ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.04.2025Справа № 910/1842/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши матеріали справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпалетсистем»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Проджеектс Енд Текноджиз»
про стягнення 12 467, 00 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 12 467, 00 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -
30 березня 2023 року між Приватним підприємством «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДВАНСЕД ПРОДЖЕКТС ЕНД ТЕКНОЛОДЖИЗ» (далі - Виконавець/Відповідач) укладено Договір про надання послуг №15 від 30.03.2023 року (далі - Договір).
У відповідності до п 1.1. Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги та/або виконати роботи (далі - послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору перелік послуг, які надаються Виконавцем за даним Договором. їхня вартість, строк надання та інші умови зазначаються в Актах надання послуг/видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідний перелік послуг, що надаватиметься Виконавцем в рамках цього Договору, може визначатися Сторонами у підписаних Додатках/Специфікаціях.
Згідно н. 3.1. Договору вартість послуг обумовлюється Сторонами у погоджених Сторонами замовленнях/заявках Замовника та/або в підписаних Сторонами Додатках/Специфікаціях.
Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний (банківський) рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інший термін розрахунків не встановлений Сторонами в Додатках/Специфікаціях (пункт 3.2. Договору).
У відповідності до п. 2.7. Договору послуги за Договором вважаються наданими Виконавцем та прийнятими Замовником після підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно п. 8.1. Договору даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2025 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором, які виникли до моменту закінчення строку його дії.
Як зазначає позивач, він здійснив оплату наданих послуг за ремонт неонової підсвітки на АЗС на користь Відповідача згідно рахунку №9 від 31.05.2023 року платіжною інструкцією №31155ERP від 05.06.2023 року на суму 4500, 00 грн. у т.ч. ПДВ 750, 00 грн., згідно рахунку №8 від 31.05.2023 року платіжною інструкцією №31156ERP від 05.06.2023 року на суму 14 347, 20 грн. у т.ч. ПДВ 2391, 20 грн., згідно рахунку №6 від 18.05.2023 року платіжною інструкцією №34566ЕRР від 19.06.2023 року на суму 55954, 80 грн. у з .ч. ПДВ 9325, 80 грн.
На виконання вищезазначеного Договору Виконавець виконав наступні роботи (послуги), що підтверджується актом надання послуг №9 від 29.06.2023 року на суму 4500, 00 грн. в т.ч. ПДВ 750, 00 грн., актом надання послуг №8 від 29.06.2023 року на суму 14347, 20 грн. в т.ч. ПДВ 2391, 20 грн. актом надання послуг №7 від 29.06.2023 року на суму 55954, 80 грн. в т.ч. ПДВ 9325, 80 грн.
На виконання пунктів 201.7. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Відповідачем за правилом першої події відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України на дату оплати за надані послуги були складені податкові накладні, а саме: №2 від 05.06.2023 року на суму 4500, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 750.00 грн.: №1 від 05.06.2023 року на суму 14347, 20 грн.. у т.ч. ПДВ 2391, 20 грн.: №3 від 19.06.2023 року на суму 55954, 80 грн., у т.ч. ПДВ - 9325, 80 грн.
Зазначені податкові накладні Відповідач направив засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні були прийняті, однак їх реєстрація була зупинена, про що було надіслано квитанції від 27.06.2023 року за реєстраційним №9152438206, від 27.06.2023 року за реєстраційним №9152484290, від 23.04.2024 року за реєстраційним №9386073237.
Відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК України підставою для зупинення реєстрації податкової накладної визначено наступне: «Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
Відповідачу пропонувалось надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.09.2024 року Позивачем було надіслано Відповідачу претензію за вих. №798 від 30.08.2024 року щодо відшкодування збитків у вигляді не отриманої суми ПДВ в сумі 12 467, 00 грн. у вигляді не сформованого податкового кредиту по незареєстрованих Відповідачем податкових накладних, проте відправлена Позивачем претензія повернулась Позивачу за закінченням терміну зберігання.
Пунктом 9.7. Договору визначено, що у разі повної сплати за послуги/роботи та відсутності зареєстрованих податкових накладних в установлені законодавством терміни Виконавець сплачує па користь Замовника штраф в розмірі суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних.
Сплата штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, здійснюється на підставі направленої Замовником претензії Виконавцю, шляхом перерахування Виконавцем на поточний рахунок Замовника відповідної суми грошових коштів протягом десяти календарних днів з дати отримання Виконавцем вказаної претензії, або шляхом зменшення грошового зобов'язання Замовника та проведення відповідного взаємозаліку між Сторонами.
У разі невиконання Виконавцем зобов'язань, зазначених у цьому пункті. Замовник має право стягнути суму штрафних санкцій та/або завданих збитків в судовому порядку.
Якщо Виконавцем було сплачено штраф па користь Замовника в сумі ПДВ по незареєстрованих податкових накладних, та в подальшому дані податкові накладні пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник зобов'язується повернути Виконавцю суму коштів, що отримані Замовником в рамках даного пункту Договору, на протязі десяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від Виконавця про реєстрацію відповідних податкових накладних.
Таким чином, за вказаного господарською операцією Відповідач в порушення статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило Позивача права па віднесення суми сплаченого ПДВ за даною операцією до складу податкового кредиту у сумі 12 467,00 грн., що призвело до втрати Позивачем права на податковий кредит та відповідно зменшення податкового зобов'язання па суму 12 467,00 грн. і, як наслідок, понесення Позивачем збитків у вказаній сумі, в зв'язку з чим останній звернувся до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача як продавця послуг за договором.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Позивач вважає, що через те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні йому завдано збитків, оскільки він не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 12 467, 00 грн. до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 12 467, 00 грн.
При цьому хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 12 467, 00 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АДВАНСЕД ПРОДЖЕКТС ЕНД ТЕКНОЛОДЖИЗ» (Україна, 02121, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 161/1, код - 43129779) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (Україна, 11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Ушомир, ВУЛИЦЯ БЕРЕЗЮКА, будинок 15) - 12 467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 00 коп. - збитків та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва