23.04.2025 року м. Дніпро Справа № 908/3545/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Чірцов А.А.
представники сторін:
від позивача: Курдюмов М.М.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи -1: не з'явився
від третьої особи -2: не з'явився
від третьої особи -3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Державного підприємства “Гарантований покупець»
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р.
( суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст ухвали підписано 13.02.2025 р.),
прийняту за результатами розгляду заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі",
про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом:
Державного підприємства “Гарантований покупець»,
( м. Київ )
до Відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі»,
( м. Запоріжжя )
Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача:
Акціонерне товариство “Херсонобленерго»,
( м. Херсон )
Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:
Національна комісія, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг,
( м. Київ )
Третя особа -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:
Приватне акціонерне товариство
“Національна енергетична компанія “Укренерго»,
( м. Київ )
про стягнення 2 365 456 грн 49 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. у справі № 908/3445/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі» на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» 2 365 456 грн 49 коп. боргу та 35 481 грн 85 коп. судового збору.
Від Відповідача у справі надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі № 908/3545/23 на один рік з дати ухвалення рішення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р. заяву задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. у справі № 908/3445/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі»на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» 2 365 456 грн. 49 коп. боргу до 01.04.2025 р..
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Державне підприємство “Гарантований покупець» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р. та постановити нову, про відмову в задоволенні заяви ТОВ “Фрі Енерджі» про відстрочення виконання рішення суду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що «у зв'язку з ситуацією неприйняття даних комерційного обліку НЕК Укренерго», оскільки вказане фактично суперечить змісту рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. у цій справі де, серед іншого, судами було зазначено про коригування даних комерційного обліку по ТОВ «Фрі Енерджі», а не їх неприйняття зі сторони НЕК «Укренерго». З наведеного вбачається, що в основу мотивування спірної ухвали суд першої інстанції поклав висновки, які прямо суперечать судовим рішенням у цій справі.
Водночас, на думку Скаржника, помилковим є висновок суду про негативний фінансовий стан Відповідача в якості підстави для розстрочення виконання рішення суду, оскільки недостатність чи відсутність коштів у відповідача не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна розстрочити.
При цьому, Скаржник зазначає, що відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан Гарантованого покупця у справі та здійснювану ним господарську діяльність. У наведеному контексті Гарантований покупець звертав увагу місцевого суду, що Відповідач не надав ніякої інформації про відсутність коштів на його банківських рахунках, а також належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності. Водночас, не є такими доказами довідка АБ «Укргазбанк» від 11.02.2025 р. № 5 473/21/43/2025, яка лише відображає поточний стан залишку коштів на рахунку № НОМЕР_1 станом на 11.02.2025 р., однак не доводить відсутність в ТОВ «Фрі Енерджі» інших платіжних рахунків, відкритих в інших банківських установах України та жодним чином не свідчить про неплатоспроможність Відповідача. Аналогічно не підтверджує вказані обставини копія фінансової звітності ТОВ «Фрі Енерджі» станом 31.12.2024 р., оскільки її зміст не доводить існування негативних фінансових результатів ТОВ «Фрі Енерджі» у поточному 2025 році, в межах якого судом першої інстанції надано відстрочку.
Скаржник наголошує на тому, що задовольняючи заяву Відповідача місцевий суд не врахував, що незадовільне фінансове становище, на що посилається Відповідач, не є надзвичайними і непрогнозованими обставинами, а складний фінансовий стан в умовах ринкової економіки є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності. При цьому економічні процеси у державі впливають на фінансову діяльність не лише Боржника, але й стягувача, тобто сторони перебувають у рівних умовах. Наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання ним рішення суду у цій справі, а лише відображають в певній частині поточну господарську діяльність Боржника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення; наявність (відсутність) фінансової можливості прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання, а тому обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час і можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. Фінансове становище Боржника є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої останній самостійно планує свої видатки та несе ризики, пов'язані з провадженням своєї діяльності. При цьому Відповідач просив суд відстрочити виконання рішення у справі на один рік, проте не обґрунтував та не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що у цей строк чи по його закінченні рішення суду буде виконано.
На переконання Скаржника довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Відтак, на думку Скаржника, місцевим судом при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/3545/23.
Матеріали справи № 908/3545/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 23.04.2025 р..
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 23.04.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. у справі № 908/3445/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі» на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» 2 365 456 грн 49 коп. боргу та 35 481 грн 85 коп. судового збору.
17.04.2024 р. до суду від Відповідача у справі надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі № 908/3545/23 на один рік з дати ухвалення рішення.
У заяві Боржник посилався на тяжкий фінансовий стан, який унеможливлює виконання рішення суду у строк, а також вказує на те, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі не порушить інтереси Позивача, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю Відповідача забезпечити таке поновлення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 р. було зупинено провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3545/23 до вирішення Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги та набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. у справі № 908/3545/23.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 залишено без змін. 30.01.2025 р. матеріали справи № 908/3545/23 повернулись до Господарського суду Запорізької області.
Господарський суд Запорізької області поновив провадження з розгляду заяви у справі № 908/3545/23, призначивши судове засідання на 12.02.2025 р..
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р. заяву задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 р. у справі № 908/3445/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрі Енерджі» на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» 2 365 456 грн. 49 коп. боргу до 01.04.2025 р..
Судове рішення мотивоване тим, що посилання Відповідача на настання форс-мажорних обставин не звільняє Боржника від обов'язку сплатити наявну заборгованість, однак, при цьому, суд вбачає підстави для надання відстрочки виконання рішення у даній справі до 01.04.2025 р., оскільки рік з дня ухвалення рішення від 01.04.2024 р. спливає 01.04.2025 р.
При цьому, суд послався на врахування того, що єдиним джерелом доходу Відповідача є здійснення діяльності з виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та продаж її позивачу. У зв'язку з ситуацією неприйняття даних комерційного обліку НЕК Укренерго оплати за вироблену електричну енергію припинено Позивачем з червня 2023 року. Як свідчать фінансові документи Відповідача, на рахунках останнього містяться грошові кошти, з яких об'єктивно Відповідач не зможе виконати рішення суду. Згідно до долучених до матеріалів справи довідки про залишок коштів відповідача на рахунку та фінансового звіту підприємства за 2024 рік станом на 11.02.2025 р. залишок коштів на рахунку становив 26 773,29 грн, дохід відсутній. В свою чергу, Позивач продовжує здійснювати діяльність, отримувати кошти. Позивачем не доведено ймовірність завдання чи наявність реальних збитків у Позивача через неналежне виконання Відповідачем договірних зобов'язань.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині відстрочення виконання рішення суду на 1 рік ( дванадцять місяців ).
Як зазналося раніше, після ухвалення рішення Відповідач - подав до суду першої інстанції заяву про відстрочення виконання судового рішення на 1 (один) рік.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення Відповідач послався на тяжкий фінансовий стан, який унеможливлює виконання рішення суду у строк, а також на те, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі не порушить інтереси Позивача, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права Стягувача з можливістю Відповідача забезпечити таке поновлення.
Позивач надав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
Ст. 331 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ) передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом ), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини Відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012 ); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. ), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у Боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Складне фінансове становище Відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника ( постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені Відповідачем обставини, які помилково взяті до уваги господарським судом, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність Заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається ТОВ “Фрі Енерджі» у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище Відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої Товариство мало планувати свої видатки на погашення заборгованості, яка виникла ще з липня 2023 р., оскільки було обізнане про строк настання її погашення.
Разом з цим, Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини Відповідача у зв'язку з не сплатою відповідного платежу.
Поза належною правовою оцінкою суду першої інстанції залишилась і та обставина, що при наданні відстрочення виконання рішення строком на один рік, до 01.04.2025 р., Стягувач ( в даному випадку - Державне підприємство “Гарантований покупець» ) не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог Позивача з відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за період такого розстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.
Колегія суддів також зазначає, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як ТОВ “Фрі Енерджі», так і Державне підприємство “Гарантований покупець» несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Також, ТОВ “Фрі Енерджі» не надано жодних доказів ймовірного погашення останнім заборгованості в майбутньому, а Господарський суд Запорізької області приймаючи ухвалу щодо відстрочення виконання рішення на один рік не дослідив та не встановив можливості погашення заборгованості Боржником саме через 12 місяців, при цьому висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на одних припущеннях.
При цьому, станом на час розгляду апеляційної скарги - 23.04.2025 р., сторони не надали суду доказів погашення боргу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що, в порушення вимог ст. ст. 331 ГПК України, місцевий господарський суд не дотримався справедливого балансу інтересів сторін у спорі та не вказав належні обставини, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного рішення господарського суду в частині надання Відповідачу відстрочки виконання рішення на 12 місяців не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
За таких обставин Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити - ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3545/23 щодо відстрочення виконання рішення суду на 1 рік ( 12 місяців ) скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке, зокрема, полягає у розгляді справи неповноважним судом.
Доводи Апелянта про порушення судом процесуального законодавства України знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваної частині рішення.
З урахуванням викладеного, оскільки господарський суд допустив порушення вимог ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства “Гарантований покупець».
10. Судові витрати
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Гарантований покупець» - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3545/23 - скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі" про відстрочення виконання рішення суду відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі" на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.04.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін