Справа № 199/2403/25
(2/199/2598/25)
Іменем України
02.04.2025 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, -
Позивач, Комунальне підприємство «ДОБРО» Добропільської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Свої вимоги обґрунтував тим, що КП «Добро» Добропільської міської ради надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири та споживачем послуг за даною адресою є відповідачка ОСОБА_1 .
Станом на 01.07.2024 за особовим рахунком відповідача сума заборгованості за надані послуги становить 12 066,91 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із судовими витратами у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою від 26 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Позивач - КП «Добро» Добропільської міської ради є юридичною особою, яка створена Добропільською міською радою з метою задоволення потреб громади у наданні якісних послуг з постачання теплової енергії, що підтверджується рішенням Добропільської міської ради № 7/8-38 від 20.04.2016. Вказане підприємство діє на підставі Статуту та на підставі виданих ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1554 від 15.09.2016.
Рішення № 476 від 25.10.2019 р. «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал для населення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське 937,96 грн. без ПДВ (1125,55 грн. з ПДВ), за 1 кв.м. опалювальної площі у розмірі 27,30 без ПДВ (32,76 грн. з ПДВ)., та згідно рішення Добропільського міського голови Добропільської міської ради № 8 від 15.01.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку- інтернату для інвалідів та осіб похилого віку», встановити з 01 лютого 2020 року тариф на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал у розмірі, для бюджетних установ та організацій -1138,76 грн. без ПДВ ( 1366,51 грн. з ПДВ), та 41,07 разом з ПДВ.
Рішенням Добропільської міської ради від 30.07.2020 року № 323 «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернат для інвалідів та осіб похилого віку, встановити з 01.10.2020 року тариф на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал у розмірі: для бюджетних установ та організацій, релігійних установ та для інших підприємств та організацій 1192,27 грн. без ПДВ (1430,72 грн. з ПДВ), для населення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське 1192,27 грн. без ПДВ( 1430,72 грн. з ПДВ.)
Згідно Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 р. плата за послуги нараховується виходячи з розміру встановленого тарифу та згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а при його відсутності згідно встановлених норм споживання теплової енергії, пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , станом на 01.07.2024 заборгованість відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії становить 12 066,91 грн. Вказана заборгованість утворилась за період надання послуг з жовтня 2021 по червень 2024 включно.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005 року №630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. (ч. ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , остання, як споживачка, зобов'язана нести витрати за отримані комунальні послуги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн. судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2-А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії у розмірі 12 066,91 грн. (дванадцять тисяч шістдесят шість гривень 91 копійку).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2-А) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Богун