24 квітня 2025 року
Справа № 712/7722/24
Провадження № 22-ц/821/601/25
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаній «Ейс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у складі головуючого судді Марцішевської О. М., повний текст рішення складено 27 січня 2025 року,
В червні 2024 року ТОВ «Фінансова компаній «Ейс» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-8320285 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 3134F відправлено 09.06.2023 о 18:57:31 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 09.06.2023 о 18:57:49, зокрема дана інформація підтверджується розділом 8 Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відразу після вчинених дій відповідача, 09.06.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-8320285 від 09.06.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на платіжну картку №4149-50XX-XXXX-7028, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Качай гроші».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 19.01.2024 з відміткою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та додатком до нього. Всупереч умов Договору №00-8320285 від 09.06.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 35750,00 грн, яка складається з наступного: 10500,00 грн - заборгованість по кредиту; 25250,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період з 18.12.2023 - 03.06.2024.
18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» та позивач уклали Договір факторингу № 1- 18122023 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 00-8320285 від 09.06.2023 у розмірі 35750,00 грн, яка складається з 10500,00 грн заборгованості за тілом та 25250,00 грн заборгованості за відсотками, та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 00-8320285 від 09.06.2023 у розмірі 10000 грн боргу за кредитом, відсотки в сумі 750 грн за період з 05.10.2023 по 07.10.2023, комісія в сумі 500 грн, а всього 11250 грн.
В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати 2300,94 грн.
Мотивація рішення суду зводиться до того, що Договір кредитної лінії №00-8320285 від 09.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено 09 червня 2023 року на строк 120 днів до 07 жовтня 2023 року зі сплатою відсотків у розмірах, визначених п.1.4 Договору за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування.
Як було встановлено судом, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито та визнано погашеними грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в період з 09.06.2023 по 04.10.2023 не підлягають до задоволення, оскільки кредитодавцем протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вказані вимоги не були заявлені і визнані погашеними ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23.
Разом з тим, зобов'язання з повернення кредиту в сумі 10000 грн, комісії в сумі 500 грн за умовами Договору кредитної лінії має виконуватись 07.10.2023, а тому не визнане погашеними ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 як таке, що виникло до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 04.10.2023.
Також зобов'язання зі сплати відсотків за період з 05.10.2023 по 07.10.2023 за відсотковою ставкою 2,5% за день користування кредитом на суму 750 грн (10000/100*2,5*3) виникло після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , отже не визнане погашеними ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення тіла кредиту 10000 грн, комісії 500 грн, відсотків в сумі 750 грн, тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в сумі 11250 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій він посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування скарги вказує, що позивачем не було надано суду доказів у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, які б підтверджували підписання відповідного Договору між боржником та ТОВ «Качай гроші» у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису. Зазначення у договорі, що він підписаний зі сторони самого ТОВ «Качай гроші» кваліфікованим електронним підписом не можливо перевірити. Оскільки відсутні будь-які дані про цей підпис, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави вважати відповідний Договір укладеним у формі електронного документа. Таким чином, зазначає про недоведеність заяви позивача в частині наявності у відповідача зобов'язань саме за цим Договором, копія якого долучена до позовної заяви.
Також вважає, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів надання кредитних коштів, факту отримання саме відповідачем відповідних грошових коштів.
Крім того, звертав увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що позичальник ознайомився та підписав Договір та Угоду, в яких детально роз'яснюється, що входить до послуг Банку за видачу кредиту у відповідній редакції. З огляду на вказане, вважає, що умови кредитного договору про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, та вимоги про стягнення комісії в сумі 500,00 грн не підлягають задоволенню.
Зауважив, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі № 925/1120/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому вважає, що є всі підстави для закриття провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанцій
09 червня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-8320285 (далі - Договір) в формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі «Інтернет» перейшов на офіційний сайт кредитодавця http:/kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику. Після цього ОСОБА_1 заявив бажання про отримання коштів, зареєструвався на сайті. Під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Договір підписано шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається кредитовацем позичальнику в смс-повідомлення, у відповідності до Кредитного договору.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 3134F відправлено 09.06.2023 на номер телефону відповідача. Введення позичальником одноразового ідентифікатору є підписання договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію». Згідно п.7.12 кредитного договору, сторони дійшли згоди між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору, що у якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору сума кредитного ліміту складає 10000 гривень, тип кредиту кредитна лінія, строк кредитної лінії 120 днів, дата повернення кредиту 07.10.2023 або достроково.
Згідно з п. 1.4.1 Договору упродовж перших 20 днів користування кредитом застосовується знижена процентна ставка 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.4.2 починаючи з 21 дня користування кредитом застосовується Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору яка складає 38500 грн (п.1.8).
Пунктом 1.5 Договору, визначено, що за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає 500 грн.
За п. 2.3.1. Договору позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту /а. с. 14-17/.
09.06.2023 ТОВ «Качай гроші» здійснило переказ коштів, згідно Договору №00-8320285 від 09.06.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 /а. с. 34-37/.
Отримання кредиту відповідачем не оспорювалось, також останнім не підтверджено здійснення будь-яких оплат не погашення заборгованості за Договором.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі № 925/1120/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 /а. с. 119/.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 заяву боржника про закриття провадження у справі задоволено. Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника. Грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, - визнано погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами такими, що не підлягають виконанню. Суд виходив з того, що оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, то провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства /а. с. 120/.
18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 1-18122023, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а. с. 52-54/.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 року ТОВ ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 35750 грн /а. с. 55-58/.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за період з 09.06.2023 по 18.12.2023, у ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору у розмірі 35750 грн, з яких: 10500 грн - заборгованість за кредитом; 25250 грн - заборгованість за відсотками /а. с. 41/.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату і час перегляду справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доведеним є факт неналежного виконання зобов'язання за Кредитним договором, наявність заборгованості, яку відповідач не сплатив, що є підставою для стягнення заборгованості на користь позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Так, матеріалами справи підтверджується, та в суді першої інстанції відповідачем не заперечувалось, що Кредитний договір був укладений 09.06.2023 в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
При цьому, 09 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі «Інтернет» перейшов на офіційний сайт кредитодавця http:/kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику та зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Договір кредитної лінії №00-8320285 від 09.06.2023 підписано шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається кредитодавцем позичальнику в смс-повідомлення, у відповідності до Кредитного договору. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 3134F відправлено 09.06.2023 на номер телефону відповідача. Введення позичальником одноразового ідентифікатору є підписання договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію».
У вказаному Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки, розмір комісії.
Кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості проведений кредитором відповідачем не спростований ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі № 925/1120/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому є всі підстави для закриття провадження у справі, оскільки його вимоги вважаються погашеними, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом як підстава для скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі № 925/1120/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Також ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 заяву боржника про закриття провадження у справі задоволено. Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника. Грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, - визнано погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами такими, що не підлягають виконанню. Суд виходив з того, що оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, то провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Перевіряючи доводи скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов'язання з повернення кредиту в сумі 10000 грн, комісії в сумі 500 грн за умовами Договору кредитної лінії №00-8320285 від 09.06.2023 має виконуватись 07.10.2023, а тому не визнане погашеними ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 як таке, що виникло до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - 04.10.2023.
Також зобов'язання зі сплати відсотків за період з 05.10.2023 по 07.10.2023 за відсотковою ставкою 2,5% за день користування кредитом, виникло після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 04.10.2023, отже не визнане погашеними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) вказано, що відповідно до ч.1 аб. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
Враховуючи викладене, оскільки провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 існувало з 04.10.2023 (відкриття провадження про неплатоспроможність) по 29.12.2023 (закриття провадження про неплатоспроможність), а зобов'язання з повернення кредиту в сумі 10000 грн, комісії в сумі 500 грн за умовами Договору кредитної лінії №00-8320285 від 09.06.2023 має виконуватись 07.10.2023, тому воно не було визнане погашеним, як таке, що виникло до відкриття провадження у справі 04.10.2023.
Колегія суддів констатує, що скаржником не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду належних доказів, що майнові вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, існували до відкриття провадження у справі та під час провадження у справі про його неплатоспроможність.
Як вбачається відповідачем ОСОБА_1 було отримано споживчий кредит, як фізичною особою, крім того цей Кредитний договір, про стягнення заборгованості за яким заявлені вимоги, не був предметом дослідження Господарського суду Черкаської області від 29.12.2023 у справі № 925/1120/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер та правильності висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 24 квітня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков