Справа № 344/1355/22
Провадження № 1-кп/344/244/25
24 квітня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_11 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185, ч.3 ст.307 КК України -
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_10 , яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.307 КК України
Прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 та клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_11 .
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_9 щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_9 не заперечують.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_11 також не заперечили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_11 .
Інші учасники кримінального провадження покладаються на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають до задоволення з наступних підстав.
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених прокурором клопотань, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави та обвинуваченому ОСОБА_11 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
З урахуванням наведених вище обставин суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 можуть вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_9 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави та ОСОБА_11 слід застосувати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою без визначення застави на строк до шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст.183, 194, 196-199, 314-316, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_9 у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 250 (двісті п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 671 000 (шістсот сімдесят одна тисяча) грн, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2023 року - продовжити до 22 червня 2025 року включно.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_11 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави - продовжити до 22 червня 2025 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_12