Справа № 202/10144/23
Провадження № 2/202/68/2025
Іменем України
23 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Краматорської міської ради про визнання батьківства,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в котрому просив встановити батьківство відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року визначено суддю Ісаєву Д.А. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді від 02.06.2023 позовна заява ОСОБА_1 прийнята, відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2023 року по даній справі за клопотання позивача була призначена судово-генетична експертиза для встановлення кровного споріднення ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Листом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 17.04.2024 року ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2023 року повернута без виконання у зв'язку з неявкою сторін на експертне дослідження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2024 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , справа призначена до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді від 11.09.2024 року справу за позвом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Краматорської міської ради про визнання батьківства прийнято і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2024 року по справі було призначено судово - генетичну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено .
29.01.2025 року на адресу суду з експертної установи повернулася ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2024 року про призначення судово-генетичної експертизи без виконання у зв'язку з неявкою обох сторін для проведення дослідження 16.12.2024 року та 13.01.2025 року .
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.01.2025 року поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання 03.03.2025, 26.03.2025, 23.04.2025 не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив. Про розгляд справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», оскільки ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в місті Краматорську, куди поштова кореспонденція не доставляється.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідно до положень пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, дана справа знаходиться в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра з травня 2023 року; по справі неодноразово призначалася судово-генетична експертиза для встановлення для встановлення кровного споріднення ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте позивач для експертного дослідження жодного разу не з'явився.
В судові засідання позивач ОСОБА_1 також більше ніж два рази поспіль не з'явився.
У постанові по справі №711/7486/19 від 28.03.2023 року Верховний Суд відзначив наступне.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Після поновлення провадження у справі позивач ОСОБА_1 у судові засідання більш ніж двічі поспіль, 03.03.2025, 26.03.2025, 23.04.2025, не з'явився, будучи належним чином повідомленим, для проведення експертного дослідження також не з'являється, будь-якого інтересу до розгляду справи за його позовом не проявляє, тому суд вважає, що наявні правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Краматорської міської ради про визнання батьківства,залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Бєльченко Л.А.