58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
17 квітня 2025 року Справа № 926/80/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача: Палій О.С., адвокат
відповідача: Притула О.О., Мельник Ю.В., адвокат
розглянув матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання угоди та стягнення заборгованості в сумі 61 376 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- розірвати угоду №63 від 01.01.2016, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством «Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» про надання в користування торгівельного місця;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у семиденний строк звільнити торгівельне місце АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» заборгованість в сумі 61 376 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується торговельним місцем №63 на підставі угоди №63 від 01.01.2016.
До позивача, як до нового власника нежитлових торгових приміщень по АДРЕСА_2 , перейшли права і обов'язки попереднього наймодавця за угодою №63.
Набуття права власності на нерухоме майно, у складі якого знаходиться, зокрема, вищевказане торговельне місце, підтверджується рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2024 у справі № 926/670/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення плати за фактичне користування нежитловим приміщенням. Вказані обставини мають преюдиціальне значення та не потребують доказування.
Предметом угоди № 63 є платне користування торговельним місцем № НОМЕР_1 на території ринку «Рейтинг» по АДРЕСА_3 .
Створювати, надавати в користування, обслуговувати торговельні місця має право лише той суб'єкт господарювання, який належним чином оформив дозвільно-погоджувальні документи, передбачені чинним законодавством, та відповідно набув статусу «ринку».
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» не має, та ніколи не мало статусу ринку, а отже не може бути стороною правочину щодо надання в користування торговельного місця.
Перехід прав та обов'язків за угодою №63 до позивача як юридичної особи, яка не має достатнього обсягу дієздатності для виконання такої угоди є істотною обставиною в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України та підставою для розірвання угоди.
Пунктом 2.2. угоди № 63 передбачено, що користувач сплачує виконавцю плату за надання послуг по утриманню торгівельного місця в належному стані відповідно до тарифів затверджених в установленому порядку. Розмір плати за послуги може змінюватися відповідно до змін державних тарифів на комунальні послуги, електроенергію, водопостачання без укладення нової угоди, або внесення змін до неї.
З моменту набуття права власності позивачем на нежитлові приміщення, розміщені за адресою: АДРЕСА_2 , та переходу до позивача прав і обов'язків сторони за угодою № 63, відповідач не сплачує жодні платежі, передбачені вказаною угодою № 63.
Враховуючи вищезазначене позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просити суд розірвати угоду № 63 від 01.01.2016, укладену між відповідачем та Малим приватним підприємством «Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до позивача, зобов'язати відповідача звільнити торговельне місце № 63, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та стягнути 61 376 грн заборгованості за користування торгівельним місцем.
Позивачем заявлено в позові про відшкодування 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2024 у справі № 926/670/24, яким встановлено безпідставність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018» по даній нерухомості, у зв'язку із чим відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Однак, не дивлячись на встановлення судом відсутності спільних правовідносин між відповідачем та позивачем, останній, зловживаючи своїми правами, знову заводить суд в оману і просить встановити його право на торгівельне місце-прилавок, власником якого він не являється.
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 користуючись торгівельним місцем № НОМЕР_1 має відношення до нежитлових приміщень, які перебувають у сумнівній власності позивача.
Позивач заводячи черговий раз суд в оману робить підміну поняттям торгове місце і нежитлові приміщення, як він це робив і перший раз.
Господарський суд Чернівецької області у справі №926/670/24 від 01.08.2024 дійшов висновку, що «матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту входження до складу нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018», торгівельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» на АДРЕСА_3 , переданого Фізичній особі-підприємцю Притулі Олегу Олександровичу на виконання умов угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016.»
У рішенні по справі №926/5054/22 від 21.06.2023 Господарський суд Чернівецької області зробив висновок, що «суду не надано належних та допустимих доказів того, що до складу нерухомого майна, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018», увійшли торгівельні павільйони № НОМЕР_2 та №41, оскільки, з наявних в матеріалах справи документів, на підставі яких проведено первинну державну реєстрацію права власності (технічний паспорт на громадські будівлі, схематичний план земельної ділянки та експлікація будівель), достовірно це встановити неможливо».
Твердження позивача, що торгове місце (павільйон) входить в нерухомість, яку він отримав в рахунок статутних внесків і має на нього право, є безпідставним та надуманим, оскільки спростовується висновками двох судів.
Відповідач звертає увагу суду, що Мале приватне підприємство «Рейтинг» не ліквідоване, продовжує працювати та надавати послуги.
Щодо даного приміщення вже відбувалися непорозуміння із іншими власниками майна, зокрема, з Міським комунальним підприємством «Газкомплектприлад», який листом рекомендував відповідачу здійснити оформлення договору, оскільки, торгівельне місце перебуває на території ринку.
Однак, ніхто нічого не укладав, оскільки, з 2010 року було укладено договір про надання у користування торгівельного місця від 01.01.2010 року з Малим приватним підприємством «Рейтинг».
Відповідач вважає твердження позивача про законність набуття права власності на нежитлові приміщення - незаконними, та такими, що мають бути оцінені судом.
В матеріалах справи відсутні докази, що торгове місце належить позивачу, тому останній не вправі вимагати будь якої компенсації за оренду прилавком. Позивач сам в позові стверджує, що «угода №63 укладалася не позивачем, а попереднім власником нерухомого майна - Малим приватним підприємством «Рейтинг», позивач, з об'єктивних причин не володіє інформацією щодо затверджених тарифів плати за користування торгівельним місцем №63».
Відповідач також заперечує розмір витрат на правничу допомогу, яку заявляє позивач у розмірі 30 000 грн, оскільки вона не співрозмірна із позовними вимогами та є необґрунтована, так як це вже другий тотожний позов та відсутні докази, які цю суму підтверджують. Просить зменшити суму судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом позову.
Відповідач повідомив суд, що згідно з попереднім (орієнтованим) розрахунком судових витрат він поніс та очікує понести 19 702 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.02.2025.
Ухвалою суду від 13.02.2025 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 11.03.2025.
21.02.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою суду від 11.03.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.04.2025.
У судовому засіданні 03.04.2025 оголошено перерву до 17.04.2025.
Присутній в судовому засіданні 17.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та до закінчення судових дебатів в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України зробив заяву про надання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів в підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача та відповідач проти позову заперечили.
До закінчення судових дебатів представник відповідача в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України зробив заяву про надання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів в підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 17.04.2025 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
01.01.2016 між Малим приватним підприємством «Рейтинг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено угоду № 63 про надання в користування торговельного місця (надалі - угода № 63).
Відповідно до п. 1.1 угоди № 63 Мале приватне підприємство «Рейтинг», (надалі виконавець) передає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі користувач) приймає в платне користування торговельне місце № 63 для розміщення торговельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» по вул. Р.Шухевича, 8А, для здійснення торгівлі площею 20 кв.м.
Пунктом 2.2. угоди № 63 передбачено, що користувач сплачує виконавцю плату за надання послуг по утриманню торгівельного місця в належному стані відповідно до тарифів затверджених в установленому порядку. Розмір плати за послуги може змінюватися відповідно до змін державних тарифів на комунальні послуги, електроенергію, водопостачання без укладення нової угоди, або внесення змін до неї.
Плата за надані послуги проводиться щомісячно в готівковій формі в касу ринку, або через банк, не пізніше 10 числа поточного місяця (п. 2.3 угоди № 63).
Угода набирає чинності з 01 січня 2016 року по 01 січня 2020 року (пункт 5.1 угоди № 63).
Пунктом 5.3. угоди № 63 визначено підстави дострокового припинення такої угоди, зокрема, у разі несплати користувачем (відповідачем) плати за послуги, передбачені цією угодою.
Відповідно до п. 5.7. угоди № 63 договір може бути автоматично продовжено, якщо користувач продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору, за умови відсутності протягом одного місяця заперечень виконавця.
Пунктом 5.8. угоди №63 передбачено, що договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заперечень виконавця щодо продовження строку дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 відповідно до п.5.7 угоди, а тому строк дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 автоматично продовжено до 01.01.2028.
Згідно акту приймання передачі від 16.05.2018 нежитлові приміщення, загальною площею 1564 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Шухевича Романа, 8-А Малим приватним підприємством «Рейтинг», внесені до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018», в якості формування свого внеску до статутного капіталу позивача.
18.05.2018 приватним нотаріусом Лірниченко Н.М. проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 123869873101, що розташоване в АДРЕСА_2 , за ТОВ «Рейтинг 2018», податковий номер 42070300.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 18.05.2018, за ТОВ «Рейтинг 2018» 16.05.2018 проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, нежитлові торгові приміщення загальною площею 1564 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_2 ; складова частина об'єкта нерухомого майна: будівля А, загальною площею 591,7 кв. м, будівля Б, загальною площею 354 кв. м, будівля В, загальною площею 157 кв. м, будівля Г, загальною площею 461,3 кв. м, навіс Д; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1238698973101; номер запису про право власності 26211904.
Реєстрація права власності ТОВ «Рейтинг 2018» на вищевказані нежитлові приміщення проведена на підставі актів прийому-передачі № 535, № 536 від 16.05.2018, рішення засновника МПП «Рейтинг» від 26.03.2018 № 6195, протоколу установчих зборів ТОВ «Рейтинг 2018» від 13.04.2018 № 5629 та № 5630.
За позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:18:001:0077, площею 0,3813 га, яка належить останньому на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - земельна ділянка з кадастровим номером: 7310136300:18:001:0076, площею 0,0825 га, належить позивачеві на праві користування на підставі договору оренди землі.
Право власності позивача на нежитлові приміщення, нежитлові торгові приміщення загальною площею 1564 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_2 є чинним, доказів його оскарження суду не надано.
Рішенням Господарського суду м. Чернівці від 01.08.2024 у справі № 926/670/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг-2018" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення плати за користування майном.
Рішення суду мотивоване тим, що однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18). В той же час, судом встановлено, що 01.01.2016 між Малим приватним підприємством «Рейтинг» (виконавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (користувач) укладено угоду №63 про надання в користування торгівельного місця, відповідно до умов якої виконавець надає, а користувач приймає в платне користування торгівельне місце №63 для розміщення торгівельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» на вул. Р. Шухевича, 8а для здійснення торгівлі площею 20 кв.м. Суд звертав увагу, що станом на момент розгляду даної справи, угода №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016, укладена між Малим приватним підприємством «Рейтинг» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , є чинною, ніким не оспорена та не визнана судом недійсною у передбаченому чинним законодавством України порядку. Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заперечень Малого приватногог підприємства «Рейтинг» щодо продовження строку дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 відповідно до п.5.7 угоди, а тому строк дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 автоматично продовжено. Суд також встановив, що умови угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 не містять підстав її припинення у разі зміни власника речі, переданої у найм, а тому за наслідками набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг 2018» права власності на нежитлові торгові приміщення на підставі рішення засновника Малого приватного підприємця «Рейтинг» від 26.03.2018 №6195, протоколу установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг 2018» від 13.04.2018 № 5629 та № 5630, до позивача перейшли права та обов'язки попереднього наймодавця - Малого приватного підприємця « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». При цьому, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України, а також наявності заперечень щодо продовження дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту здійснення перешкод з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у користуванні приміщенням №63 (площею 20 кв.м.), яке є частиною нежитлових приміщень загальною площею 1564 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому вимоги позивача в частині усунення перешкод у користуванні приміщенням №63 (площею 20 кв.м.), яке є частиною нежитлових приміщень загальною площею 1564 кв.м., зобов'язання відповідача звільнити вищевказане приміщення є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Одночасно, суд у рішенні наголошує, що наявність договірних відносин виключає можливість застосовування негаторного позову, а тому за наявності між сторонами чинної угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016, захист прав цих сторін у спірних правовідносинах повинен здійснюватися виключно за допомогою зобов'язально-правових, а не речово-правових способів. Крім цього, позивачем, як підставу для стягнення 1 790 513,20 грн плати за користування приміщенням, визначено ст.1212 статті 1212 Цивільного кодексу України, однак, як встановлено судом, між сторонами існує правова підстава угода №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016, яка виключає можливість застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин сторін.
Залишаючи в силі вищевказане рішення Західний апеляційний господарський суд підтвердив встановлені судом першої інстанції обставини вказавши, що станом на час розгляду справи, угода №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016, укладена між Малим приватним підприємством «Рейтинг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , є чинною, ніким не оспорена та не визнана судом недійсною у передбаченому чинним законодавством України порядку.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заперечень виконавця щодо продовження строку дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 відповідно до п.5.7 угоди, а тому строк дії угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 автоматично продовжено.
Судом встановлено, що умови угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 не містять підстав щодо її припинення у разі зміни власника речі, переданої у найм, а тому за наслідками набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг 2018» права власності на нежитлові приміщення, нежитлові торгові приміщення загальною площею 1564 кв.м, що розташовані в АДРЕСА_2 , на підставі рішення засновника малого приватного підприємства «Рейтинг» від 26.03.2018 №6195, протоколу установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг 2018» від 13.04.2018 №5629 та №5630, до позивача перейшли права та обов'язки попереднього наймодавця - МПП «Рейтинг».
Як було встановлено судом, відповідач користується майном - торгівельним місцем №63 для розміщення торгівельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» по вул. Р. Шухевича, 8а для здійснення торгівлі площею 20 кв.м., переданого на виконання умов угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016. Відповідно до п.2.1 угоди №63 сплата ринкового збору за зайняття торгівельного місця проводиться щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця в готівковій формі в касу ринку, або через банк згідно з встановленими міською радою тарифами. При цьому, зміна міською радою розмірів та порядку стягнення ринкового збору не потребує укладання нової угоди, а лише внесення змін в діючий прейскурант місцевих зборів та тарифів, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п.п.2.2, 2.3 угоди №63 користувач сплачує виконавцю плату за надання послуги по утриманню торгівельного місця в належному стані відповідно до тарифів затверджених в установленому порядку. Розмір плати за послуги може змінюватися відповідно до змін державних тарифів на комунальні послуги, електроенергію, водопостачання без укладання нової угоди, або внесення змін до неї. Плата за надані послуги проводиться щомісячно в готівковій формі в касу ринку, або через банк не пізніше 10 числа поточного місяця.
Щодо доводів позивача про встановлення судом обставин, які передували набуттю позивачем права власності на нерухоме майно, за відсутності у матеріалах справи відповідних документів на їх підтвердження, колегія суддів звертає увагу, що вказані обставини також встановлено судовими рішеннями у справі №926/5054/22, відповідачами у якій були і Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» і Мале приватне підприємство «Рейтинг», відтак, такі обставини в силу ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не доказуються при розгляді цієї справи. Поряд з тим, позивачем не надано суду доказів на спростування встановлених судом обставин.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач не надав доказів виконання умов угоди №63 в частині сплати коштів за користування торгівельним місцем №63.
Відповідач не надав доказів того, що користується торгівельним місцем № НОМЕР_1 на підставі іншого правочину, укладеного з іншою особою.
Доказів наявності зареєстрованого за відповідачем права власності чи іншого речового права на торгівельне місце №63 суду не надано.
05.04.2023 позивач звернувся листом до відповідача, в якому повідомив про розірвання угоди № 63 у зв'язку з тим, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом тривалого часу не сплачується плата за користування торгівельним приміщенням та ринковий збір, вимагав у семиденний строк звільнити торговельне місце № 63 та погасити наявну заборгованість.
Відповідно до наявної в матеріалах справи поштової квитанції АТ «Укрпошти» вищевказаний лист направлений відповідачу 07.04.2023.
Даний лист отриманий відповідачем, що ним не заперечується, проте залишений без відповіді.
Згідно наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018» здійснює такі види економічної діяльності:
-організацію будівництва будівель;
-надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
-купівля та продаж власного нерухомого майна;
-будівництво житлових і нежитлових будівель;
-покрівельні роботи.
В матеріалах справи наявний лист Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» від 06.12.2024 №126, яке на адвокатський запит представника позивача повідомило, що предметом діяльності підприємства є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов торгівлі на спеціалізовано відведеній для цієї мети територій.
Міське комунальне підприємство «Газкомплектприлад» згідно договору надає користувачам послуги по утриманню торгівельного місця в належному стані. Станом на 05.12.2024 вартість такої послуги складає 2,80 грн за 1 кв.м. Підприємство не здає в оренду торгівельні місця на ринку.
Судом встановлено, що розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за угодою №63, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, визначено позивачем виходячи з розрахунку 2,80 гр. (вартість оренди 1 м.кв. за 1 день) х 20 (кількість кв.м торговельного місця № 63) х 1096 (кількість днів користування).
Вартість оренди 1 м.кв. за 1 день в розмірі 2,80 гр. позивачем взято з урахуванням даних, наявних в листі Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» від 06.12.2024 №126.
Розрахунок заборгованості із зазначенням періоду виникнення боргу суду не надано.
IV. Позиція суду по суті спору
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Договори, укладені між адміністрацією ринку і суб'єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю, є за своєю правовою природою договорами оренди (найму) торгових площ (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 3-113гс11, постанови Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 522/13821/15-а, від 16.03.2020 у справі №922/227/19).
Відповідно до норм статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно п. 1.1. угоди №63 Мале приватне підприємство «Рейтинг», передає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (користувач) приймає в платне користування торговельне місце № 63 для розміщення торговельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» по вул. Р.Шухевича, 8А, для здійснення торгівлі площею 20 кв.м.
Рішенням Господарського суду м. Чернівці від 01.08.2024 у справі № 926/670/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 встановлено, що умови угоди №63 про надання в користування торгівельного місця від 01.01.2016 не містять підстав щодо її припинення у разі зміни власника речі, переданої у найм, а тому за наслідками набуття ТОВ «Рейтинг 2018» права власності на нежитлові приміщення, нежитлові торгові приміщення загальною площею 1564 кв.м, що розташовані в АДРЕСА_2 , на підставі рішення засновника Малого приватного підприємства «Рейтинг» від 26.03.2018 №6195, протоколу установчих зборів ТОВ «Рейтинг 2018» від 13.04.2018 №5629 та №5630, до позивача перейшли права та обов'язки попереднього наймодавця - Малого приватного підприємства «Рейтинг».
Суд звертає увагу, що в межах справи №926/670/24 судами встановлено наявність між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018» чинних договірних відносин щодо користування торгівельним місцем №63, яке здійснюється відповідачем на підставі угоди №63 від 01.01.2016, права та обов'язки наймодавця за якою перейшли від Малого приватного підприємства «Рейтинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018»до позивача.
За таких обставин справи суд дійшов висновку, становлено, що станом на день момент вирішення спору угода №63 діюча, тож може бути розірвана на вимогу однієї із сторін за наявності підстав, передбачених Цивільним кодексом України та умовами самої угоди.
Пунктами 2.2, 2.3 угоди №63 передбачено, що користувач сплачує виконавцю плату за надання послуги по утриманню торгівельного місця в належному стані відповідно до тарифів затверджених в установленому порядку. Розмір плати за послуги може змінюватися відповідно до змін державних тарифів на комунальні послуги, електроенергію, водопостачання без укладання нової угоди, або внесення змін до неї. Плата за надані послуги проводиться щомісячно в готівковій формі в касу ринку, або через банк не пізніше 10 числа поточного місяця.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ст. 762 Цивільного кодексу України).
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ст. 782 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 782 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Угодою №63 передбачено можливість її дострокового припинення у разі несплати користувачем плати за послуги, передбачені цією угодою.
За своєю правовою природою угода про надання в користування торговельного місця є змішаним договором, який поєднує правовідносини договору найму і договору про надання послуг.
Предметом угоди про надання в користування торговельного місця є передання користувачу (відповідачу) у строкове платне користування торговельного місця, плата за користування яким виражається в оплаті наданих послуг з утримання цього торговельного місця в належному стані.
Суд виснує, що умовами угоди №63 передбачено платне користування торговельним місцем №63, тобто, орендар, користуючись майном орендодавця на підставі укладеної сторонами угоди не міг не знати про таку особливість орендних відносин як їх оплатність.
Відповідач користується торгівельним місцем № НОМЕР_1 , проте будь-яку плату за користування торгівельним місцем взагалі не здійснює, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Суд враховує, що відповідач заперечує існування будь-яких договірних відносин з позивачем, його право власності на нежитлові приміщення, нежитлові торгові приміщення загальною площею 1564 кв.м, що розташовані в АДРЕСА_2 ставить під сумнів, хоча жодних доказів оспорювання права позивача суду не надав.
Згідно ст. 653 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України.)
За умовами угоди №63 відповідач прийняв в платне користування торговельне місце № 63 для розміщення торговельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» по вул. Р.Шухевича, 8А, для здійснення торгівлі.
Згідно з п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Держкомстандарту України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у т. ч. ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 1.2. Правил торгівлі на ринках міста Чернівці, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 16.06.2011 № 209, ринок - об'єкт сфери торгівлі та надання послуг, функціональними обов'язками якого є організація торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами, створення належних умов і надання необхідних послуг для здійснення процесу купівлі-продажу товарів (за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції), проведення заходів щодо забезпечення дотримання при цьому вимог чинного законодавства з питань торгівлі і захисту прав споживачів. Ринок організовується виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на визначеній Чернівецькою міською радою та/або генеральним планом міста Чернівців території (на земельній ділянці, в приміщенні тощо) і здійснює свою діяльність після отримання суб'єктом господарювання відповідних дозвільно погоджувальних документів від виконавчих органів міської ради, міської санітарно-епідеміологічної станції, управління ветеринарної медицини і Держпожежнагляду.
Позивач, до якого за висновком суду у справі №926/670/24 перейшли права та обов'язки наймодавця, зобов'язаний надавати послуги по утриманню торгівельного місця в належному стані та надавати інші, передбачені угодою послуги.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018» не є ринком, не здійснює послуги по утриманню торгівельних місць в належному стані та не може затверджувати в установленому порядку тарифи на вказані послуги, що свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні угоди №63.
Серед видів діяльності позивача відсутній, який би надавав останньому право здійснювати організацію роботи ринку
На відміну від Малого приватного підприємства «Рейтинг» (яке мало необхідні дозвільно-погоджувальні документи) - позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» не має, та ніколи не мало статусу ринку, а отже не може надавати в користування торговельне місце.
Доказів, що за адресою - АДРЕСА_2 здійснює діяльність інший ринок, з яким у відповідача є договірні відносини щодо користування торгівельним місцем №63 суду не надано.
Встановивши, що відповідач порушив умови угоди №63 в частині плати за користування торгівельним місцем №63, враховуючи істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні угоди, суд дійшов висновку про розірвання угоди №63 від 01.01.2016, що укладена між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством «Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018».
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідач користується майном - торгівельним місцем №63 для розміщення торгівельного прилавку закритого типу на території ринку «Рейтинг» по АДРЕСА_3 для здійснення торгівлі площею 20 кв.м.
Оскільки суд розірвав угоду № 63 від 01.01.2016, а відповідач не довів наявність інших правових підстав для користування спірним торгівельним місцем та продовжує ним користуватись, позивач правомірно просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у семиденний строк звільнити торговельне місце АДРЕСА_4 .
Посилання відповідача на те, що до складу нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності позивачу, не входить торгівельний прилавок закритого типу на території ринку «Рейтинг» на АДРЕСА_3 , переданий відповідачу на виконання умов угоди №63, суд відхиляє, оскільки в межах справи №926/670/24 судами встановлено наявність між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018» чинних договірних відносин щодо користування торгівельним місцем №63, яке здійснюється відповідачем на підставі угоди №63 від 01.01.2016, права та обов'язки наймодавця за якою перейшли від Малого приватного підприємства «Рейтинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг - 2018»до позивача.
Як зазначено вище, доказів того, що по АДРЕСА_2 здійснює свою діяльність інший ринок, з яким у відповідача є договірні відносини щодо користування торгівельним місцем, суду не надано.
Посилання відповідача на рішення у справі №926/5054/22 суд не приймає до уваги, оскільки предметом тієї справи було скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації, визнання недійсним акта та витребування з чужого незаконного володіння інших нежитлових приміщень (торгівельних павільйонів № НОМЕР_3 і №41), власником яких себе вважав позивач у справі №926/5054/22.
У справі №926/5054/22 судами установлено, що позивач не довів належними та допустимими доказами своє право власності на нерухоме майно - торгівельні павільйони № НОМЕР_3 і № НОМЕР_4 як частину нежитлових приміщень загальною площею 1564 кв. м, державну реєстрацію яких він просить скасувати. Відсутність порушеного права позивача було підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові у справі №926/5054/22, матеріали якої не містять інформації про обставини, які мають значення для вирішення справи №926/80/25.
В частині стягнення 61 376 грн суд зазначає, що розмір заборгованості відповідача за угодою № 63 позивач визначив виходячи з розрахунку 2,80 гр. (вартість оренди 1 м.кв. за 1 день) х 20 (кількість кв.м торговельного місця № 63) х 1096 (кількість днів користування).
Вартість оренди 1 м.кв. за 1 день в розмірі 2,80 гр. позивач взяв з даних, які містяться в листі Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» №126 від 06.12.2024.
Суд відхиляє даний лист як належний і допустимий доказ в підтвердження розрахунку суми заборгованості, оскільки з Міським комунальним підприємством «Газкомплектприлад» у відповідача договірних відносин щодо користування торгівельним місцем №63 не було, такі докази суду не надано.
В даному листі комунальне підприємство повідомило, що згідно договору надає користувачу послугу по утриманню торгівельного місця в належному стані. Станом на 05.12.2024 вартість такої послуги складає 2,80 грн за 1 кв.м. Підприємство не здає в оренду торгівельні місця на ринку.
Розрахунок заборгованості із зазначенням календарного періоду виникнення боргу суду не надано.
Доказів того, що вартість оренди 1 кв. м. за увесь період (1096 календарних днів) беззмінно становила 2,8 грн суду не надано.
Суд встановив порушення відповідачем умов укладеної угоди в частині внесення плати за користування торгівельним місцем, що є підставою для її розірвання, проте констатує, що належні та допустимі докази в підтвердження конкретної суми боргу в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин справи у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 61 376,00 грн слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, відповідач позовні вимоги не спростовав, докази в підтвердження правомірності користування раніше орендованим майном суду не надав.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, розірвати угоду №63 від 01.01.2016, що укладена між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством «Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018», зобов'язати відповідача у семиденний строк звільнити торговельне місце № 63, в частині стягнення 61 376 грн заборгованості відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018», при зверненні до Господарського суду Чернівецької області з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 7 267,20 грн, в тому числі 4 844,80 згідно квитанції про сплату № 0458-4417-4067-5354 від 10.01.2025 та 2 466,00 грн згідно квитанції №Y3RM-EY8E-MTR від 14.12.2024.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір пропорційно задоволеним витратам у розмірі 4 844,80 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати угоду № 63 від 01.01.2016, укладену між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та Малим приватним підприємством «Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-2018» (58008, вул. Козятинська, 3, м. Чернівці, код 42070300).
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у семиденний строк звільнити торговельне місце № 63, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .
4. У решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв