Справа № 212/2760/25
1-кс/212/508/25
24 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя ОСОБА_1 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025041730000240 від 18.02.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не маючого, офіційно не працевлаштованого, маючого середньо-спеціальну освіту, інвалідності не маючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
встановила таке.
Суть питання, що вирішується.
До суду звернулася слідчий із вказаним клопотанням, просила застосувати його строком на 60 днів. Обґрунтувала таким.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він проживав в одному помешканні, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки, що призвело до психологічних та фізичних страждань ОСОБА_7 .
У клопотанні зазначено про епізоди вчинення домашнього насильства: двічі 15.07.2024, 31.10.2024, 16.02.2025. Зокрема, 15.07.2024 близько 05:00 год та повторно, близько 15:00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив щодо ОСОБА_7 психологічне та фізичне насильство в сім'ї у формі лайки, нецензурних висловлювань та словесних образ на адресу потерпілої, приниження честі та гідності потерпілої, погроз фізичною розправою та штовхань, тим самим вчинив психологічний тиск та спричинив їй фізичний біль, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої. Аналогічне насильство сталося також 31.10.2024 близько 20:00 год, 16.02.2025. Отже, ОСОБА_4 систематично у період часу з 15.07.2024 по 16.02.2025 вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 психологічне та фізичне домашнє насильство, що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої, яке виразилося у погіршенні самопочуття, розладів здоров'я, емоційної невпевненості, проявів головних і серцевих болів, втраті повноцінного сну та відпочинку, відчутті хронічного страху за своє життя та погіршенні якості життя потерпілої.
14.03.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за ознаками домашнього насильства.
В обґрунтування необхідності тримання під вартою слідчий послалася на наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, сім'ї не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, крім того ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин в період іспитового строку, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; отже, він може залишити місце постійного мешкання, межі міста Кривий Ріг або території України;
2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме неявкою до слідчого, прокурора або суду: підозрюваний - неодноразово судимий, обізнаний про наслідки вчинення ним кримінального правопорушення, тому може не з'являтись до слідчого, прокурора або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочинів; перебуваючи на волі, він також може впливати на свідків, здійснювати інші дії, що призведуть до перешкод в розслідуванні;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення: продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється - тобто домашнє насильство щодо ОСОБА_7 .
Позиції учасників у судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягала. На запитання суду щодо оцінки ризиків під час складання протоколів поліцією вона зазначила, до за епізодом від 15.07.2024 рівень небезпеки був оцінений як високий, в інших випадках - середній.
Підозрюваний заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт. Підтвердив, що повідомлення про підозру йому вручили 14.03.2025, з клопотанням слідчого та доданими матеріалами ознайомлений завчасно. Послався на те, що йому необхідно допомагати ОСОБА_7 (дивитися за нею). Під час судових дебатів зазначив, що він «і пальцем її не тронув» ( ОСОБА_7 ). Захисник адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти тримання під вартою; зазначив, що немає такий запобіжний захід у цьому випадку - занадто суворий; просив застосувати домашній арешт на певний період доби з 21:00 год до 06:00 год за місцем спільного проживання підозрюваного з його співмешканкою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 . Захисник також просив вислухати думку присутньої в судовому засіданні самої потерпілої ОСОБА_7 (прокурор не заперечувала, суд задовольнив клопотання).
Потерпіла ОСОБА_7 просила суд не застосовувати тримання під вартою - натомість застосувати до підозрюваного домашній арешт за місцем їхнього спільного проживання. Послалася на те, що вона - вагітна від нього, вони мають спільну дитину 2019 року народження, та їй самій важко буде впоратися без допомоги ОСОБА_4 (зокрема, щоб відводити сина до садочку). Суду підтвердила, що ОСОБА_4 не записаний батьком сина, 2019 року народження; таке рішення вона прийняла з власних міркувань. Інших членів сім'ї поруч, які б могли допомагати, вона не має: лише власну матір, яка працює позмінно.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя встановила, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 12025041730000240 від 18.02.2025 за правовою кваліфікацією ст. 126-1 КК України.
14.03.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ст. 126-1 КК України за ознаками домашнього насильства (а. с. 27-31).
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали підозрюваний отримав завчасно, 24.04.2025 об 11:00 год, про що свідчить його підпис на самому клопотанні та що він і його захисник підтвердили у судовому засіданні.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
Встановлені обставини. Застосовані норми права та оцінка суду.
Згідно з Постановами суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.09.2025 (у справі № 212/8000/24), 21.08.2024 (у справі № 212/7471/24), 11.12.2024 (у справі № 212/11407/24) ОСОБА_4 визнавався винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а. с. 6-8). У Постанові від 04.09.2024 (а. с. 6) констатовано повторність правопорушення з посиланням на Постанову від 27.12.2023, якою притягнуто до відповідальності за аналогічним складом, і також вже повторно). У Постанові від 21.08.2024 зазначено про те, що домашнє насильство вчинялося в присутності неповнолітнього сина, 2019 року народження (а. с. 7).
Згідно з протоколом допиту свідка - дільничного офіцера поліції від 11.03.2025 (а. с. 10-12) підозрюваний систематично вчиняє сімейні сварки, будучи в неадекватному стані; перебуває на обліку ВП № 3 КРУП як «кривдник; дільничний особисто неодноразово приїздив на виклики ОСОБА_7 за фактами вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства щодо неї та особисто чув, як він ображав її, висловлювався в її бік нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою. Інший свідок - інспектор сектору протидії домашньому насильству ОСОБА_8 , згідно з протоколом допиту від 12.03.2025 (а. с. 24-26), дала показання щодо виїзду її з напарником та складання протоколу за епізодом вчинення домашнього насильства підозрюваним 15.07.2024.
Інші свідки - сусід та знайомий показали, згідно з протоколами допитів від 12 та 17.03.2025, що ОСОБА_4 - агресивний, регулярно ініціює сварки з ОСОБА_7 , кричить на неї, погрожує фізичною розправою, їхні сварки могли доходити до бійок (а. с. 20-23, 37-40). Згідно з протоколом допиту потерпілої від 12.03.2025 вона перебуває в цивільному шлюбі з підозрюваним з 2016 року; з 2019 року ОСОБА_4 почав зловживати спиртними напоями та в стані алкогольного сп'яніння ставав не керованим, неадекватним, постійно вчиняв сварки на рівному місці та часто висловлювався на її адресу неценцурною лайкою, погрожував фізичною розправою та наносив їй тілесні ушкодження (хоча до медичних закладів та СМЕ після побоїв вона не зверталася); через систематичне домашнє насильство з його боку у неї підвищився тиск, були нервові зриви, безсоння та пригнічений стан; у зв'язку з частими погрозами фізичною розправою з боку ОСОБА_4 вона почуває себе в небезпеці; під час епізоду 31.10.2024 ОСОБА_4 взяв спільного сина під приводом походу в магазин та не хотів його повертати потерпілій, через що вона в черговий раз зверталася до поліції; поведінка підозрюваного щодо неї призвела до психологічних та фізичних страждань, що виразилося у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у відчутті хронічного страху за своє здоров'я, внаслідок чого погіршилась якість життя (а. с. 15-19). Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час допитів 12 та 17 березня 2025 року показали, що підозрюваний та ОСОБА_7 вже не проживають разом близько трьох місяців (з грудня 2024 року), але підозрюваний все одно періодично приходить за місцем проживання ОСОБА_7 та «робить пакості» і вчиняє сварки (зокрема, 16.02.2025, а. с. 22, 39).
Згідно з побутовою характеристикою (а. с. 47) за місцем реєстрації підозрюваного ( АДРЕСА_1 ) скарг від мешканців житлового будинку на нетактовну поведінку до ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком» не надходило.
Згідно з відповіддю КП «ДБКЛПД» ДОР» від 10.03.2025 на запит слідчого ОСОБА_4 він перебуває під наглядом лікаря -психіатра з 2001 року з приводу легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності (а. с. 43).
Згідно з відповіддю Покровського РВ філії ДУ «Центр пробації» від 11.03.2025 ОСОБА_4 поставлений на облік 02.05.2023 за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та станом на 11.03.2025 іспитовий строк не відбув (а. с. 46). Згідно з Вироком зазначеного суду у справі № 212/1495/23 затверджено угоду про визнання винуватості, та ОСОБА_4 засуджений до 5 років позбавлення волі та звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки (за ч. 4 ст 185 КК України, а. с. 48-51).
Згідно з рапортами працівників поліції, поясненнями сусідів за адресами можливого мешкання підозрюваного (а. с. 56-61) в органу досудового розслідування були протягом квітня 2025 року труднощі з встановленням місця знаходження ОСОБА_4 та повідомленням його про необхідність явки.
Застосовані норми права та оцінка суду.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин ( справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» («Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»; Заяви № 12244/86; 12245/86; 12383/86; Рішення від 30.08.1990, § 32).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, долученими до клопотання слідчого (зазначено вище у розділі «встановлені обставини»).
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя погоджується з доводами органу досудового розслідування та вважає усі заявлені слідчим ризики реальними, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні - недостатніми. Оцінюючи прохання потерпілої застосувати до підозрюваного домашній арешт за адресою її з дитиною проживання, слідчий суддя враховує специфіку самого домашнього насильства, його повторюваність, кількість зафіксованих поліцією та судом епізодів (щонайменше 4), обставину вагітності потерпілої та наявності малолітньої дитини, в присутності якої, щонайменше, один раз було вчинене домашнє насильство, отже - така малолітня дитина теж є потерпілим та страждає від наявної ситуації. Слідчий суддя зобов'язана в цьому випадку враховувати також інтереси малолітньої дитини ОСОБА_7 , та переконана, що ризик повторюваності у цій ситуації домашнього насильства - високий.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного, та інші питання.
Стаття 178 КПК України містить вказівку на те, що, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Ця стаття містить також вказівку на обставини, які можуть бути враховані. Однак перелік їх - не вичерпний. Зокрема, мова може йти про врахування віку і стану здоров'я підозрюваного, репутацію, наявність судимостей, ризик летальності тощо.
Суддя, обираючи запобіжний захід у цій справі у виді тримання під вартою, враховує, серед іншого, особливості домашнього насильства як явища (регулярна повторюваність; стереотип поведінки кривдника, який важко змінити), відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, наявність судимості та вчинення правопорушення у період невідбутого іспитового строку; перебування підозрюваного на обліку як «кривдника», перебування підозрюваного під наглядом лікаря-психіатра; зміна підозрюваним місця свого перебування, внаслідок чого в органу досудового розслідування виникають труднощі з його викликом. Усе це свідчить на користь необхідності ізоляції підозрюваного, перш за все, від жертв домашнього насильства - потерпілої ОСОБА_7 та малолітньої дитини, та застосування до нього тримання під вартою. Обставина перебування на утриманні підозрюваного його матері, про що він заявив під час встановлення анкетних даних, доказами не підтверджена.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі цього, враховуючи також відсутність офіційного працевлаштування підозрюваного слідчий суддя дійшла висновку про недоцільність застосування застави.
Враховуючи зазначене, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя
постановила:
клопотання слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області -задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком на 60 днів, який рахувати з 24 квітня 2025 року, тобто - до 22 червня 2025 року.
Строк дії ухвали становить до 22 червня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення; може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та проголошений 25 квітня 2025 року о 14:45 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1