вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1084/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф", м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 169 992,00грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості у розмірі 169 992,00грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №476-24 закупівлі товару від 09 грудня 2024 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Відповідач позовні вимоги визнає повністю, просить здійснити розподіл судових витрат (судового збору) у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України та стягнути з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь позивача судовий збір у розмірі 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, іншу частину у розмірі 50 % судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 справу №904/1084/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четверої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
09 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець, відповідач) укладено договір № 476-24 закупівлі товару (а.с. 7 - 8 на звороті).
За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити папір офісний (ДК 021:2015:30190000-7 - офісне устаткування та приладдя різне).
Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначена сторонами у специфікації (додаток №1 до договору), яка є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Ціна цього договору становить 509 976,00грн (п'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ: 84 996,00грн (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 00 копійок) (п. 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 фактична вартість товару, що поставляється за цим договором, підтверджується видатковими накладними.
Умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до належного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі (п. 3.3 договору).
Покупець проводить оплату протягом 30-ти календарних днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної. Розрахунки проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на рахунок постачальника, вказаний у розділі 14 цього договору. Наявність заборгованості за попередньо поставлений товар не є підставою для відмови у наступних поставках згідно заявок покупця (п. 4.1, 4.2 договору).
За пунктом 5.1 договору поставка та передача товару здійснюється узгодженими партіями (частинами) відповідно до виробничої потреби, згідно заявок (письмових або за допомогою електронного зв'язку) протягом 10 календарних днів в кількості і асортименті, необхідних покупцю за рахунок постачальника.
Строк поставки товару: протягом 10 календарних днів з дня надсилання заявки покупцем (п. 5.2 договору).
Місце поставки товару: центральний склад, провулок Цісик Квітки, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000. Товар постачається на центральний склад покупця разом з документами, що стосуються товару та підлягають передаванню разом із товаром. До таких документів належать: рахунок, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, сертифікати якості з технічними характеристиками, які повністю відповідають вимогам покупця. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.4, 5.5 договору).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1 договору).
За пунктом 7.2 договору за несвоєчасне виконання поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми поставленого не в повному обсязі товару або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми поставленого не в повному обсязі товару або несвоєчасно поставленого товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).
Невід'ємною частиною цього договору є специфікація (Додаток №1) (п. 13.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір № 476-24 закупівлі товару від 09.12.2024 був чинним протягом спірного періоду.
Сторонами підписано Специфікацію №1 (додаток №1) до договору №476-24 від 09.12.2024 на поставку товару:
папір офісний А4, 80 г/м2, у кількості 3000, ціна за одиницю без ПДВ 141,66грн, сума всього без ПДВ 424 980,00грн, ПДВ 84 996,00грн, всього сума з ПДВ 509 976,00грн (а.с. 9).
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало ТОВ "ДМ Проф" заявки на поставку товару:
- №4367/10 від 10.12.2024 на поставку паперу офісного А4, 80 г/м2 - 500 пач. на суму 84 996,00грн згідно договору №476-24 від 09.12.2024 та специфікації №1 протягом 10-ти календарних днів (а.с. 5);
- № 126/10 від 14.01.2025 на поставку паперу офісного А4, 80 г/м2 у кількості 500 пак. на загальну суму 84 996,00 грн (а.с. 6).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" поставило відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними:
№68 від 17.12.2024 на суму 84 996,00грн (а.с. 11).
№8 від 15.01.2025 на суму 84 996,00грн (а.с. 10).
Товар отримано уповноваженими особами Федько Оленою Михайлівною та Орловою Світланою Миколаївною, що підтверджується довіреностями серії ААЕ №512820 від 17.12.2024, серії ААЕ №512862 від 15.01.2025 (а.с. 12,14).
Видаткові накладні містять посилання на договір № 476-24 від 09.12.2024, підписи сторін.
Як зазначив позивач, рахунки на оплату товару було виставлено відповідно до дати видаткових накладних.
В обумовлений договором строк відповідач оплату поставленого товару не провів.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 169 992,00грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, факт поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини першої ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець проводить оплату протягом 30-ти календарних днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної.
З огляду на положення спірного договору строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав 16.01.2025 та 14.02.2025.
Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 169 992,00грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 169 992,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором у сумі 169 992,00грн визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 18.03.2025 (а.с.26).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Заява про визнання позову підписана представником Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", адвокатом Костіковою Є.В., повноваження якої, в тому числі й на визнання позову, підтверджуються довіреністю №1 від 31.12.2024 (а.с.27).
Тож, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
З урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, ціни позову (169 992,00грн), належною до сплати сумою судового збору за подання позовної заяви у цій справі є 2422,40 грн (3028,00 х 0,8 = 2422,40).
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №326 від 07.03.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 22).
За змістом пунктів 1, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, має наслідком повернення позивачу за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 605,60грн (3028,00грн - 2 422,40грн).
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Стаття 130 Господарського процесуального кодексу України регламентує розподіл судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої названої статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правили, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір", де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.
Системний аналіз положень частини першої статті 130, частини першої статті 129, пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому, як відзначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 у справі № 910/1157/24, з аналізу цих норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, позивачу відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 1211,20грн (2422,40х50%), про що суд зазначає в судовому рішенні.
Інші 50% судового збору в сумі 1211,20грн з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 169 992,00грн - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код 03342184; пров. Цісик Квітки, буд. 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" (ідентифікаційний код 45507382; вул. Лабораторна, буд. 33/37, м. Київ, 03150) основний борг у розмірі 169 992,00грн (сто шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 00коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" (ідентифікаційний код 45507382; вул. Лабораторна, буд. 33/37, м. Київ, 03150) із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211,20грн, сплачений ним за подання позовної заяви згідно з платіжною інструкцією №326 від 07.03.2025.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 25.04.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва