22 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 44/639-б (910/15659/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Громак О.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком"
ліквідатор - арбітражна керуюча Курочкіна Оксана Олегівна, не з'явилася,
представник боржника - не з'явився,
відповідач 1 - ОСОБА_1 , не з'явився,
представник відповідача 1 - Нечваль Я.В., адвокат, за ордером серія АА № 1554409 від 18.03.2025,
відповідач 2 - ОСОБА_2 , не з'явився,
відповідач 3 - ОСОБА_3 , не з'явилася
представник відповідача 3 -Лівак А.П., адвокат, за ордером серія АА № 1554839 від 17.03.2025,
відповідач 4 - ОСОБА_5, не з'явився,
відповідач 5 - ОСОБА_4 , не з'явився
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро",
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФ-АКВА",
3.Адвокатське об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс",
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініст АМ",
5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс",
6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Альстоніа Бак Холдінгс"
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_5
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 03.02.2025
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. - головуючий, Отрюха Б.В.,
Остапенка О.М.,
у справі за заявою (позовом)
ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_4
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФ-АКВА"
3.Адвокатського об'єднання "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС"
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініст АМ"
5.Публічного акціонерного товариства "Автотранссервіс"
6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Альстоніа Бак Холдінгс"
про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи №44/639-б за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком"
про банкрутство,-
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №44/639-б (910/15659/24) заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" (далі - ТОВ "Бізнес Телеком", боржник) арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни (далі - ліквідатор, арбітражна керуюча Курочкіна О.О.) про забезпечення позову задоволено частково;
до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 44/639-б (910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в розмірі 77 579 290,59 грн. через доведення його до банкрутства ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3, ОСОБА_3 ), ОСОБА_5 (далі - відповідач 4, ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач 5), шляхом солідарного стягнення з них наведеної суми коштів, вжито заходів забезпечення позову; накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн. на належне зазначеним на праві власності усе нерухоме майно;
накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн. на:
частку у розмірі 90% від статутного капіталу ТОВ "Лоретта Агро" (ідентифікаційний код 37856886); частку у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "АГФ-АКВА" (ідентифікаційний код 30136310);
частку у розмірі 94,95% від статутного капіталу АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" (ідентифікаційний код 38978504);
частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841);
накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн. на:
належне ТОВ "Лоретта Агро" майно;
належне ТОВ "АГФ-АКВА" майно;
належне АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" майно;
належне ТОВ "Фініст АМ" майно;
встановлено заборону ТОВ "Лоретта Агро" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;
встановлено заборону ТОВ "АГФ-АКВА" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;
встановлено заборону АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;
встановлено заборону ТОВ "Фініст АМ" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;
встановлено заборону ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу; встановлено заборону державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації зменшення чи збільшення статутних капіталів, зміну учасників, рішень про припинення ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили; в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
2. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 30.12.2024 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2024, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову.
3. Також 30.12.2024 безпосередньо до апеляційного господарського суду ОСОБА_5 подав заяву про зустрічне забезпечення позову у справі № 44/639-б (910/15659/24), з посиланням на статтю 141 ГПК України, в якій просив вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" Курочкіної О.О. внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти у розмірі 77 579 290,00 грн.
4. Заява ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову у справі обґрунтована тим, що безпідставне забезпечення позову, в тому числі, може мати негативний вплив на відповідачів, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, оскільки, наприклад, арешт на майно підприємств (без визначення його характеристик), до якого можуть бути віднесені фактично будь-які активи підприємств, в тому числі оборотні активи невисокої залишкової вартості, запаси, паливно-мастильних матеріалів, і навіть малоцінні та швидкозношувані предмети, може спричинити призупинення господарської діяльності суб'єктів господарювання, виплати ними заробітної плати працівникам, сплати податків і зборів, що в цілому призводить до зниження надходжень в бюджет України, що в умовах воєнного стану набуває особливого значення.
Короткий зміст ухвали місцевого суду
5. Ухвалою від 03.02.2025 Північний апеляційний господарський суд заяву ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову у справі № 44/639-б (910/15659/24) відхилив;
відмовив ОСОБА_5 у вжитті заходів зустрічного забезпечення позову у справі № 44/639-б (910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражної керуючої Курочкіної О.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ПАТ "Автотранссервіс", ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в межах справи №44/639-б за заявою ТОВ "Бізнес Телеком" про банкрутство.
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в цьому випадку заявник не обґрунтував, яким чином тимчасові обмежувальні заходи щодо розпорядження відповідачами належним їм майном порушать звичайну життєдіяльність відповідачів та спричинять призупинення господарської діяльності суб'єктів господарювання.
8. ОСОБА_5 24.02.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №44/639-б (910/15659/24).
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 44/639-б (910/15659/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 , датою проведення судового засідання визначено 15.04.2025.
11. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 відкладено розгляд касаційної скарги, датою проведення судового засідання визначено 22.04.2025.
12. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
13. Арбітражною керуючою Курочкіною О.О. 21.04.2025 до Верховного Суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на інші дату та час. Клопотання мотивоване тим, що ліквідатор 18.04.2025 отримала на ознайомлення матеріали кримінального провадження №12013110000000174, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2013 за фактом заволодіння службовими особами ТОВ "Бізнес Телеком", шляхом зловживання довірою, грошовими коштами ВАТ КБ "Надра" в особливо великому розмірі, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, яке зареєстровано за матеріалами кримінальної справи №10-26098, порушеної слідчим відділом Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України. Зазначені матеріали потребують час на опрацювання, тому в подальшу, за результатами їх дослідження арбітражною керуючою будуть надані додаткові пояснення.
14. Колегія суддів враховує, що справа вже відкладалася ухвалою Верховного Суду від 22.04.2025. Водночас колегія суддів звертає увагу, що за змістом ухвали Верховного Суду від 15.04.2025, якою було призначено судове засідання на 22.04.2025, явка в судове засідання не визнавалася обов'язковою а сторонам та їх представникам була надана можливість надати відзив та пояснення. Також учасники справи не були позбавлені можливості бути присутніми в судовому засіданні як особисто, так і в режимі відеоконференцзв'язку.
15. Відтак, з метою дотримання строків розгляду справи, визначених статтею 306 ГПК України, та з огляду на зазначене колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання арбітражної керуючої Курочкіної О.О. про відкладення розгляд справи на інші дату та час.
16. В судове засідання 22.04.2025 з'явилися представники відповідача 1 - адвокат Нечваль Я.В., відповідача 3 - адвокат Лівак А.П., ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА" - адвокат Лівак А.П., які надали свої пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_5 .
17. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (22.04.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.04.2025 (крім зазначеного в пункті 13 цієї Постанови).
18. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, Верховний Суд розглядає справу № 44/639-б (910/15659/24) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
ОСОБА_5 .
19. В обґрунтування підстав касаційного оскарження ОСОБА_5 зазначив, що безпідставне забезпечення позову в тому числі може мати негативний вплив на відповідачів, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, оскільки, наприклад, арешт на майно підприємств (без визначення його характеристик), до якого можуть бути віднесені фактично будь-які активи підприємств, в тому числі оборотні активи невисокої залишкової вартості, запаси, паливно-мастильних матеріалів, і навіть малоцінні та швидкозношувані предмети, може спричинити призупинення господарської діяльності суб'єктів господарювання, виплати ними заробітної плати працівникам, сплати податків і зборів, що в цілому призводить до зниження надходжень в бюджет України, що в умовах воєнного стану набуває особливого значення.
20. Скаржник аргументував, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції належним чином не врахував, що:
- особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20);
- частиною першою статті 141 ГПК передбачено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а відповідно до частини четвертої статті 141 ГПК, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 10.10.2019 у справ №916/1572/19);
- не було забезпечено дотримання принципу диспозитивності у господарському судочинстві та принципу повноти судового контролю процедур банкрутства.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
23. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 19 - 20 описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
24. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ОСОБА_5 про вжиття зустрічних заходів забезпечення позову у цій справі.
25. Аналізуючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
26. Частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, а відповідно і постанови апеляційного суду про залишення її без змін.
27. За положенням частини другої статті 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
28. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (частина третя статті 141 ГПК України).
29. Крім цього, зважаючи на положення частини четверту статті 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).
30. Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 911/172/22).
31. За огляду на зазначене, у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, скаржник не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застування зустрічного забезпечення.
32. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, які були висловлені у судовому засіданні, про те, що місцевий суд повинен був вирішити питання про зустрічне забезпечення позову самостійно з огляду на те, що вирішення питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду є правом суду, а не його обов'язком та зважаючи, що відповідач не заявляв клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення, підстав стверджувати про порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду заяви Прокурора про забезпечення позову немає.
33. Подібний правовий висновок щодо застосування положень статті 141 ГПК України, викладено в постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 10.02.2022 у справі № 910/9907/21, від 01.07.2024 у справі № 916/770/24.
34. Доводи скаржника про те, що забезпечення позову може спричинити призупинення господарської діяльності суб'єктів господарювання, виплати ними заробітної плати працівникам, сплати податків і зборів колегія суддів вважає необґрунтованими, зокрема тому, що:
- скаржник в порядку, визначеному положеннями статті 74, 76-77 ГПК України не подавав ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції будь-які докази, які б підтверджували твердження щодо порушення прав інших учасників справи. Суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому колегія суддів звертає увагу, що доказування відповідних обставин, в силу зазначених норм ГПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях;
- представники окремих учасників справи хоч і зазначили про наявність порушення їх прав внаслідок забезпечення позовних вимог у цій справі, однак також в порядку, визначеному положеннями статті 74, 76-77 ГПК України, не подавали ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції будь-які заяви (клопотання) та докази, які б підтверджували порушення їх прав. Крім того, самостійно заяву/клопотання про зустрічне забезпечення позову в порядку статті 141 ГПК України інші учасники цієї справи також не подавали;
- скаржник не надав доказів на підтвердження того, що він є уповноваженою особою заявляти у порядку, визначеному положеннями статей 56, 58, 60, 61 ГПК України, будь-які заяви чи клопотання від імені інших учасників у цій справі. При цьому у судовому засіданні скаржник підтвердив, що йому не можуть бути відомі обставини порушення прав та інтересів інших учасників цієї справи.
35. Отже, в зазначеній частині апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_5 про вжиття зустрічних заходів забезпечення позову у цій справі.
36. Також скаржник не довів у суді апеляційної інстанції та в судовому засіданні під час його розгляду касаційної скарги не обґрунтував, яким чином тимчасові обмежувальні заходи щодо розпорядження належним йому майном порушать його звичайну життєдіяльність.
37. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями статті 145 ГПК України прямо встановлено порядок скасування заходів забезпечення позову, а учасники справи, за наявності вмотивованого клопотання, не позбавлені можливості скасувати заходи забезпечення позову за наявності порушення їх прав та інтересів.
38. Також Верховний Суд враховує, що статтею 146 ГПК України передбачено відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.
39. Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_5 правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не впливають на них
40. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
42. Водночас, аналіз змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду свідчить про те, що судом дотримано вимоги положень статей 236 ГПК України, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують висновки апеляційного суду, викладені відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Висновки щодо застосування норми права
43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
44. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
45. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
46. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_5 та залишення оскаржуваної ухвали апеляційного суду без змін.
Судові витрати
47. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі № 44/639-б (910/15659/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.Г. Пєсков