"09" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5658/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/5658/24 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради /ЄДРПОУ 44279728, адреса - 73003, м. Херсон, пр. Незалежності, 37/
до відповідача: приватного підприємства “Жилсервіс» /ЄДРПОУ 37959648, адреса - 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а/
про розірвання договору оренди комунального майна та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 54 321,69 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився, через систему «Електронний суд» 09.04.2025 подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №11535/25 від 09.04.2025);
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином.
26.12.2024 Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №5801/24/ до Приватного підприємства “Жилсервіс», в якій просить:
1. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади на нежилі приміщення першого поверху будинку №4-а по вул. Патона в м. Херсоні, площею 65, 1 кв.м., та площею загального користування 36,0 кв.м. №1738 від 01.04.2021 року, укладений між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) та Приватним підприємством “Жилсервісс» (ЄДРПОУ: 37959648, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а).
2. Стягнути з Приватного підприємства “Жилсервісс» на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021 року у розмірі 54 321, 69 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Жилсервісс» на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 174, 188, 283, 286 ГК України, ст. ст. 530, 610, 611, 625, 626, 629, 651, 762 ЦК України.
Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5658/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.01.2025 о 14:00.
29.01.2025 судом отримано клопотання позивача про відкладення розгляду справи /вх.№3053/25 від 29.01.2025/.
В підготовчому судовому засіданні 29.01.2025 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 26.02.2025 на 09:45 год.
18.02.2025 на адресу суду надійшла заява позивача Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 5529/25 від 18.02.2025/ у справі № 916/5658/24, яку задоволено ухвалою суду від 24.02.2025.
В підготовчому судовому засіданні 26.02.2025 постановлено протокольну ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого судового засідання на 30 календарних днів та оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання та призначення розгляду справи на 14.03.2025 на 14:30.
У підготовчому засіданні 14.03.2025 року судом за участі представника позивача оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 09.04.2025 року о 14:45 год.
Ухвала суду по справі № 916/5658/24 про відкриття провадження у справі від 30.12.2024 та інші ухвали по цій справі направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (73003, Херсонська обл., Херсонський район, м. Херсон, вул. Патона, 4-а, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті «Судова повістка».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
14.01.2025 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 30.12.2024 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 08.01.2025.
31.03.2025 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 14.03.202 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 24.03.2025.
Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).
Окрім того, повідомлення відповідача по справі здійснено відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвали Господарського суду Одеської області у справі №916/5658/24 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстами ухвал.
До судового засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради - Миронюк В.О. 09.04.2024 року подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Від відповідача будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надійшло, правом на подання відзиву відповідач не скористався, про причини неявки представника до судового засідання суд не повідомив.
На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.04.2021 між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Приватним підприємством «Жилсервісс» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №1738. Строк дії Договору №1738 визначено до 01.03.2024 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються. Відповідно до вказаного Договору №1738 Орендарю передано у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху будинку №4-а по вул. Патона в м. Херсоні, площею 65, 1 кв.м., та площею загального користування 36,0 кв.м. Договір №1738 передбачає, що Орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору та своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату. Проте, в супереч вказаним обов'язкам, Орендарем порушено істотні умови Договору №1738, а саме: за лютий 2022 року, з січня по грудень 2023 року орендна плата до бюджету Орендодавця не надходила.
Позивач зазначає, що у відповідача існує борг перед позивачем, щодо сплати орендної плати в розмірі 54 321, 69 грн, що підтверджується розрахунком орендної плати. Із розрахунку орендної плати вбачається, що Орендарем було перераховано часткову оплату орендної плати до бюджету Орендодавця в березні та квітні 2022 року, яка зарахована до загального розміру заборгованості. На підставі вищевказаного, позивач вважає доцільним звернутися до суду із позовною заявою про розірвання договору у зв'язку з суттєвими порушеннями умов договору та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
01.04.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади та ПП «Жилсервіс» був укладений Договір №1738 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади нежилих приміщень першого поверху, площею 65,1 кв.м та площею загального користування 36,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Патона, 4-а /а.с.41-45/.
Відповідно до п. 12 Змінюваних умов договору (Умов) Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та відповідно до пункту 3 статті 631 ЦК України застосовується до правовідносин Сторін, які виникли між ними до укладання цього Договору, а саме з 01.03.2021 до 01.03.2024.
Позивач зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, в зв'язку з чим вказаний Договір є чинним на теперішній час.
Згідно з п. 9.1. Умов місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону від 28.03.2021 №UA-PS-2021-02-26-000075-3 - сума, за лютий 2021, без податку на додану вартість 2890,64 гривень.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата становить суму, визначену в п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.3. цього договору.
Згідно з п. 3.2 Договору якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем із позовом про стягнення орендної плати та інших платежі за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість.
На суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.7.).
Згідно з п. 3.9. Договору припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Відповідно до п. 11.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Пунктом 11.3. Договору визначено, що спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.11.4).
Згідно з Актом прийняття-передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб'єкту підприємницької діяльності від 01.04.2021 ПП «Жилсервіс» прийняв від Управління комунальної власності будинок №4-а по вул. Патона, поверх: перший, площа: 65,10 кв. м та площа загального користування 36,0 кв.м. Рішення щодо передачі: Протокол електронного аукціону 28.03.2021 №UA-PS-2021-02-26-000075-3 /а.с.46/.
Відповідно до Розрахунку орендної плати ПП «Жилсервіс» за Договором №1738 від 01.04.2021, з якого вбачається, що з січня 2022 по грудень 2023 року нараховано 65 782,24 грн, ПП «Жилсервіс» сплачено 11 460,55 грн. Заборгованість станом на 13.09.2024 становить 54 321,69 грн /а.с.39-зворот/.
28.10.2024 Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади направив на адресу ПП «Жилсервіс» Вимогу про розірвання договору оренди комунального майна та сплати заборгованості /№01-20-1517-вих від 22.10.2025/, якою також попереджено відповідача, що у разі відсутності домовленості щодо розірвання Договору оренди за згодою сторін та сплати заборгованості з орендної плати у сумі 54 321,69 грн, департамент буде змушений звернутися до суду із відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору №1738 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 01.04.2021 /а.с.38-39/.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є розірвання договору оренди комунального майна та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 54 321,69 грн.
Судом детально досліджено Розрахунок орендної плати ПП «Жилсервіс» за договором №1738 від 01.04.2021, нарахованої за період з січня 2022 по грудень 2023 року /а.с.39-зворот/, з якого вбачається, що станом на 01.01.2022 заборгованість була відсутня.
В подальшому за лютий 2022 року було нараховано 3134,70 грн орендної плати, яку платежем від 31.03.2022 було погашено, та ще й залишилась переплата в розмірі 681,46 грн. При цьому за період з березня по грудень 2022 року орендна плата не нараховувалась. Враховуючи платіж від 26.04.2022 на суму 3877,21 грн, склалася переплата в розмірі 4 558,67 грн, тобто відсутня заборгованість за лютий 2022 року.
В подальшому за період з січня 2023 по грудень 2023 року було нараховано орендну плату в розмірі 58 880,36 грн. З урахуванням наявної переплати, заборгованість по орендній платі, розрахована позивачем, складає 54 321,69 грн.
Таким чином, з матеріалів справи та розрахунку заборгованості зокрема, вбачається, що заборгованість, про стягнення якої просить позивач, утворилась за період з січня по грудень 2023 року.
Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, починаючи з 24.02.2022, який був неодноразово продовженим та триває на даний час.
Відповідно до пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин до 07.05.2024 (далі Постанова КМУ №634 від 27.05.2022), установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Згідно з пп. 5 п. 1 Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Виходячи з вищезазначених положень Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом всього періоду решти заявленої до стягнення заборгованості (з 01.01.2023 по 31.12.2023), приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, господарський суд дійшов висновку, що відповідач у період з січня 2023 по грудень2023 був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
На думку господарського суду позивачем неправомірно нараховано відповідачу заборгованість з орендної плати за відповідний період, оскільки положення Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022, наявність правової конструкції “але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Крім того, слід зауважити, що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №634 від 27.05.2022р. діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», згідно з яким (в редакції станом на дату винесення Постанови Кабінету Міністрів України від №634 від 27.05.2022р.) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2022р. №5152/5 внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, та до вказаного Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану включено Херсонський район (крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).
Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №5840/5 від 27.12.2022р., який набрав чинності 13.01.2023р..
Нового нормативно-правового акту, який визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
Крім того, до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. неодноразово вносились зміни, зокрема згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1026 від 13.09.2022р., №1236 від 18.10.2022р., №280 від 24.03.2023р. та №35 від 16.01.2024р., і в жодній із зазначених редакцій не було змінено положення пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р.
Вказаний підпункт Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. було змінено лише на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024р. №512, тобто лише після 08.05.2024 р. було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць.
Приймаючи до уваги, що законодавець після втрати чинності наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022р. №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», тобто після 13.01.2023р., неодноразово вносив зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р., а саме на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №280 від 24.03.2023р. та №35 від 16.01.2024р., та залишав редакцію підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р.: на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що такий перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану визначений в самому підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 р.
Виходячи з вищезазначених положень Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р. в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом всього періоду решти заявленої до стягнення заборгованості (з 01.01.2023р. по 31.12.2023р.), приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна в м. Херсон, суд вважає, що відповідач у період з 01.01.2023р. по 31.10.2023 р. був звільнений від орендної плати за орендоване нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем заборгованості з орендної плати, а відтак відсутні і підстави для розірвання договору оренди, оскільки позивач обгрунтовує позовні вимоги в цій частині порушенням строків внесення орендної плати з боку відповідача.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 21 квітня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко