65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5156/24
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Голобородова М.М. /керівник/;
Від відповідача: Сігнаєвський А.О. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом громадської організації «Автомобільна стоянка «Південь» до ОСОБА_1 про стягнення 25 010,00 грн, -
Громадська організація «Автомобільна стоянка «Південь» (далі по тексту - ГО «АС «Південь») звернулася до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за членськими внесками у розмірі 22 960,00 грн та пені у розмірі 2050,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем, який має статус члена ГО «АС «Південь», рішень організації про сплату членських внесків у 2024 році, несплата яких стала підставою для нарахування позивачу також пені.
Водночас позивачем повідомлено, що набуття відповідачем у власність земельних ділянок на території здійснення ГО «АС «Південь» діяльності стало підставою для включення відповідача у 2016 році до складу членів організації на підставі письмової заяви ОСОБА_1 , яким до 2023 року обов'язки зі сплати членських внесків виконувалися належним чином.
Ухвалою суду від 02.12.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
10.01.2025 ОСОБА_1 було подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення позову. Відповідач звертає увагу, що набуття позивачем на підставі договору оренди землі у користування земельних ділянок, які в Державному земельному кадастрі не зареєстровані, не може мати наслідком виникнення для відповідача обов'язку сплачувати на користь ГО «АС «Південь» грошових коштів. Відповідач звертає увагу на відсутність доказів благоустрою території або перебування об'єктів благоустрою на балансі позивача, а також отримання та сплату відповідачем електричної енергії на підставі договору про приєднання до електричних мереж, укладеним з ДТЕК.
ОСОБА_1 також вказує про безпідставність твердження позивача про звернення відповідача із заявою про прийняття у члени організації з огляду на відсутність доказів, які можуть підтвердити таку обставину. Водночас відповідач вважає, що надана позивачем копія заяви про прийняття у члени організації не є документом з огляду на відсутність у такій заяви дати; інші правові підстави для включення відповідача у члени організації відсутні. Таким чином, за переконанням відповідача, підстави для прийняття позивачем рішення, оформленого протоколом №59 від 19.11.2016, про включення відповідача до складу членів організації у ГО «АС «Південь» були відсутні. Крім того, відповідач наголошує, що відсутність рішення загальних зборів про встановлення розміру членських внесків або доказів передачі правлінню повноважень щодо прийняття рішень із зазначених питань виключає можливість стягнення з відповідача будь-яких грошових коштів; підстави для розрахунку розміру членського внеску з огляду на кількість наявних у відповідача ділянок також відсутні. Передбачена законом можливість стягнення неустойки лише у випадку, якщо її розмір встановлений договором або актом цивільного законодавства, за переконанням відповідача виключає можливість задоволення позовних вимог ГО «АС «Південь» про стягнення пені.
Разом з цим, повністю заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_1 вказує, що неповідомлення відповідачем реквізитів рахунку для внесення членських внесків має наслідком неможливість добровільної сплати відповідачем грошових коштів, що свідчить про зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами. Крім того, відповідач наводить своє бачення причин звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.
20.01.2025 до суду від ГО «АС «Південь» надійшла відповідь на відзив, по тексту якої позивач вказує про наявність у ГО «АС «Південь» належним чином оформленого права користування земельними ділянками. Позивач вважає, що відсутність дати на заяві про прийняття у члени організації, оригінал якої наявний у позивача, не може призводити до недійсності цього документу; рішення правління, оформлене протоколом №59 від 19.11.2016, про включення відповідача до складу членів організації судом недійсним не визнавалося, відповідачем ніколи не оспорювалося. Крім того позивач наголошує, що віднесення до компетенції правління повноважень про затвердження розміру внесків згідно п. 5.3.4. Статуту ГО «АС «Південь», свідчить про надання позивачем належного доказу (рішення правління) на підтвердження визначення розміру та порядку сплати членських внесків.
ГО «АС «Південь» вказує, що попередня поведінка відповідача (подання заяви про прийняття у члени організації, сплата членських внесків до 2023 року), не відповідає поточній поведінці відповідача, який наразі фактично ухиляється від виконання своїх обов'язків.
21.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач вказує про необґрунтованість позиції ГО «АС «Південь» про наявність у відповідача обов'язку сплачувати кошти з підстав перебування у власності/користуванні сторін суміжних земельних ділянок. Крім того, відповідач звертає увагу на прийняття відповідачем рішень за відсутності кворуму; віднесення повноважень про затвердження розміру внесків до компетенції загальних зборів; ухилення позивача від надання фінансових звітів та кошторису, приховуючи таким чином неналежне затвердження розміру членських внесків та їх використання не у спосіб, визначений Статутом.
Ухвалою суду від 12.02.2025 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено частково; витребувано у ГО «АС «Південь» для огляду у наступному підготовчому засіданні оригінали рішень засідання правління ГО «АС «Південь», які оформлені протоколами №56 від 19.11.2016, №65 від 13.04.2018, №82 від 12.12.2023, №85 від 07.11.2024; за ініціативою суду витребувано у Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії статутів ГО «АС «Південь», які наявні в матеріалах реєстраційної справ та були долучені до реєстраційної справи з 01.01.2016.
03.03.2025 до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли витребувані на підставі ухвали суду від 12.02.2025 докази.
У підготовчому засіданні 12.03.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 24.03.2025 господарським судом було запропоновано сторонами висловити свої міркування з питання віднесення даного спору до господарської юрисдикції з урахуванням актуальної практики Верховного Суду.
02.04.2025 до суду від ГО «АС «Південь» надійшли письмові пояснення, по тексту яких позивач наголошує, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, про належність до юрисдикції якого позивач також вказував по тексту позовної заяви.
08.04.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, стверджуючи про виникнення між сторонами цивільного спору, оскільки вимоги ГО «АС «Південь» не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи. Аналізуючи зміст Статуту ГО «АС «Південь», положення Закону України «Про громадські об'єднання», а також підстави позову, відповідач доходить висновку, що спір не має ознак корпоративного.
У судовому засіданні 09.04.2025 судом було оголошено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання відповідача господарським судом було враховано приписи п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також підстави заявленого позову: невиконання відповідачем як членом ГО рішення правління, яким було затверджено розмір членських внесків. Наведені позивачем підстави пред'явленого позову дозволяють суду дійти висновку про виникнення між сторонами спору, пов'язаного з діяльністю юридичної особи. Крім того, судом було враховано висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 про корпоративний характер спору у справі №911/583/24 за позовом ГО до фізичної особи про стягнення членських внесків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
20.04.1999 було проведено державну реєстрацію ГО «АС «Південь», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 22.01.2018.
25.07.2005 Овідіопольською райдержадміністрацією Одеської області було видано розпорядження №498 «Про надання земельної ділянки несільськогосподарського призначення в оренду ГО «АС «Південь» на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів)», до якого було внесено зміни згідно із розпорядженням №593 від 15.08.2005.
18.08.2005 між ГО «АС «Південь» (Орендар) та Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування гаражів, що знаходиться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів; вул. Левітана, 116 «А») Овідіопольського району Одеської області на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 25.07.2005 за № 498 та розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 15.08.2005 за № 593.
Згідно з п. 3 договору оренди від 18.08.2005 договір укладено терміном на 49 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
На договорі оренди від 18.08.2005 наявна відмітка про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі по Таїровській селищній раді за №040552900016 від 18.08.2005.
Межі земельної ділянки, наданої в довгострокову оренду ГО «АС «Південь» терміном на 49 років, були визначені згідно з актом від 29.07.2005.
12.08.2016 Лементарьовим С.В. було набуто у власність земельну ділянку загальною площею 0,0024 га для будівництва індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційної довідкою №65714142 від 12.08.2016.
ОСОБА_1 також є власником земельних ділянок №9, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 12, 67, 69, право власності на які було набуто відповідачем протягом 2017-2021 років, що підтверджується інформаційними довідками з Державного земельного кадастру про право власності на земельні ділянки. Вказані ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , та за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ГО «АС «Південь», ж/м «Ульянівка».
16.10.2016 рішенням загальних зборів ГО «АС «Південь», оформленим протоколом №7, було затверджено Статут ГО «АС «Південь». Під час вирішення даного спору господарський суд враховує копію Статуту ГО «АС «Південь», яка була надана Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання ухвали суду від 12.02.2025.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ГО «АС «Південь» громадська організація є добровільним об'єднанням фізичних осіб, створеним за рішенням установчих зборів засновників. Громадська організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об'єднання», іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.
Метою діяльності організації є задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних та інших інтересів членів організації. Завдання організації-обладнання і благоустрій гаражів для забезпечення зберігання транспортних та інших засобів членів організації за рахунок власних коштів членів організації (п. 2.1 Статуту ГО «АС «Південь»).
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Статуту ГО «АС «Південь» членство в організації є індивідуальним. Членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річного віку та активно сприяють виконанню статутних завдань організації. Членство в організації є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів організації. Особа стає повноправним членом організації після сплати ним вступного членського і цільового внесків.
Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 Статуту ГО «АС «Південь» підставою для розгляду стосовно прийому в члени організації є письмова заява, подана до його керівного органу - правління організації та сплата внесків, розмір яких встановлюється правлінням організації. Члени правління організації приймають рішення про прийняття особи в члени організації не пізніше ніж через місяць після одержання письмової заяви, в якій особа підтверджує зобов'язання виконувати Статут, а також згоду на обробку своїх персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.
Члени організації зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати членські внески в розмірах і в строки, встановлені загальними зборами або правлінням організації (п. 4.6 Статуту ГО «АС «Південь»).
Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1 Статуту ГО «АС «Південь» керівними органами організації є загальні збори членів, правління організації.
Відповідно до пп. 5.3.1, 5.3.4, 5.3.6 п. 5.3 Статуту ГО «АС «Південь» правління є виконавчим органом організації. В період між зборами всією діяльністю організації керує правління, обране з її членів на загальних зборах строком на п'ять років у складі не менше трьох членів з урахуванням голови правління. Члени правління та голова можуть бути переобрані на наступний термін. До компетенції правління організації відноситься, зокрема, визначення конкретних завдань і форм діяльності організації згідно зі статутом та рішеннями загальних зборів. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів осіб, які беруть участь у голосуванні, якщо правління не визначить кваліфіковану більшість. Рішення правління оформлюються протоколом та зберігаються секретарем.
Джерелами формування коштів і майна організації можуть бути, зокрема, вступні та членські внески членів організації, сума яких визначається загальними зборами членів організації або правлінням організації (п. 6.5 Статуту ГО «АС «Південь»).
ОСОБА_1 було складено та подано ГО «АС «Південь» заяву, згідно якої відповідач просив прийняти його у члени об'єднання у зв'язку з набуттям права власності на місце №66. Дата підписання заяви ОСОБА_1 зазначена не була. Крім того в матеріалах справи наявний список автомобілів для безперешкодного допуску на територію стоянки, підписаний відповідачем без зазначення дати.
19.11.2016 правлінням ГО «АС «Південь» були прийняті рішення, оформлені протоколом №56, зокрема, про прийняття ОСОБА_1 до членів об'єднання.
Згідно довідки ГО «АС «Південь» заборгованість відповідача зі сплати членських внесків станом на 01.11.2024 становить 22 960,00 грн, розмір нарахованої пені становить 2050,00 грн.
13.04.2018 правлінням ГО «АС «Південь» були прийняті рішення, оформлені протоколом №65, зокрема, про обмеження строку сплати членських внесків до 25 числа кожного поточного місяця та нарахування пені у розмірі 500,00 грн за прострочений місяць.
19.01.2018 правлінням ГО «АС «Південь» було прийнято рішення, оформлене протоколом №63, про розрахунок членських внесків згідно кількості земельних ділянок (гаражів, навісів).
12.12.2023 правлінням ГО «АС «Південь» було прийнято рішення, оформлене протоколом №82, про підвищення суми членських внесків до 560,00 грн щомісячно за кожне місце (гараж) для зберігання транспортних засобів та інших засобів організації. Протокол №82 був підписаний головою та 5-ма із 6-ти членів правління.
ГО «АС «Південь» було складено звернення, адресоване відповідачу, відповідно до якого позивач вимагав закрити всі наскрізні входи і виходи, підключитися до спільної мережі електропостачання, використовувати гаражі відповідно до вимог Статуту. Дата підписання звернення позивачем зазначена не була.
Листом від 26.07.2024 ОСОБА_1 у відповідь на звернення позивача просив припинити численні порушення його прав, припинити обмеження доступу до майна та користування дорогою загального користування; надати реквізити рахунку для внесення членських внесків та копію рішення щодо розміру членського внеску; надати інформацію та можливість ознайомитись із документами, які стосуються діяльності ГО «АС «Південь» (документ про право користування ділянкою, фінансові звіти, рішення загальних зборів тощо).
07.11.2024 правлінням ГО «АС «Південь» було прийнято рішення, оформлене протоколом №85, про звернення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членськими внесками у розмірі 22 960,00 грн.
В процесі вирішення даного спору ГО «АС «Південь» було надано відомості про склад правління відповідача.
30.12.2024 ГО «АС «Південь» направило на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за членськими внесками у загальному розмірі 22 960,00 грн.
До претензії від 30.12.2024 позивачем було додано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які наявні в матеріалах справи. Проте, як повідомив позивач, вказані квитанції були направлені на підтвердження наявності у відповідача заборгованості.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявлених ГО «АС «Південь» позовних вимог до ОСОБА_1 є вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 22 960,00 грн та пені у розмірі 2050,00 грн. Натомість відповідач стверджує про відсутність правових підстав для сплати на користь позивача грошових кошти з мотивів, зазначених по тексту рішення вище.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначаються Законом України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (зі змінами).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
За умовами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про громадські об'єднання» статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
20.04.1999 було проведено державну реєстрацію ГО «АС «Південь», метою діяльності якої згідно з п. 2.1 Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №7 від 16.10.2016, є задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних та інших інтересів членів організації. Водночас завданням організації є обладнання і благоустрій гаражів для забезпечення зберігання транспортних та інших засобів членів організації за рахунок власних коштів членів організації.
На підставі договору оренди землі від 18.08.2005, укладеного з Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області, ГО «АС «Південь» було набуто у користування строком на 49 років земельну ділянку для обслуговування гаражів, що знаходиться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів; вул. Левітана, 116 «А») Овідіопольського району Одеської області.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Враховуючи відсутність судового рішення про визнання договору оренди землі від 18.08.2005 недійсним, а також відсутність доказів розірвання вказаного договору, господарський суд доходить висновку, що вказаний договір є чинним.
При цьому господарським судом відхиляються доводи ОСОБА_1 про неможливість встановлення місцезнаходження земельної ділянки з огляду на відсутність кадастрового номеру орендної ділянки, оскільки Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV в редакцій чинній на дату укладення договору, не було визначено кадастровий номер земельної ділянки в якості істотної умови договору. Лише після внесення змін до вказаного Закону згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI така умова стала обов'язковою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадські організації членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом. Членами (учасниками) громадської спілки, крім молодіжної та дитячої, можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними. Вік членів молодіжної, дитячої спілки визначається її статутом у межах, встановлених законом.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Статуту ГО «АС «Південь» членство в організації є індивідуальним. Членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річного віку та активно сприяють виконанню статутних завдань організації. Членство в організації є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів організації. Особа стає повноправним членом організації після сплати ним вступного членського і цільового внесків.
Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 Статуту ГО «АС «Південь» підставою для розгляду стосовно прийому в члени організації є письмова заява, подана до його керівного органу - правління організації та сплата внесків, розмір яких встановлюється правлінням організації. Члени правління організації приймають рішення про прийняття особи в члени організації не пізніше ніж через місяць після одержання письмової заяви, в якій особа підтверджує зобов'язання виконувати Статут, а також згоду на обробку своїх персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ОСОБА_1 було складено та подано ГО «АС «Південь» заяву, згідно якої відповідач просив прийняти його у члени об'єднання у зв'язку з набуттям права власності на місце №66. Дата підписання заяви ОСОБА_1 зазначена не була.
19.11.2016 правлінням ГО «АС «Південь» були прийняті рішення, оформлені протоколом №56, зокрема, про прийняття ОСОБА_1 до членів об'єднання.
Враховуючи подання ОСОБА_1 заяви про прийняти його у члени об'єднання, приймаючи до уваги розгляд позивачем такої заяви шляхом прийняття правлінням рішення, оформленого протоколом №56 від 19.11.2016, господарський суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 статусу члена ГО «АС «Південь».
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. ст. 165 ГПК України відзив повинен містити обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується.
ОСОБА_1 не заперечував проти факту підписання заяви про включення його до членів ГО «АС «Південь», але водночас стверджував, що відсутність дати на такій заяві унеможливлює віднесення заяви до документів.
Господарським судом відхиляються вказані заперечення, оскільки відсутність дати на заяві, підписаній безпосередньо відповідачем, не може спростовувати юридичного факту волевиявлення відповідача та набуття статусу члена на підставі рішення правління. Таким чином, наявні у заяві неістотні недоліки, а також відсутність у заяві згоди відповідача на обробку персональних даних, не можуть мати наслідком відсутність у ОСОБА_1 статусу члена ГО «АС «Південь».
Члени організації зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати членські внески в розмірах і в строки, встановлені загальними зборами або правлінням організації (п. 4.6 Статуту ГО «АС «Південь»).
Джерелами формування коштів і майна організації можуть бути, зокрема, вступні та членські внески членів організації, сума яких визначається загальними зборами членів організації або правлінням організації (п. 6.5 Статуту ГО «АС «Південь»).
Наявність у ОСОБА_1 статусу члена ГО «АС «Південь» покладає на відповідача обов'язок сплачувати членські внески в розмірах і в строки, встановлені загальними зборами або правлінням організації.
12.12.2023 правлінням ГО «АС «Південь» було прийнято рішення, оформлене протоколом №82, про підвищення суми членських внесків до 560,00 грн щомісячно за кожне місце (гараж) для зберігання транспортних засобів та інших засобів організації. Протокол №82 був підписаний головою та 5-ма із 6-ти членів правління.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Господарським судом враховано, що повноваження правління ГО «АС «Південь», яке має статус виконавчого органу об'єднання, приймати рішення про визначення розміру внесків та строків їх оплати передбачені п. п. 4.6, 6.6 Статуту ГО «АС «Південь». Таким чином, в даному випадку, згідно зі Статутом ГО «АС «Південь» повноваження визначати розмір внесків поряд із загальними зборами, які є вищим органом управління об'єднання, надані також виконавчому органу.
Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність у ОСОБА_1 обов'язку сплачувати членські внески у визначеному рішенням правління ГО «АС «Південь», оформленому протоколом №82 від 12.12.2023, розмірі.
При цьому господарським судом відхиляються доводи ОСОБА_1 , який фактично стверджує про неправомірність рішення правління про сплату членського внеску в залежності від кількості земельних ділянок.
Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 916/3610/21 дійшов висновку, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше. Верховний Суд також вказав, що існування презумпції прямо випливає з правової природи таких рішень, які є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами) та не можуть за будь-яких підстав автоматично вважатися недійсними за відсутності відповідного судового рішення. До моменту визнання рішення недійсним в судовому порядку юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів.
У практиці Верховного Суду усталеним є підхід, що оскільки ненормативні акти, якими є і рішення органів управління юридичної особи, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, вони не можуть бути скасовані чи змінені органами управління юридичної особи після їх виконання. Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06.02.2020 по справі №912/712/19.
Крім того, у постанові від 03.08.2023 у справі № 916/3610/21 Верховний Суд наголосив, що презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи є правильною, оскільки у протилежному випадку можливість безперешкодного скасування органами управління юридичної особи власних рішень могла б призвести до порушення нормальної діяльності юридичної особи та заблокувати її функціонування. Отже, презумпція легітимності, яка закріплює обов'язковість та дійсність рішень органів управління товариств, покликана сприяти правовій визначеності у діяльності юридичної особи.
Відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення правління ГО «АС «Південь», оформленого протоколом №82 від 12.12.2023, про встановлення обов'язку про сплату членського внеску у розмірі 560,00 грн щомісячно за кожне місце (гараж) для зберігання транспортних засобів, дозволяє дійти висновку про легітимність такого рішення.
ОСОБА_1 є власником семи земельних ділянок, право власності на які було набуто ним протягом 2016-2021 років. Площа таких ділянок становить від 12,00 до 25,00 кв. м. Відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження розміщення на земельних ділянках гаражів, кількість яких є меншою, ніж кількість земельних ділянок, а, отже, позивачем було правомірно розраховано розмір членських внесків, виходячи з обставини перебування у власності відповідача 7 гаражів.
Перевіривши здійснений ГО «АС «Південь» розрахунок заборгованості за членськими внесками у розмірі 22 960,00 грн, які були нараховані за місця №9, 10, 11, 12 за період з квітня до жовтня 2024 року включно (4*7*560 = 15 680,00 грн), за місця №66, №67 за період з липня до жовтня 2024 року включно (2*4*560 = 4 480,00 грн), за місце №69 за період з червня до жовтня 2024 року включно (1*5*560 = 2 800,00 грн), господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість.
Викладене має наслідком задоволення заявлених ГО «АС «Південь» позовних вимог до ОСОБА_1 в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 22960,00 грн.
При наданні оцінки заявленим ГО «АС «Південь» позовним вимогам до ОСОБА_1 про стягнення пені у розмірі 2050,00 грн господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, якими визначено умови та підстави застосування таких видів забезпечення зобов'язання як штраф та пеня, від яких ГО «АС «Південь» не може відступати, оскільки такі норми мають імперативний характер, господарський суд доходить висновку, що у ОСОБА_1 може виникнути обов'язок зі сплати пені лише у випадку наявності такої міри відповідальності в укладеному між сторонами письмовому договору. Суд зазначає, що імперативний характер норм, які визначають умови застосування пені, виключає можливість встановлення позивачем її розміру та порядку розрахунку в односторонньому порядку на підставі рішення правління.
З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність укладеного між сторонами письмового договору, яким визначено таку міру відповідальності ОСОБА_1 як сплата пені у випадку порушення строків сплати членських внесків, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ГО «АС «Південь» позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 2050,00 грн.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 01.07.2003) Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України», №63566/00, п. 23, від 18.07.2006, яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених сторонами в обґрунтування власних правових позицій.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності та правомірності часткового задоволення заявлених громадською організацією «Автомобільна стоянка «Південь» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 22960,00 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Надмірно сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн (у зв'язку з необхідністю застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору з підстав подачі позову в електронній формі) може бути повернутий судом з державного бюджету на підставі клопотання позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь громадської організації «Автомобільна стоянка «Південь» /67804, Одеська область, Овідіопольський р-н, село Лиманка, ж/м Ульянівка, буд. 1-А; ідентифікаційний код 23867167/ заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 22960,00 грн /двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 2 223,84 грн /дві тисячі двісті двадцять три грн 84 коп./.
3. В іншій частину позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 24 квітня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна