ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/4109/22
За заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4109/22;
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
про стягнення заборгованості та штрафний санкцій
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Ларькін М.М.,
від відповідача - Воробцов Р.С.
У червні 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом, про стягнення з відповідача 607736075,75 грн, з яких: 489415107,76 грн - основний борг, 57519627,56 грн - пеня, 5853862,88 грн - 3 % річних, 54947477,55 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь відповідача заборгованість у сумі 326719337,72 грн, пеню у сумі 19043563,46 грн, 3% річних у сумі 3719149,87 грн, інфляційні втрати у сумі 37390215,30 грн та судовий збір у сумі 579983,69 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 66791,46 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Також, було стягнуто з позивача на користь відповідача 4615,50 грн витрат на правову допомогу.
Постановою Верховного Суду від 22.08.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 у справі № 910/4109/22 скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог, справу передано на новий розгляд в цій частині до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд у своїй постанові, зокрема, зазначив, що оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Крім того, постановою Верховного Суду від 22.08.2023 було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2022, а справу передано на новий розгляд, у зв'язку із скасуванням постановою Верховного Суду від 22.08.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у повному об'ємі не було вирішено, і справу в цій частині було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 позов (у частині переданій на новий розгляд) задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 162695770,04 грн, пеню у сумі 68881394,82 грн, 3% річних у сумі 35577572,09 грн, інфляційні втрати у сумі 139064351,18 грн, а також 479813 грн судового збору, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1191750 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1389360 грн. У позові в частині стягнення 245,89 грн 3% річних було відмовлено.
При цьому, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом у рішенні від 26.03.2025 не вирішувалось.
31.03.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу понесених позивачем у справі № 910/4109/22.
У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 150000 грн, понесені ним при первісному розгляді даної справи у суді першої інстанції - 100000 грн, суді апеляційної інстанції - 30000 грн, у суді касаційної інстанції - 20000 грн.
14.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про незгоду з заявою позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
У поданих запереченнях відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, оскільки заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 150000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру та є неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, зазначивши про завищену вартість наданих послуг та їх необґрунтованість, недостовірність, а також невідповідність дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства і усталеної судової практики.
Так, не погоджуючись із заявленою позивачем сумою витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що вартість наданих адвокатом Кудряшовим О.М. послуг з правничої допомоги при розгляді даної справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій є значно завищеними та не відповідає критеріям розумності вартості, обґрунтованості, доведеності щодо їх фактичності та неминучості надання, адже витрачений час на технічну підготовку документів є необґрунтованим та не підтверджений жодним належним та допустимим доказом щодо наданого обсягу адвокатських послуг.
Також, відповідач звернув увагу суду, що представництво інтересів у цій справі здійснювалось юристами позивача, адвокат Кудряшов О.Ю. не приймав безпосередньої участі у судових засіданнях, а тому, на думку відповідача, останній не здійснював повноцінний комплекс дій у представництві інтересів позивача.
Враховуючи вище наведені обставини, відповідач вважає заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним та безпідставним з обсягом наданої правової допомоги, у зв'язку з чим у прохальній частині заперечень просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат повністю. Однак, у разі задоволення заяви позивача, відповідач просить суд зменшити заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу до 50000 грн.
У судовому засіданні 21.04.2025 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача просив суд відмовити у її задоволенні, з підстав наведених у письмових запереченнях від 14.04.2025.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4109/22, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, враховуючи подані відповідачем письмові заперечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України та нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви від 05.09.2022 (тобто до закінчення судових дебатів при первинному розгляді справи) були додані докази, що підтверджують наявність судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач має сплатити у зв'язку із розглядом цієї справи. Зокрема, було до цієї заяви долучено копію договору про надання правової допомоги № 3203/ДПЗ-22 від 29.06.2022, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «А-ЛЕКС» (далі - Договір).
Також, до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу від 12.09.2022 було додатково долучено акт здачі-приймання наданих послуг професійної правничої допомоги від 09.09.2022, який було складено після ухвалення судом першої інстанції рішення від 08.09.2022 при первинному розгляді справи.
Ця заява із зазначеним актом здачі-приймання наданих послуг були подані до суду через органи поштового зв'язку 12.02.2012, про що свідчить відбиток штемпеля Укрпошти на описі вкладення у цінний лист № 0319004785068 та на конверті у якому ця заява була доставлено на адресу суду, поштова накладна № 0319004785068 та фіскальний чек від 12.09.2022.
Відповідно до частини 7 статті 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відтак, вище вказані докази (Договір та акт здачі-приймання наданих послуг від 09.09.2022) були подані із дотриманням встановленого законом порядку та процесуального строку.
Таким чином, позивач підтвердив судові витрати на професійну правничу допомогу у встановлені законом строки копією Договору та акта здачі-приймання результатів наданих послуг від 09.09.2022. Також у матеріалах справи наявний оригінал ордера серія АА №1210578 від 29.06.2022 на ім'я Кудряшова О.Ю.
Щодо наданих позивачем актів здачі-приймання результатів наданих адвокатом послуг у судах апеляційної та касаційної інстанцій від 08.02.2023 та від 23.08.2023, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
Тому, враховуючи вищезазначені обставини та у сукупності положення частини 8 статті 80, статті 118, частини 2 статті 126, частини 8 статті 129, частини 1 статті 221 ГПК України, суд не приймає до розгляду акти здачі-приймання результатів наданих адвокатом послуг у судах апеляційної та касаційної інстанцій від 08.02.2023 та від 23.08.2023, які без поважних причин не були подані до судів в установлені законом строки.
Однак, розподіл судових витрат на правничу допомогу у цих судах здійснюється судом на підставі інших наявних у справі доказах, які подані із дотриманням процесуальних строків та прийняті судом до розгляду.
Зокрема, відповідно до пункту 1.1 Договору Адвокатське об'єднання «А-ЛЕКС» прийняло на себе виконання обов'язків по наданню позивачу послуг професійної правничої допомоги згідно з ДК 021:2015-79130000-4 юридичні послуги, пов'язані з оформленням і засвідченням документів (надання послуг професійної правничої допомоги із захисту інтересів у господарських судах першої та апеляційної інстанції, а також Верховному Суді у справі № 910/4109/22).
Надання послуг професійної правничої допомоги із захисту інтересів у господарських судах першої та апеляційної інстанцій, а також Верховному Суді у справі № 910/4109/22 включає в себе, зокрема, але не обмежуючись: надання адвокатом усних та письмових консультацій і роз'яснень з правових питань, виконання доручень позивача, що потребують спеціальних знань, правовий аналіз документів, законодавства, судової практики, представництво прав та інтересів позивача у господарських судах першої та апеляційної інстанції, а також Верховному Суді та участь у судових засіданнях, підготовка, підписання та подання будь-яких заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, у тому числі (але не обмежуючись) заяв про збільшення розміру позовних вимог, апеляційних та касаційних скарг, а також будь-які інші послуги по захисту прав та інтересів позивача у господарських судах першої та апеляційної інстанції, а також Верховному Суді у справі № 910/4109/22.
Згідно з пунктом 2.1 Договору гонорар (ціна послуг за Договором) за надання послуг професійної правничої допомоги за Договором складається з фіксованого розміру винагороди (гонорару) за надання послуг професійної правничої допомоги, передбачених розділом першим вказаного Договору.
Зокрема, пунктом 2.2 Договору передбачено, що враховуючи складність справи №910/4109/22 та велику важливість результатів її судового розгляду для замовника, сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір винагороди (гонорару) виконавця за договором, що становить:
- 100000 грн без ПДВ за надання послуг професійної правничої допомоги із захисту інтересів у господарському суді першої інстанції у справі № 910/4109/22;
- 30000 грн без ПДВ за надання послуг професійної правничої допомоги із захисту інтересів у господарському суді апеляційної інстанції у справі № 910/4109/22;
- 20000 грн без ПДВ за надання послуг професійної правничої допомоги із захисту інтересів у Верховному Суді у справі № 910/4109/22.
Загальна вартість наданих послуг за цим Договором не може перевищувати 150000 грн без ПДВ.
Сторони мають право погоджувати інший склад, обсяг, ціну послуг та ьудь-які додаткові/інші умови надання та оплати послуг професійної правничої допомоги за цим договором, зокрема, у додаткових угодах до даного договору.
Отже, умовами Договору передбачений фіксований розмір винагороди (гонорару) адвоката, який не залежить від обсягу наданих послуг.
Факт надання адвокатом послуг у судах апеляційної та касаційної інстанції підтверджується матеріалами справи, зокрема, складеними на виконання Договору апеляційною і касаційною скаргами, різноманітними заявами по суті спору та заявами з процесуальних питань.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Таким чином, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу із захисту інтересів у господарських судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій при первісному розгляді цієї справи, які підлягають сплаті позивачем на користь адвоката за Договором, становить 150000 грн.
Отже, наявними у справі доказами підтверджено надання адвокатом Кудряшовим О.Ю. професійної правничої допомоги на загальну суму 150000 грн.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Відповідач у своїх письмових запереченнях на заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу позивача є неспівмірною та такою, що не відповідає критерію розумності, розмір таких витрат є необґрунтовано високим та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Для включення всієї суми гонорару за надання послуг професійної правничої допомоги у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За результатами розгляду заяви про розподіл судових витрат, судом встановлено, що загальний розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги із захисту інтересів у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанції складає 150000 грн, фіксований розмір якого узгоджено позивачем та адвокатом Кудряшовим О.Ю. в укладеному між сторонами Договорі, відповідно до якого адвокатські послуги були дійсно надані у повному обсязі і це підтверджується належними та допустимим доказами, які наявні в матеріалах справи.
Щодо незгоди відповідача із заявленим розміром витрат за надання професійної правничої допомоги у даній справі, у зв'язку із невідповідністю критерію реальності наданих адвокатських послуг, безпідставним обсягом наданої правової допомоги та завищеною вартістю наданих послуг, суд зазначає, що належних доказів або обґрунтувань, які б підтвердили неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката Кудряшова О.Ю., відповідачем не надано, тоді як самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.
Посилання відповідача на наявність сумнівів у тому, що усі процесуальні документи у цій справі були виготовлені адвокатом Кудряшовим О.Ю. не підтверджені жодними доказами.
Враховуючи наведені аргументи відповідача у письмових запереченнях щодо заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт необґрунтованості та неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційних інстанціях.
Таким чином, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів, їх значення для розгляду справи по суті, кількість судових засідань під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також реальність понесених позивачем таких витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача, та враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, суд покладає на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом цієї справи, пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, у сумі 149999,95 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, місто Київ, вул. Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 149999,95 грн (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 95 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 25.04.2025.
Суддя Р.Б. Сташків