10 лютого 2025 року Справа № 915/1401/24
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,
з участю представників сторін:
від позивача: не присутні;
від відповідача: не присутні;
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1401/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український центр обслуговування конференцій»,
вул. Звірнецька, 63, м. Київ, 01014;
до Фізичної особи - підприємця Васильєва Михайла Володимировича,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення грошових коштів у сумі 1190300 грн. як безпідставно набутих за рахунок позивача.,
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Український центр обслуговування конференцій» звернулося з позовом, зареєстрованим у Господарському суді Миколаївської області 12.11.2024 за №14046/24, до Фізичної особи - підприємця Васильєва Михайла Володимировича (далі-підприємець Васильєв) про стягнення з останнього, на підставі ст. 1212 ЦК України грошових коштів у загальній сумі 1190300 грн. списані з рахунків позивача без достатніх правових підстав; з посиланням на відмову на відповідну вимогу повернути списані з особових рахунків коштів у зазнаній сумі.
Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором та адвокатських послуг.
За такими вимогами 14.11.2024 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.11.2024 відкрито провадження в даній справі і визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження, з проведенням розгляду справи №915/1401/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Також цією ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.11.2024, направлене на адресу відповідача, повернена до суду відділенням зв'язку із зазначенням про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", отже суд вважає, що відповідача, у порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 14.11.2024 направлено на адресу, за якою підприємець Васильєв зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повторного направлення наведеної ухвали не передбачено, а відповідач не повідомив суд про іншу адресу.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку загального позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Обставини справи
ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» є отримувачем коштів від ОБСЕ, представлена Програмою підтримки України Секретаріату ОБСЄ, Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, ЮНЕСКО, Представництво Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні, Бюро ВООЗ в Україні.
02.10.2024 р. ТОВ “УЦОК» стало жертвою кібершахрайства, внаслідок якого в проміжок часу між 18 год. 34 хв та 22 год. 34 хв з рахунку Товариства було несанкціоновано списано 1 190 300 грн. Ці кошти надійшли на рахунок підприємця Васильєва через наступні трансакції (усього 5 операцій), а саме:
1. 02/10/2024 з рахунку підприємства ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_1 АТ “ОТП БАНК» за платіжним дорученням № 290 на суму 198 090 грн. від 02.10.2024 р. за наступними реквізитами : Отримувач: ФОП Васильєв Михайло Володимирович (Код: НОМЕР_2 ) в Банк отримувача: ПАТ “БАНК ВОСТОК», Код Банку: 307123 на р/р: НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ;
2. 02/10/2024 з рахунку підприємства ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_1 АТ “ОТП БАНК» за платіжним дорученням № 291 на суму 199 010 грн. від 02.10.2024 р. за наступними реквізитами: Отримувач: ФОП Васильєв Михайло Володимирович (Код: НОМЕР_2 ) в Банк отримувача: ПАТ “БАНК ВОСТОК», Код Банку: 307123 на р/р: НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ;
3. 02/10/2024 з рахунку підприємства ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_1 АТ “ОТП БАНК» за платіжним дорученням № 289 на суму 297 090 грн. від 02.10.2024 р. за наступними реквізитами : Отримувач: ФОП Васильєв Михайло Володимирович, Код: НОМЕР_2 в Банк отримувача: АТ “ПУМБ», Код Банку: 334851 на р/р: НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ;
4. 02/10/2024 з рахунку підприємства ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_1 АТ “ОТП БАНК» за платіжним дорученням № 302 на суму 249 090 грн від 02.10.2024 р. за наступними реквізитами : (Отримувач: ФОП Васильєв Михайло Володимирович, Код: НОМЕР_2 в Банк отримувача: АТ “ПУМБ», Код Банку: 334851 на р/р: НОМЕР_7 / НОМЕР_8 ;
5. 02/10/2024 з рахунку підприємства ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_1 АТ “ОТП БАНК» за платіжним дорученням № 303 на суму 247 020 грн. від 02.10.2024 р. за наступними реквізитами : Отримувач: ФОП Васильєв Михайло Володимирович, Код: НОМЕР_2 в Банк отримувача: АТ “ПУМБ», Код Банку: 334851 на р/р: НОМЕР_7 на НОМЕР_8 .
03.10.2024 за заявою позивача до Єдиного реєстру досудових рішень був внесений запис про реєстрацію кримінального провадження № 12024100010003001 з правовою кваліфікацією згідно з ч. 5 ст. 190 КК України за обставинами несанкціонованого втручання в електронний кабінет ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» в АТ “ОТП БАНК» та створення фіктивних доручень, що мало наслідком заволодіння грошовими коштами позивача в особливо великих розмірах (а.с. 11).
Відповідно до заяви позивача (а.с. 7-9) до матеріалів кримінального провадження були долучені, зокрема, копії платіжні доручення.
За твердженням позивача між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносин та наголошує, що кошти у розмірі 1190300 грн. були перераховані з рахунку позивача на користь відповідача внаслідок шахрайських дій третіх осіб за відсутності волевиявлення позивача.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, відсутні первинні документи щодо надання відповідачем позивачу інформаційних послуг, а також щодо повернення відповідачем позивачу спірних коштів. При цьому відповідач обставин, повідомлених суду позивачем, не заперечив і не спростував.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позиція суду.
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 1190300 грн., як безпідставно перерахованих з рахунку позивача на рахунок відповідача.
Так, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання, передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.
Як встановлено судом, 02.10.2024 з рахунків позивача на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 1190300 грн., при цьому, в платіжних дорученнях, згідно з якими проводились ці оплати, призначення платежу вказано як оплата за рахунками: від 01.10.2024 № 366, від 01.10.2024 № 365, від 01.10.2024 №579, від 01.10.2024 № 577, від 01.10.2024 № 847.
Водночас, як стверджує позивач, вищевказані платежі були проведені поза волею ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» та за цими обставинами відкрито відповідне кримінальне провадження.
Так, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, відсутні первинні документи щодо оплати рахунків, а також щодо повернення відповідачем позивачу спірних коштів. При цьому відповідач обставин, повідомлених суду позивачем, не заперечив і не спростував.
Отже, враховуючи встановлення судом обставини щодо відсутності між сторонами договірних правовідносин та відсутності підстав для отримання відповідачем від позивача спірних коштів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 1190300 грн. підлягає задоволенню, як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ “Український центр обслуговування конференцій» до Фізичної особи - підприємця Васильєва Михайла Володимировича слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1190300 грн.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 17854 грн. 50 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Український центр обслуговування конференцій» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Васильєва Михайла Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український центр обслуговування конференцій» (вул. Звірнецька, 63, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 37194929) грошові кошти в загальній сумі 1190300 грн. 90 коп., а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 17854 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 23.04.2025.
Суддя С.М. Коваль.