ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2025Справа № 910/14042/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., за участі секретаря судового засідання Севериненко К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Адвокатського бюро «Киченок Андрія»
про ухвалення додаткового рішення в справі
за позовом Адвокатського бюро «Киченок Андрія»
до Благодійної організації «Благодійний фонд «Охматдит-здорове дитинство»
про стягнення 692 400, 00 грн,
за зустрічним позовом Благодійної організації «Благодійний фонд «Охматдит-здорове дитинство»
до Адвокатського бюро «Киченок Андрія»
про визнання договору розірваним та зобов'язання повернути документи,
Представники учасників справи:
від позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом: не з'явився;
від відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ;
Адвокатське бюро «Киченок Андрія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «Охматдит-здорове дитинство» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 692 400, 00 грн.
03.12.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Адвокатського бюро «Киченок Андрія» про визнання договору №09-08/2024 про надання правничої допомоги від 09.08.2024 розірваним з 07.10.2024 та зобов'язання останнього повернути отримані документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншим особам в ході виконання доручення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято зустрічний позов Благодійної організації «Благодійний фонд «Охматдит-здорове дитинство» (надалі - відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом) до Адвокатського бюро «Киченок Андрія» (надалі - позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору розірваним та зобов'язання повернути документи та постановлено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Благодійної організації «Благодійний фонд «Охматдит-здорове дитинство» на користь Адвокатського бюро «Киченок Андрія» 30 258, 06 грн основного боргу та 363, 10 грн судового збору, у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
31.03.2025 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення 70 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 розгляд заяви позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом про ухвалення додаткового рішення призначено на 09.04.2025.
09.04.2025 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв'язку з зайнятістю одного представника в іншому судовому засідання та перебуванням другого представника у відпустці.
У судове засідання 09.04.2025 з'явився представник відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом, представник позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом в засідання не з'явився. Суд задовольнив клопотання представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом про відкладення судового засідання та ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відкладено судове засідання на 23.04.2025.
10.04.2025 від представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом надійшли пояснення на заяву позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом про ухвалення додаткового рішення.
23.04.2024 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 23.04.2025 представник відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом заперечував щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом в засідання не з'явився, про день та час розгляду заяви повідомлений належним чином. Протокольною ухвалою суд залишив без розгляду клопотання представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом про долучення доказів, як таке що подане з пропуском встановленого законом строку та останнім не заявлялось клопотання про його поновлення.
Суд заслухавши думку представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, приходить висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. При цьому, суд зазначає, що додаткове рішення (ухвала) є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Унормовані названою статтею процесуального закону підстави для його ухвалення є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога позивачу за первісним/відповідачу за зустрічним позовом в цій справі надавалась адвокатом Коноваленко Є.О., яка діяла на підставі ордера серія АІ№1748009 від 13.11.2024.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем за первісним позовом у позові вказано, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач має намір понести, в зв'язку з розглядом цієї справи становить 100 000,00 грн. У відзиві на зустрічний позов попередній розрахунок судових витрат відсутній.
Із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач за первісним позовом звернувся до суду 30.03.2025, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення (25.05.2025+5 враховуючи, що 30.03.2025 є вихідним днем (неділею)=31.03.2025). До заяви на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 70 000,00 грн представником позивача за первісним позовом надано до суду наступні документи: копію договору №01-03/11 про надання правничої допомоги від 01.11.2024, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2025 на суму на загальну суму 70 000, 00 грн, детальний опис наданих послуг по договору від 28.03.2025 на загальну суму 70 000, 00 грн, рахунок №001 від 28.03.2025 на суму 70 000, 00 грн.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 12.03.2019 у справі №911/3715/17, подання заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу є підставою для надання стороні можливості надавати докази щодо обсягу наданих послуг та їх вартості протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у справі.
Аналогічна позиція висловлена Касаційним господарським судом у постанові від 11.06.2018 у справі №922/2709/17.
Згідно з ч.2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом, питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, ч.1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Відповідний правовий висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 922/4022/20, від 27.06.2023 у cправі №907/568/22.
У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №917/527/18).
Суд зазначає, що представник позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом в первісному позові, відзиві на зустрічний позов та судових дебатах просила суд саме стягнути витрати на правову допомогу, проте такі дії за своєю суттю не є заявою/клопотанням щодо подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, які позивач поніс чи планує понести в зв'язку з розглядом справи, в розумінні ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом (чи його представником), до закінчення судових дебатів у справі №910/14042/24 не подано доказів в підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом цієї справи, як і не зроблено заяви (в тому числі в усному порядку) відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відтак, у суду відсутні підстави для здійснення перевірки наданих позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом доказів та надання їм оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України, що визначають процедуру звернення до суду з вимогою відшкодування судових витрат, зокрема, витрат професійної правничої допомоги.
Інших обставин для розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи, судом не встановлено. У такому випадку господарський суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю та, відповідно, не покладає такі витрати на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви Адвокатського бюро «Киченок Андрія» про відшкодування понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Адвокатському бюро «Киченок Андрія» у відшкодуванні понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 25.04.2025.
Суддя Я.А.Карабань