23 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/20172/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Шевченка Ігоря Васильовича, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/20172/23
за позовом Шевченка Ігоря Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост"
до ОСОБА_1
про стягнення 5 267 932, 56 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився.
1. Шевченко Ігор Васильович (далі - Шевченко І.В.), який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Рост» (далі - ТОВ «Вест Рост», Товариство, позивач) та є його єдиним учасником, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення збитків, заподіяних юридичній особі ТОВ «Вест Рост» діями його посадової особи (колишнього директора) в розмірі 5 267 932,56 грн на підставі статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/20172/23 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 стягнуто з ТОВ «Вест Рост» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/20172/23 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вест Рост» збитки у розмірі 5 267 932,56 грн. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №910/20172/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Стеценка Олексія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
3. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №910/20172/23 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2025 відкрито касаційне провадження у справі №910/20172/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23.
Шевченко І.В. в інтересах Товариства 08.04.2025, у визначені ухвалою Верховного Суду від 17.03.2025 строки, подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив Суд закрити касаційне провадження з підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Крім того, позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суди судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, становить 30 000 грн, з огляду на що просив здійснити розподіл судових витрат, зокрема, на правничу (правову) допомогу. При цьому відзначив, що докази на підтвердження даної суми будуть подані у строки, передбачені процесуальним законодавством для ухвалення додаткового рішення.
4. Постановою Верховного Суду від 09.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23 - без змін.
5. Шевченко І.В. в інтересах Товариства 13.04.2025 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Верховного Суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/20172/23, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вест Рост» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.
До вказаної заяви додано копії наступних документів:
- договорів про надання правової допомоги від 10.10.2023 №27, №28;
- актів виконаних робіт (надання послуг) від 09.04.2025 №2 до Договору;
- ордерів про надання правничої допомоги від 21.02.2025;
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- прибуткового касового ордеру від 09.04.2025 №09/04/2025;
- докази направлення копії даної заяви з додатками відповідачу.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №910/20172/23 призначено до розгляду заяву Шевченка І.В. в інтересах Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі у відкритому судовому засіданні.
7. Розглянувши подану заяву Шевченка І.В. в інтересах Товариства, колегія суддів відзначає таке.
8. Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
9. Як встановлено Судом 10.10.2023 позивач (Клієнт) та Адвокат Бондаренко Галина Анатоліївна (далі - адвокат Бондаренко Г.А.) уклали договір про надання правової допомоги № 27 (далі - Договір №27), в пункті 1.1 якого погоджено, що Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору №27, правова допомога надається Адвокатом щодо захисту Клієнта, який є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ВЕСТ РОСТ», діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ РОСТ» (код ЄДРПОУ 41167697, 01033, м. Київ, вул. Прахових Сім'ї, буд.58/10) у спорі з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями його посадової особи (повноваження як директора Товариства на дату подання позовної заяви припинено).
Відповідно до пункту 2.1.2 Договору №27, на умовах і в порядку, визначених Договором, Адвокат зобов'язується надати Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань в усній або письмовій формі, правовий супровід та захист прав і законних інтересів Клієнта у спорі з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями його посадової особи (повноваження як директора Товариства на дату подання позовної заяви припинено).
Розмір винагороди Адвоката (гонорар) встановлений у пункті 4.1 Договору №27 у фіксованому розмірі, а саме у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. за надання Адвокатом правової допомоги у суді касаційної інстанції.
Сторонами 09.04.2025 складено акт виконаних робіт (наданих послуг) №2, в якому сторони зафіксували обсяг наданих Адвокатом послуг.
9.1. ТОВ «ВЕСТ РОСТ» також для захисту його порушених прав та інтересів 10.10.2023 укладено Договір про надання правової допомоги з Бондаренко Галиною Анатоліївною як «Адвокат» №28 (далі - Договір №28).
Відповідно до пункту 1.1 Договору №28, Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Пунктом 4.1 Договору №28 розмір винагороди Адвоката встановлюється у Акті виконаних робіт, виходячи із обсягу фактично наданих послуг.
Сторонами 09.04.2025 підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) №2, в якому сторони зафіксували обсяг наданих Адвокатом послуг, зокрема, у пункті З Акта встановили вартість послуг Адвоката - 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції (незалежно від кількості витраченого часу), що складає 1,75 % від ціни позову.
Гонорар був сплачений відповідно до прибуткового касового ордера 09/04/2025 від 09.04.2025.
10. Отже, з наданих доказів вбачається, що Адвокат надала правову допомогу ТОВ «ВЕСТ РОСТ» на суму 30 000 грн.
Крім того, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат у відповідності до вимог частини восьмої статті 129 ГПК України.
11. Проаналізувавши надані позивачами докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на те, що винагорода за надання правової допомоги сторонами погоджена та визначена у договорі у вигляді фіксованої суми (гонорару), колегія суддів відзначає таке.
12. Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом та не заявив Суду про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлену позивачем.
13. Ураховуючи вищенаведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є співрозмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).
Відтак, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з касаційним переглядом справи №910/20172/23, підлягають задоволенню у розмірі 30 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Шевченка Ігоря Васильовича, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост", про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/20172/23 задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Рост» (ЄДРПОУ 41167697, 01033, м. Київ, вул. Прахових Сім'ї, буд. 58/10) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.), понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Кібенко
О. Кролевець