб між сторонами розірвано та вирішено залишити дітей проживати з матір'ю. Після розлучення відповідач перестав займатися вихованням дітей та надавати матеріальну допомогу на їх утримання. Згідно рішення Монастириського районного суду від 03.05.2012 року із ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 350 та 300 гривень до досягнення ними повноліття. Оскільки одна дочка вже повнолітня, зміна способу стягнення аліментів стосується лише ОСОБА_4 . Встановлений раніше судом розмір аліментів не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. На даний час матеріальне становище відповідача значно покращилося, він направлений для проходження військової служби, він має змогу оплачувати аліменти в більшому розмірі, за наведених обставин позов просила задоволити.
20.01.2025 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач призваний по мобілізації та перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити Також повідомив, що позивачка з дочкою на даний час перебувають у Лондоні, оскільки дочка хворіє та потребує лікування. Відповідач сплачує аліменти вчасно у розмірі який визначений судом з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для дитини такого віку.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення в яких вказав, що він справді проходить військову службу у Збройних Силах України, аліменти сплачує вчасно і в більшому розмірі ніж визначено рішенням суду, він не відмовляється від утримання дочки, але не хоче щоб ці кошти отримувала його колишня дружина.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народились діти: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення суду від 05.04.2012 року та вирішено залишити дітей проживати з матір'ю (а.с.6).
На підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року із ОСОБА_2 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 350 на дочку ОСОБА_6 та 300 грн. на дочку ОСОБА_7 , до досягнення дітьми повноліття.
На день звернення з позовом до суду ОСОБА_5 досягла повноліття.
Дочка ОСОБА_4 є неповнолітньою та їй виповнилось 15 років.
Як вбачається із позовної заяви однією із причин звернення до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів позивачка зазначає те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у збільшено розмірі, оскільки він призваний на військову службу та отримує стабільний дохід, розмір аліментів, які стягуються на даний час є надто малим.
Так, справді, згідно довідки №6/129 від 01.09.2023 року ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 та згідно інших довідок, проходить її і на даний час (а.с.7).
Згідно довідки про доходи відповідача він отримує стабільне грошове забезпечення щомісяця.
Згідно довідки про доходи відповідачки вона таких доходів не отримує, окрім соціальної допомоги в розмірі 500 грн. у вересні 2024 року.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
З урахуванням вказаних положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Правове значення при вирішенні даного спору має встановлення наявності або відсутності факту саме зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів у порівнянні із його матеріальним та сімейним станом, у якому він перебував на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів (в даному випадку рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року).
Із матеріалів справи вбачається, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов значний час, із віком потреби дитини зростають, економічна ситуація у Україні значно погіршилась, як встановлено у судовому засіданні та сам відповідач підтвердив у доньки є проблеми із здоров'ям.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач правом заперечити проти позову та надати суду докази на спростування позовних вимог не скористався. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
В даному випадку позивач обрала спосіб присудження аліментів у частці від заробітку. Заявлений розмір 1/4 частки з усіх видів доходів є мінімально гарантованим розміром, за змістом цивільного та сімейного законодавства, на утримання однієї дитини.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов обґрунтовано належними правовими підставами.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Із наведеного слідує, що стягнення аліментів в зміненому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік», ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 180-183, 192 СК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі № 1911-483/2012 та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня.
Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі № 1911-483/2012.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.