Справа № 185/4246/25
Провадження 1-кс/185/325/25
25 квітня 2025 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що проявилась у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
22.04.2025 р. до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Павлоградського районного відділу поліції (РВП) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що проявилась у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви від 08.04.2025.
Скаржник зазначає, що 08.04.2025 звернувся до Павлоградського РВП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння його автомобілем «ВАЗ 11183» (державний номер НОМЕР_1 ) особами, які представилися представниками військової частини НОМЕР_2 , із наступними погрозами та вимаганням від нього коштів у розмірі 75 000 грн. Заяву було зареєстровано в журналі єдиного обліку за №17877. 14.04.2025, звернувшись до чергової частини Павлоградського РВП, скаржник дізнався, що відомості за його заявою до ЄРДР не внесено, що він вважає бездіяльністю слідчого. У зв'язку з викладеним, скаржник просить визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати внести відомості до ЄРДР за його заявою від 08.04.2025.
До скарги долучено копії паспорта, технічного паспорта на автомобіль, заяви від 08.04.2025, рапорту, пояснень та талона-повідомлення №17877 від 14.04.2025.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явився. Представник Павлоградського РВП у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги. Пояснень чи заперечень щодо скарги від Павлоградського РВП до суду не надійшло. На запит суду було надано матеріали справи №84/16/23 (ЄО-17877 від 08.04.2025 р.) за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу, долучені до неї матеріали, зокрема заяву від 08.04.2025, талон-повідомлення №17877, рапорт, пояснення, а також витребувані з Павлоградського РВП матеріали за заявою скаржника, включаючи довідку про результати перевірки за зверненням №17877 та лист ОСОБА_2 від 21.04.2025 № 48-1229, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 09.09.2007 р. а/м «ВАЗ 11183» р/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , із зазначенням скаржника ОСОБА_1 як особи, яка має право керування даним т/з.
30 січня 2025 року о 23:30 на шляхопроводі по вул. Дніпровській у м. Павлограді скаржник, керуючи автомобілем «ВАЗ 11183» ( НОМЕР_1 ), скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Mitsubishi» (н.з. НОМЕР_3 ), внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, а скаржник та військовослужбовець ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Скаржник залишив місце ДТП, що підтверджується постановою Павлоградського міськрайонного суду від 17.02.2025 у справі № 185/1311/25, якою його визнано винним за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
У заяві від 08.04.2025 скаржник повідомив, що після ДТП його автомобіль було незаконно утримано особами, які представилися представниками ВЧ НОМЕР_2 , зокрема ОСОБА_5 , з вимаганням 75 000 грн. Факт перебування автомобіля на території ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) підтверджується рапортом патрульних поліцейських від 08.04.2025 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представники ВЧ НОМЕР_2 відмовляються повернути автомобіль, посилаючись на необхідність відшкодування матеріальних збитків, спричинених ДТП.
Перевіркою Павлоградського РВП встановлено, що автомобіль «ВАЗ 11183» було доставлено на територію ВЧ НОМЕР_2 військовими самостійно, оскільки скаржник залишив місце ДТП і не повернувся за транспортним засобом. Поліція вважає питання відшкодування збитків цивільно-правовими відносинами, що не входять до її компетенції, про що зазначено у відповіді від 21.04.2025 № 48-1229.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, зокрема бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Частина 4 ст. 214 КПК України встановлює, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності має також певні запобіжники, зокрема, шляхом встановленням кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то лише такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18), за якою слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Заява ОСОБА_1 від 08.04.2025 містить відомості про вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, зокрема незаконне заволодіння транспортним засобом із погрозами. Факт подання заяви підтверджується талоном-повідомленням №17877, а також рапортом патрульних поліцейських, які встановили місцезнаходження автомобіля на території ВЧ НОМЕР_2 .
Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України та п. 1.1 Розділу 2 «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», заява скаржника до ЄРДР не внесена, про що свідчить інформація, отримана скаржником 14.04.2025 від чергової частини Павлоградського РВП, а також довідка про результати перевірки та відповідь РВП від 24.04.2025.
Суд погоджується із позицією Павлоградського РВП, викладеній у відповіді від 21.04.2025, про те, що питання відшкодування збитків є цивільно-правовими відносинами, проте навіть наявність у військової частини обґрунтованих майнових вимог до скаржника не звільняє необмежене коло осіб від обов'язку утримуватись від вчинення кримінально-караних дій щодо скаржника, як і не звільняє від кримінальної відповідальності у разі їх вчинення. Так саме, існування цивільно-правових зобов'язань щодо відшкодування майнової шкоди не звільняє уповноважених осіб від обов'язку внести відомості до ЄРДР, оскільки заява скаржника містить відомості про можливе кримінальне правопорушення, зокрема погрози та вимагання, які потребують перевірки та відповідної правової кваліфікації в рамках кримінального провадження.
Так само, адміністративна відповідальність скаржника за залишення місця ДТП (ст. 122-4 КУпАП) та вина у порушенні ПДР (ст. 124 КУпАП), встановлена постановою суду від 17.02.2025, не спростовує і не виключає можливості вчинення кримінального правопорушення іншими особами, зокрема шляхом незаконного заволодіння його автомобілем, що потребує перевірки в рамках кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що заява скаржника містить відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а уповноважені особи Павлоградського РВП не виконали обов'язок щодо внесення цих відомостей до ЄРДР у встановлений законом строк, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги. Оцінка моральних якостей, дій та поведінки скаржника за чинним кримінально-процесуальним законодавства України знаходиться поза предметом доказування у даному провадженні та не впливає на висновки слідчого судді по суті скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 214, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що проявилась у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви від 08.04.2025, задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 08.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зобов'язати службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 08.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та розпочати досудове розслідування, надавши заявнику документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію його заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження у суді.
Суддя С.О. Бабій