Справа № 199/4058/25
(1-кс/199/451/25)
25.04.2025
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 25.03.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі ОСОБА_2 та дізнавача ОСОБА_3 ,
Звернувшись до слідчого судді з даною скаргою, ОСОБА_2 зазначається про те, що у постанові старшого дізнавача ОСОБА_3 від 25.03.2025 р. відсутні посилання на наявні очевидні та достатні докази, здобуті в ході досудового розслідування, які б створили законну підставу для відмови у залученні ОСОБА_5 до кримінального провадження №12025047220000098, як потерпілого. На переконання ОСОБА_2 , для з'ясування того факту, чи було заподіяно ОСОБА_2 моральної шкоди, слідчий зобов'язаний був призначити проведення судової психологічну експертизи, проведення якої доручити експертам науково-дослідного інституту, оскільки лише фахівець (експерт) може встановити на основі проведеного дослідження наявність чи відсутність факту заподіяння моральної шкоди.
ОСОБА_2 в судовому засіданні скарга підтримана повністю.
Дізнавач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що на даний час відсутні докази щодо спричинення ОСОБА_2 майнової чи моральної шкоди у кримінальному провадженні з кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України; ОСОБА_2 поки що викликався до дізнавача у даному кримінальному провадженні, як свідок, втім, не прибув.
Розглянув скаргу, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з ЄРДР від 05.03.2025 р., 04.03.2025 р. до ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_2 ,який прохає прийняти заходи до особи, яка 03.05.2025 р. за адресою: м. Дніпро, вул. Передова біля буд. 617 здійснила підробку офіційного документа (ЄО №8616 від 05.03.2025 р.).
За ч. 1 ст. 358 КПК України настає відповідальність за вчинення таких дій: підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Як встановлено слідчим суддею на підставі постанови дізнавача ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 25.03.2025 р., у кримінальному провадженні №12025047220000098 відсутні підстави для визнання ОСОБА_2 в якості потерпілого у зв'язку з відсутністю будь-яких фактичних даних про завдання йому моральної, фізичної або майнової шкоди; згідно постанови від 25.03.2025 р., на даний час відсутні дані, які могли би свідчити про те, що даним кримінальним правопорушенням заподіяна шкода ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частина третя статті 55 КПК України).
Частиною п'ятою статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до частини першої статті 55 КПК України фізична особа набуває процесуального становища потерпілої у кримінальному провадженні за умови заподіяння їй кримінальним правопорушенням моральної, фізичної або майнової шкоди.
Перевірка наявності чи відсутності фактичних і правових підстав для набуття особою становища потерпілої у кримінальному провадженні здійснюється слідчим/дізнавачем або прокурором відповідно до вимог КПК України з постановленням за її наслідками відповідного процесуального рішення.
Постанова дізнавача від 25.03.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження складена з врахуванням положень ч. 5 ст. 110 КПК України.
У кримінальному провадженні №12025047220000098 заявником є ОСОБА_2 .
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Майнова шкода - це всі витрати і збитки, що виникли у майні потерпілого внаслідок настання певної події.
Майнова шкода може проявлятися у двох формах: збитки, яких зазнала потерпіла сторона, і втрата вигоди, яку вона могла б отримати, якби шкоди не було завдано.
Фізична шкода визначається через сукупність змін, що об'єктивно сталися внаслідок вчинення кримінального правопорушення в стані людини як фізичної істоти. До складових фізичної шкоди належать: а) тілесні ушкодження, б) розлад здоров'я, в) фізичні страждання.
Отже, законодавець передбачає тільки одну підставу відмови у визнанні потерпілою, це наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано ні моральної, ні фізичної, ні майнової шкоди.
З поданої скарги ОСОБА_2 не вбачається жодного належного обґрунтування, що йому завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, та в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували відповідні обставини.
З врахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для задоволення скарги на постанову дізнавача від 25.03.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження №12025047220000098, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2025 р.
Керуючись п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 110 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 25.03.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим відмовити повністю.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1