Іменем України
15 квітня 2025 року м. Чернігів справа № 927/539/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Дубровської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» (код 38459971) 15331, вул. Нова, 1, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, Україна 14000, вул. Мстиславська, 23, офіс 6, м. Чернігів, Україна (адреса представника - адвоката Потапової Сніжани Михайлівни)
до VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU MUCAVIR MEVKII 2 SK № 290 MELENAGZI KOYU/ AKCAKOCA/ DUZCE, Turkiye (Турція)
про стягнення 20 856,60 доларів США
за відсутності представників сторін, які в судове засідання не з'явилися
В судовому засіданні 15.04.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписане скорочене рішення.
07 червня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» до VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU про стягнення 20 856,60 доларів США заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Контракту № 11 від 01.03.2023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2024 постановлено:
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» про стягнення 20 856,60 доларів США залишити без руху;
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:
позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням країни реєстрації відповідача),
докази сплати судового збору в розмірі 146,67 грн;
роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО», що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду від 12.06.2024 направлена позивачу до електронного кабінету його повноважного представника - адвоката Потапової С.М. в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 12.06.2024 17:56.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 12.06.2024 є такою, що отримана позивачем 13.06.2024.
13.06.2024, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2024 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження:
призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 21 січня 2025 року;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом тридцяти днів з дня вручення даної ухвали;
викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
викликати для участі в судовому засіданні представника VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;
відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» зобов'язати VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU протягом сорока п'яти днів з дня вручення даної ухвали. надати суду легалізований у встановленому порядку документ, що є доказом правосуб'єктності суб'єкта господарювання (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо);
зобов'язати позивача здійснити переклад ухвали про відкриття провадження у справі та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову і належним чином засвідчити переклади в трьох примірниках та надати суду не пізніше 08.07.2024;
провадження у справі зупинити до 21.01.2025.
Ухвала суду від 18.06.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 18.06.2024 18:01.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.06.2024 є такою, що отримана позивачем 19.06.2024.
27.06.2024 на виконання вимог суду, у встановлений судом процесуальний строк, позивачем до Господарського суду Чернігівської області надані в трьох примірниках належним чином засвідчені переклади ухвали про відкриття провадження у справі та прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову.
28.06.2024 два примірника вказаних вище перекладів були направлені на адресу Міністерства юстиції Турецької Республіки для подальшого вручення примірника процесуального документа відповідачеві з наданням суду відповідних доказів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2025 постановлено поновити провадження у справі.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 21.01.2025 підготовчому засіданні сторони не скористались.
До початку підготовчого засідання 21.01.2025 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 21.01.2025 позивача про проведення даного підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Станом на 21.01.2025 докази вручення відповідачеві примірника вищезгаданої ухвали суду від 18.06.2024 в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, за правилами ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага (надалі - Конвенція), кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше
шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що процесуальний документ - вищезгадана ухвала Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2024 була направлена відповідачу із застосуванням передбаченої Конвенцією процедури, з дати направлення процесуального документа (28.06.2024) сплинув шестимісячний термін (30.12.2024 (з урахуванням передбачених ст. 116 Господарського процесуального кодексу України правил обчислення процесуальних строків)), однак станом на 21.01.2025 не було отримано будь-якого підтвердження отримання відповідачем відповідного відправлення; як наслідок - суд має право ухвалити рішення за результатами вирішення даного спору.
Разом з тим, оскільки розгляд позовної заяви здійснюється за правилами загального позовного провадження, з метою виконання завдання та дотримання строку підготовчого провадження, а також дотримання порядку проведення підготовчого засідання існує необхідність у постановленні ухвали про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, а саме постановлення ухвали закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2025 постановлено:
продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;
закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15 квітня 2025 року;
викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
викликати для участі в судовому засіданні представника VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;
зобов'язати позивача здійснити переклад даної ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову і належним чином засвідчити переклади в трьох примірниках та надати суду не пізніше 11.02.2025.
Ухвала суду від 21.01.2025 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 22.01.2025 17:06.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 21.01.2025 є такою, що отримана позивачем 23.01.2025.
11.02.2025 на виконання вимог суду, у встановлений судом процесуальний строк, позивачем до Господарського суду Чернігівської області надані в трьох примірниках належним чином засвідчені переклади ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову.
12.02.2025 два примірника вказаних вище перекладів були направлені на адресу Міністерства юстиції Турецької Республіки для подальшого вручення примірника процесуального документа відповідачеві з наданням суду відповідних доказів.
17.03.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшло повідомлення Міністерства юстиції Турецької Республіки про вручення 16.01.2025 відповідачеві примірника вищезгаданої ухвали суду від 18.06.2024.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 15.04.2025 судовому засіданні сторони не скористались.
14.04.2025 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 14.04.2025 позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просив їх задовольнити.
У встановлений судом процесуальний строк відповідачем легалізований у встановленому порядку документ, що є доказом правосуб'єктності суб'єкта господарювання (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) до Господарського суду Чернігівської області наданий не був.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
згідно ст. 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
У відповідності з ст. 43, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Суди розглядають будь - які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Зважаючи на те, що сторони Додатковою угодою № 1 від 24.03.2024 до Контракту № 11 від 01.03.2023 передбачили, що всі спори, що виникають по даному Контракту або у зв'язку з ним, у т.ч. що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Чернігівської області, дана справа підсудна останньому.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» (Продавець) та VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU (Покупець) був укладений Контракт № 11 (надалі - Контракт), за умовами якого (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 24.03.2024) Продавець продає, а Покупець купує шпон сосновий лущений (Товар).
Перелік продукції, її розмір, обсяг, ціна та якість визначаються в Додатках та Специфікаціях до даного Контракту.
Ціна на Товар визначається на умовах Інкотермс 2010 - FCA склад вантажовідправника (Україна) та встановлюється в доларах США. Ціна зазначається в Додатках та Специфікаціях до даного Контракту.
Валюта розрахунків - долар США.
У Специфікації окремо визначається товщина, довжина та ширина розпилів, упаковки, вимоги до якості.
Загальна вартість Контракту: 500 000,00 доларів США.
Товар поставляється на умовах FCA склад вантажовідправника (Україна) згідно «Інкотермс 2010», які зазначаються у Специфікаціях до даного Контракту.
Поставка Товару здійснюється партіями, обсяг яких обумовлюється у Специфікаціях.
Умови та строки поставки Товару, відправник вантажу та вантажоотримувач визначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту.
Приймання Товару по кількості та якості здійснюється безпосередньо на складі вантажовідправника Товару. Датою поставки вважається дата оформлення митних документів.
Продавець повідомляє Покупця в письмовій формі про факт відвантаження протягом 24 годин, після завантаження на транспортний засіб та оформлення митних документів. Інформація має містити: номер та марку транспортного засобу, дату відвантаження, найменування, розмір, кількість Товару, вагу нетто та брутто.
Продавець надає Покупцеві оригінали документів, передбачених правилами Інкотермс 2010: рахунок-фактура, пакувальний лист, митна декларація, транспортна накладна (CMR). Всі документи мають бути оформлені англійською та/або російською мовами. Копії документів українською мовою мають бути завірені печаткою Продавця переклад з української на англійську.
Після відвантаження Продавець направляє Покупцю оригінал рахунку-фактури та інші необхідні документи, вказані в п. 3.8 даного Контракту. Форми документів узгоджуються між Покупцем та Продавцем в електронній формі та мають відповідати прийнятим міжнародним нормам. Відправка вказаних документів відбувається факсимільним зв'язком або електронною поштою в день відправки Товару.
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок Продавця, або шляхом внесення готівкових грошових коштів на валютний рахунок Продавця.
Покупець здійснює 100% попередню оплату Товару згідно виставленого Продавцем інвойсу.
Покупець здійснює повну оплату партії Товару протягом 3-х днів з дати отримання документів, що підтверджують початок поставки партії Товару.
Якщо Сторони не можуть дійти згоди по даному Контракту шляхом перемовин всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають по даному Контракту, або у зв'язку з ним, у т.ч., що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Чернігівської області.
Правом, що регулює даний Контракт, є матеріальне право України.
Даний Контракт вчинений при повному розумінні Сторонами предмету Контракту та замінює будь-яку угоду по даному предмету, вчинену в усній або письмовій формі раніше. Будь-які обговорення відносно Товару тим самим виключені. Контракт за взаємною згодою Сторін може бути доповнений на підставі додаткових угод.
Даний Контракт складений російською та англійською мовами, в 2-х екземплярах, що мають однакову юридичну силу.
Даний Контракт діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за ним.
Згідно додатків до Контракту предметом Контракту є:
від 01.03.2023 № 1: шпон сосновий лущений; порода - сосна; розміри (мм) - 2,2*143*2600; сорт - 1,2; вологість (%) - природня; ціна (дол. США за 1 куб. м) - 135,00;
від 01.06.2023 № 2: шпон сосновий лущений; порода - сосна; розміри (мм) - 2,2*143*2600; сорт - 1,2; вологість (%) - природня; ціна (дол. США за 1 куб. м) - 140,00;
від 23.10.2023 № 3: шпон сосновий лущений; порода - сосна; розміри (мм) - 2,1*1400/2800*1300/2600; сорт - 1,2; вологість (%) - природня; ціна (дол. США за 1 куб. м) - 150,00;
від 16.11.2023 № 4: шпон сосновий лущений; порода - сосна; розміри (мм) - 2,1*1430*2600; сорт - 1,2; вологість (%) - природня; ціна (дол. США за 1 куб. м) - 150,00;
від 01.12.2023 № 5: шпон сосновий лущений; порода - сосна; розміри (мм) - 2,2*1430*1300/2600; сорт - 1,2; вологість (%) - природня; ціна (дол. США за 1 куб. м) - 160,00.
Як свідчать матеріали справи, для проведення відповідачем попередньої 100% оплати позивачем були сформовані рахунки від 25.10.2023 № 87 на суму 3672,00 дол. США, від 08.11.2023 № 89 на суму 4131,00 дол. США, від 10.11.2023 № 90 на суму 4266,00 дол. США, від 17.11.2023 № 91 на суму 4242,00 дол. США, від 04.12.2023 № 92 на суму 4545,60 дол. США, загалом на суму 20 856,60 дол. США.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
За змістом ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи і як вже було вказано вище, відповідач мав здійснити 100% попередню оплату Товару згідно виставленого позивачем інвойсу шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок позивача, або шляхом внесення на його валютний рахунок готівкових грошових коштів.
Однак відповідачем взяті на себе зобов'язань щодо внесення 100% попередньої оплати виконані не були (докази, які би свідчили про інше, в матеріалах справи відсутні).
Натомість, на підставі митних декларацій від 26.10.2023, від 08.11.2025, від 13.11.2025, від 17.11.2023, від 04.12.2023, повідомлень про фактичне вивезення від 21.11.2023, від 24.11.2023, від 15.12.2023, пакувальних листів від 25.10.2023 № 87, від 08.11.2023 № 89, від 10.11.2023 № 90, від 17.11.2023 № 91, від 04.12.2023 № 92, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 25.10.2023, від 08.11.2023, від 12.11.2023, від 17.11.2023, від 04.12.2023 позивач відвантажив відповідачеві Товар на загальну суму 20 856,60 дол. США.
При цьому, як вже було вказано вище за умовами Контракту датою поставки вважається дата оформлення митних документів.
Таким чином, 25.10.2023, 08.11.2023, 12.11.2023, 17.11.2023 та 04.12.2023 позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 20 856,60 дол. США.
Оскільки відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого Товару не виконав, на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача існує заборгованість в сумі 20 856,60 дол. США.
З огляду на те, що відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 12 605,88 грн судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.
Крім того, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Звертаючись з даним позовом позивач повідомив суд про те, що «… попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить сплачену суму судового збору - 12 459,21 грн. та витрати на правничу допомогу. Розмір витрат на професійну правничу допомогу складуть 10 000,00 грн.»
Прохальна частина позовної заяви містить вимогу позивача «Стягнути з Відповідача понесені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.»
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Водночас, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
У ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, 23.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» (Клієнт) та адвокатом Потаповою Сніжаною Михайлівною (Адвокат) був укладений Договір про надання правової допомоги, за умовами якого Клієнт доручив, а Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в зв'язку із зверненням Клієнта з позовом до VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU (Турція) про стягнення заборгованості, який буде розглядатися в Господарському суді Чернігівської області.
Адвокат взяв на себе виконання, зокрема наступних дій з надання правової допомоги: представництво інтересів Клієнта в судових органах усіх рівнів; використання засобів захисту, передбачених ГПК України та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством.
Для захисту прав та законних інтересів Клієнта Адвокат має право, зокрема одержувати копії рішень, ухвал; брати участь в судових засіданнях; подавати від імені Клієнта заяви, у т.ч. позовні; виконувати інші дії, що пов'язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.
Клієнт, як особа, права і свободи якої захищає Адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій Адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язався, зокрема своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката, розмір якого визначений додатковою угодою до цього Договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє протягом розгляду справи суді першої інстанції.
Ця угода укладена в двох примірниках, для кожної із сторін, українською мовою. Всі примірники мають однакову юридичну силу.
23.05.2024 сторонами був складений та підписаний Акт виконаних робіт, згідно якого Клієнт прийняв, а Адвокат передав наступні юридичні послуги:
1) вивчення документів та надання консультацій - 2 000,00 грн,
2) підготовка та складання позову - 5 000,00 грн,
3) участь в судових засіданнях незалежно від їх кількості - 3 000,00 грн, всього до сплати - 10 000,00 грн.
Адвокат своїм підписом свідчив про оплату Клієнтом всієї суми наданих послуг, а Клієнт підтвердив факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Адвокатом послуг.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище свідчить про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» суд зазначив (п. 77), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому Європейський суд з прав людини у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Оцінивши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих Адвокатом послуг, розгляду даної справи за відсутності повноважного представника позивача, оскільки останнім неодноразово подавалися заяви про проведення судових засідань за його відсутності (в той час, як вищезгаданий Акт виконаних робіт від 23.05.2024 містить вказівку на вартість участі в судових засіданнях в розмірі 3 000,00 грн), не подання відповідачем відзиву на позовну заяву, що позбавило позивача необхідності підготовки відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стосовно того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на вищенаведене, керуючись принципом розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРО» до VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU про стягнення 20 856,60 доларів США задовольнити повністю.
Стягнути з VICTORY AGAC AHSAP URUNLERI BEYTULLAH BEKIROGLU (MUCAVIR MEVKII 2 SK № 290 MELENAGZI KOYU/ AKCAKOCA/ DUZCE, Turkiye (Турція)) на користь (15331, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, вул. Нова, 1, Україна; код 38459971) 20 856,60 доларів США заборгованості, 12 605 грн 88 коп. судового збору та 7 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати позивача здійснити переклад даного рішення та доданого до нього прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову і належним чином засвідчити переклади в трьох примірниках та надати суду не пізніше 16.05.2025.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складене та підписане 25.04.2025.
Суддя А.С.Сидоренко