65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5651/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши справу
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, Одеська обл., м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 43879780)
до відповідача: Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506)
про стягнення збитків у розмірі 1 553 283,06 грн;
представники сторін:
від позивача - Польщіна Т.Л.,
від відповідача - Желясков Ф.Ф.,
Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ», в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1 553 283,06 грн збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.
Ухвалою від 30.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
07.01.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5651/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 12.02.2025 суд за клопотанням представника позивача відклав підготовче судове засідання на 24.02.2025.
24.02.2025 до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 142-145).
10.03.2025 відповідач подав до суду заяву із письмовими запереченнями проти позову (а.с. 167-168).
17.03.2025 від представника позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи доказів підписання заяви про зменшення позовних вимог керівником інспекції.
Того ж дня представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Протокольною ухвалою від 17.03.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та призначив наступне судове засідання на 31.03.2025.
31.03.2025 від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі (а.с. 186-188).
Протокольною ухвалою від 31.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.04.2025, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача просив врахувати його позицію, викладену у заяві із письмовими запереченнями проти позову.
15.04.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів сторін.
Як зазначає позивач, у період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - Комунальним підприємством «Водоканал» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель (далі - позаплановий захід).
В ході проведення позапланового заходу встановлено, що у зв'язку з тим, що напірний колектор, через який стічні води від абонентів потрапляють на очисні споруди, зруйнований, всі стічні води самопливом потрапляють на територію очисних споруд, однак жодної стадії очистки стоки не проходять, розливаючись по рельєфу місцевості та потрапляючи за межі території очисних споруд. Далі, стічні води проходять під залізничним мостом та по відкритому скидному каналу дощових та талих вод потрапляють до річки Когильник.
З метою визначення вмісту забруднюючих речовин у ґрунті Інспекцією проведено відбір проб ґрунтів земельних ділянок, які зазнали забруднення неочищеними стічними водами. За результатами відбору проб ґрунтів складено акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 43 та акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 44. Так, виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунтів з візуально забруднених земельних ділянок (протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 08.07.2024 № 43, від 10.07.2024 № 44).
Позивач зауважує, що КП «Водоканал» допущено псування земель стічними водами через незадовільний стан очисних та інші водогосподарських споруд та технічних пристроїв, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України, статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Площа забрудненої земельної ділянки склала 3286 кв.м. Звертає увагу, що факт допущення псування земель стічними водами КП «Водоканал» зафіксовано в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2024 № 001229, постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2024 № 001229. Даний факт також зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 10 від 08.07.2024, який складено представниками Інспекції за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП "Водоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Стверджує, що з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, Інспекцією було видано припис від 12.07.2024 №23, який направлявся на адресу відповідача листом від 12.07.2024 року №3501/3.
Внаслідок порушення була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 1 553 283,06 грн, що розрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 1998 р. за № 285/2725.
Вказує, що Інспекція зверталась до відповідача з претензією від 14.08.2024 № 167 про відшкодування збитків. Претензію відповідач отримав 20.07.2024, проте, збитків не відшкодував, у зв'язку з чим Інспекція звернулася до господарського суду з даним позовом.
Відповідач просить врахувати, що у 2002 році очисні споруди міста Арциз почали реконструювати, але до сьогодні так і не ввели в експлуатацію, тому у місті взагалі відсутні очисні споруди. У 2024 році було виділено кошти на повну реконструкцію очисних споруд, а у травні 2025 року має бути введено в дію першу чергу споруд.
При цьому відповідач зазначає, що КП «Водоканал» жодним чином не відмовляється від відповідальності за спричинену шкоду. Водночас звертає увагу, що в Акті Інспекції вказано про забруднення земель Павлівської громади, що не в повній мірі відповідає дійсності, так як очисні споруди розташовані на землях Павлівської громади, а колектор - на землях Арцизької міської ради.
Відповідач просить врахувати даний факт, а стягнуті кошти за завдані збитки - спрямувати до Арцизької міської ради, яка використає їх за призначенням.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
КП «Водоканал» є комунальним підприємством, основною діяльністю якого є: 36.00 забір, очищення та постачання води; 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.
КП «Водоканал» має діючий дозвіл на спеціальне водокористування № 144/ОД/49д-22 від 07.11.2022 зі строком дії до 07.11.2025 (а.с. 57-61).
У період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Водоканал» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель.
Позаплановий захід було проведено на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 08.05.2024 (а.с. 15), наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 06.06.2024 № 629 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» (а.с. 17), Погодження Державної екологічної інспекції України від 10.06.2024 № 2.8/71ПГ (а.с. 18), доручення Державної екологічної інспекції України від 11.06.2024 № 915 (а.с. 16), наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 21.06.2024 № 842 (а.с. 19).
В ході проведення позапланового заходу Інспекцією встановлено, зокрема, таке:
- відкритий канал, про якому Проектом гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, що потрапляють у р. Когильник з очищеними стоками міста Арциз, затвердженим Державним управлінням екології та природних ресурсів у Одеській області 2006 року (далі - проект ГДС), передбачено скид зворотних вод у р. Когильник - сухий. Скид у водний об'єкт не здійснюється. Фактично скид зворотних вод у р. Когильник здійснюється в іншому місці, не передбаченому дозволом на спеціальне водокористування та Проектом ГДС;
- очисні споруди КП «Водоканал» знаходяться за адресою: Одеська обл., Арцизький район, Долинівська с/р;
- згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу 327831331 від 03.04.2023) загальна площа земельної ділянки складає 4,6189 га (кадастровий номер 5120482100:01:003:0043). Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води);
- наявний діючий дозвіл КП «Водоканал» на спеціальне водокористування, виданий сектором в Одеській області Державного агентства водних ресурсів України від 07.11.2022 №144/ОД/49д-22, строком дії: з 07.11.2022 по 07.11.2025 (далі - Дозвіл);
- згідно Дозволу КП «Водоканал» здійснює водовідведення зворотних (стічних) вод у р. Когильник (після очищення стоків на каналізаційних очисних спорудах) за межами населеного пункту біля м. Арциз Болградського району Одеської області. Басейн р. Когильник/басейн річок Причорномор'я (випуск 1);
- стічні води від абонентів, які підключені до централізованої мережі каналізації, потрапляють на очисні споруди комунального підприємства. На очисні споруди стічні води подаються по металевому водонапірному колектору. У зв'язку з тим, що даний напірний колектор зруйнований всі стічні води самопливом потрапляють на територію очисних споруд, однак жодної стадії очистки стоки не проходять, розливаючись по рельєфу місцевості та потрапляючи за межі території очисних споруд. Далі, стічні води проходять під залізничним мостом та по відкритому скидному каналу дощових та талих вод потрапляють до р. Когильник;
- з метою визначення вмісту забруднюючих речовин у ґрунті державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено відбір проб ґрунтів земельних ділянок, які зазнали забруднення неочищеними стічними водами, а саме:
на території очисних споруд: довжина - 66 метрів, ширина - 24 метра, загальна площа - 1 584 кв.м,
за межами очисних споруд (від очисних споруд до залізничної колії): довжина - 200 метрів, ширина - 50 метрів, загальна площа - 10 000 кв.м,
скидний канал, по якому стічні води потрапляють до річки Когильник: довжина - 855 метрів, ширина - 2 метри, загальна площа - 1710 кв.м;
- за результатами відбору проб ґрунтів складено акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 43 та акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 44.
Встановлені Інспекцією обставини зафіксовано в Акті № 10 від 08.07.2024 (а.с. 22-34), який складено та підписано за результатами проведення позапланового заходу державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища. Керівник КП «Водоканал» від підписання Акта відмовився, про що на останньому аркуші Акта наявна відповідна відмітка.
Як свідчать матеріали справи, за результатами проведених Інспекцією досліджень виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунтів з візуально забруднених земельних ділянок (протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 08.07.2024 № 43, від 10.07.2024 № 44) (а.с. 44-47).
Факт допущення псування земель стічними водами КП «Водоканал» зафіксовано в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2024 № 001229, постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2024 № 001229 (а.с. 64-65).
Листом від 10.07.2024 № 98 відповідач повідомив Інспекцію, що відмовляється від підписання Акта за результатами проведення позапланової перевірки. Водночас зауважив, що робить усе можливе та неможливе для проведення реконструкції очисних споруд у м. Арциз. Повідомив також про виділення коштів для реконструкції (а.с. 76).
З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, Інспекцією було видано припис від 12.07.2024 №23, який направлявся на адресу КП "ВОДОКАНАЛ" листом від 12.07.2024 року №3501/3 (а.с. 71-75).
Внаслідок порушення відповідачем приписів природоохоронного законодавства була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 1 553 283,06 грн, що розрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 1998 р. за № 285/2725.
Розрахунок розміру шкоди наявний у матеріалах справи (а.с. 148-161).
Інспекція зверталась до КП «ВОДОКАНАЛ» з претензією від 14.08.2024 № 167 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушень природоохоронного законодавства в сфері охорони земельних ресурсів (а.с. 48-49).
Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600942902457 претензію отримано відповідачем 20.07.2024 (а.с. 62).
Оскільки відповідачем у добровільному порядку суму збитків не відшкодовано, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків. Так, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 553 283,06 грн збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Частиною 1 ст. 149 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Статтею 151 Господарського кодексу України установлено, що суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Аналогічні за замістом положення містяться у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. з № 350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Пунктом 2 розділу II Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).
Розділом II Положення передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 10).
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.
За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару грунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
При цьому ч. 1ст. 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Згідно з приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 по справі № 917/717/17.
Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд має виходити з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 року у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 року у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 року у справі № 920/821/18).
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 року № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Висновки суду.
У період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Водоканал» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель.
За результатами позапланового заходу державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища складено Акт № 10 від 08.07.2024, згідно якого встановлено, зокрема, що стічні води від абонентів КП «Водоканал», які підключені до централізованої мережі каналізації, потрапляють на очисні споруди комунального підприємства. На очисні споруди стічні води подаються по металевому водонапірному колектору. У зв'язку з тим, що даний напірний колектор зруйнований, всі стічні води самопливом потрапляють на територію очисних споруд, однак жодної стадії очистки стоки не проходять, розливаючись по рельєфу місцевості та потрапляючи за межі території очисних споруд. Далі, стічні води проходять під залізничним мостом та по відкритому скидному каналу дощових та талих вод потрапляють до р. Когильник;
З метою визначення вмісту забруднюючих речовин у ґрунті державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено відбір проб ґрунтів земельних ділянок, які зазнали забруднення неочищеними стічними водами, а саме:
- на території очисних споруд: довжина - 66 метрів, ширина - 24 метра, загальна площа - 1 584 кв.м,
- за межами очисних споруд (від очисних споруд до залізничної колії): довжина - 200 метрів, ширина - 50 метрів, загальна площа - 10 000 кв.м,
- скидний канал, по якому стічні води потрапляють до річки Когильник: довжина - 855 метрів, ширина - 2 метри, загальна площа - 1710 кв.м;
За результатами відбору проб ґрунтів складено акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 43 та акт відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 № 44.
В подальшому, за результатами проведених досліджень виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунтів з візуально забруднених земельних ділянок (протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 08.07.2024 № 43, від 10.07.2024 № 44), що відповідачем не заперечується.
Таким чином, КП «Водоканал» допущено псування земель стічними водами через незадовільний стан очисних та інші водогосподарських споруд та технічних пристроїв, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України, статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Площа забрудненої земельної ділянки склала 3286 кв.м.
Факт допущення псування земель стічними водами КП «Водоканал» зафіксовано в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2024 № 001229, постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2024 № 001229.
Внаслідок порушення була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 1 553 283,06 грн, що розрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 1998 р. за № 285/2725.
Верховний Суд у постановах від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 у справі № 640/2911/19 вказав, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Отже, виходячи з наведеного, суд приймає Акт № 10 від 08.07.2024 в якості належного та допустимого доказу на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
При цьому суд враховує, що керівник відповідача, відмовившись від підписання Акта, водночас не надав до нього жодних зауважень та/або заперечень, які б спростовували встановлені в Акті обставини.
Розрахунок розміру збитків, заподіяних в результаті порушення відповідачем природоохоронного законодавства здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Їх розмір становить 1 553 283,06 грн.
З огляду на вказане, суд вважає, що факт забруднення відповідачем земельних ресурсів підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, а зворотного відповідачем не доведено.
Стосовно посилань відповідача, що в Акті Інспекції вказано про забруднення земель Павлівської громади, що, на переконання відповідача, не в повній мірі відповідає дійсності, так як очисні споруди розташовані на землях Павлівської громади, а колектор - на землях Арцизької міської ради, суд зазначає наступне.
Як зафіксовано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в пункті 8 Розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» Акта від 08.07.2024 року за №10, проведеним заходом встановлено, що стічні води від абонентів, які підключені до централізованої мережі каналізації, потрапляють на очисні споруди комунального підприємства. На очисні споруди стічні води потрапляють по металевому напірному колектору. У зв'язку з тим, що даний напірний колектор зруйнований, всі стічні води самопливом потраплять на територію очисних споруд, однак жодної стадії очистки стоки не проходять, розливаючись по рельєфу місцевості та потрапляють за межі територій очисних споруд. Далі стічні води проходять під залізним мостом та по відкритому скидному каналу дощових та талих вод потрапляють до річки Когильник.
Як вже було зазначено, за результатами проведених досліджень під час заходу Інспекцією виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунтів з візуально забруднених земельних ділянок.
За змістом частини 2 статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються в повному обсязі до місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Отже, збитки, завдані відповідачем, підлягають стягненню та зарахуванню за місцем вчинення шкоди.
Факт заподіяння шкоди відповідачем на території Павлівської громади Одеської області підтверджується наступними доказами:
- витягом з Державного реєстру речових прав № 327831331 від 03.04.2023, згідно якого адресою місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5120482100:01:003:0043 є: Одеська обл., Арцизький район, с/рада Долинівська (а.с. 66). Наразі Долинівська громада входить до Павлівської сільської територіальної громади;
- копією листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2024 №8-15-0.82-4560/2-24, згідно якого адреса земельної ділянки з кадастровим номером 5120482100:01:003:0043, площею 4,6189 га, - Долинівська сільська рада (а.с. 108-110);
- схемою відбору проб ґрунтів за межами очисних споруд КП «Водоканал», що є додатком до Актів відбору проб ґрунтів (а.с. 43);
- об'єднаною схемою відбору проб ґрунтів від 25.06.2024 (Google Maps) земельних ділянок, що зазнали забруднення неочищеними стічними водами, а саме: які розташовані на території Павлівської сільської ради (а.с. 191).
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Слід також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 299,25 грн суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, Одеська обл., м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 43879780) до Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506) про стягнення збитків у розмірі 1 553 283,06 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506) збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 1 553 283,06 грн на рахунок: (IBAN) UA098999980333129331000015640, одержувач - ГУК в Одеській області/с.Павлівка/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062100, найменування платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
3. Стягнути з Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506) на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, Одеська обл., м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 43879780) 23 299,25 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15 квітня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 25 квітня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков