Справа № 953/3833/23 Головуючий 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/460/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інше
22 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
за участю захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023220000000058 від 15 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, до 10 травня 2025 року -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.00 годин до 06.00 годин наступної доби.
Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і узагальнені доводи особи, яка його подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді 24.03.2025 року захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на її апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що 12.03.2025 року в судовому засіданні було проголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді, а повний текст ухвали було отримано захисником лише 18.03.2024 року, а тому вважає, що строк було пропущено з поважних причин та подано апеляційну скаргу після ознайомлення з мотивами ухвали слідчого судді щодо прийнятого рішення. .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та захисника на підтримання вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, суд приходить до висновку про таке.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Правило дотримання п'ятиденного строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Частиною 1 ст.113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст.395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.
За змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати, яка зазначається у вступній частині ухвали. З цього часу розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, встановлено, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов'язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч.2 ст.376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 12.03.2025 року підозрюваний ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_6 приймали участь у розгляді справи, в цей же день було проголошено резолютивну частину ухвали, в якій зазначено про те, що повний текст ухвали слідчого судді буде проголошено 12.03.2025 року о 16.00 год, тобто в цей же день, що й було зроблено.
Таким чином, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_6 12.03.2025 року приймали участь у судовому засіданні, були присутніми при проголошенні вступної та резолютивної частин ухвали слідчого судді, то останнім днем для подання апеляційної скарги було 17.03.2025 року, однак з апеляційної скаргою захисник звернувся лише 23.03.2025 року
Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст.117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Поважними причинами слід вважати обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Також ЄСПЛ в ухвалі від 07.11.2024, яка оприлюднена 28.11.2024, у справі №41884/18 "SAPITASH v. Ukraine" визнав необґрунтованою скаргу заявника щодо відсутності доступу до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що заявник не проявив необхідної старанності для продовження провадження та при обґрунтуванні своїх скарг (див. Karakutsya v. Ukraine, № 18986/06, §§ 53-60, від 16 лютого 2017 року).
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.
Вирішуючи питання, чи були причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді поважними, колегія суддів виходить з наступного.
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КПК України строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Даних поважних причин наведено не було, тож на думку колегії суддів, відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, захисник ОСОБА_6 , особисто приймав участь в судовому засіданні, володів достовірною інформацією про те, що 12.03.2025 року слідчим суддею була постановлена ухвала та в цей день буде проголошено повний текст ухвали слідчого судді.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_6 підтвердив, що 12.03.2025 року він отримав копію резолютивної частини ухвали слідчого судді та йому достовірно було відомо про те, що повний текст буде проголошено 12.03.2025 року.
Також, в судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_6 зазначив, що він протягом установлено строку для подачі апеляційної скарги звертався до суду першої інстанції для отримання копії повного тексту судового рішення, однак йому повідомили, що повний текст ухвали ще не готовий та запропонували звернутись пізніше.
Разом з цим, колегія суддів ставиться критично до таких доводів захисника, оскільки захисником не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до суду з заявою про отримання копії повного тексту ухвали слідчого судді і така заява була проігнорована судом.
Як убачається з відомостей сайту ЄДРСР, повний текст ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12.03.2025 року, щодо ОСОБА_7 була надіслана судом 12.03.2025 року та 14.03.2025 року було забезпечено надання загального доступу.
У даній справі захисник ОСОБА_6 не навів переконливих доводів на обґрунтування поважності причини пропуску встановленого законодавством строку. А посилання апелянта на те, що такий строк було пропущено з тих причин, що копію постанови отримано лише 18.03.2025 року, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки закон пов'язує початок перебігу строку на подачу апеляційної скарги не з моменту ознайомлення з ухвалою слідчого судді чи з моменту її отримання, як помилково вважає захисник, а з моменту її постановлення.
За таких обставин, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали слідчого судді був проголошений в межах строку на оскарження 12.03.2025 року, і захисник не був жодним чином обмежений з цієї дати в отриманні оскаржуваної ним ухвали слідчого судді і обізнаності з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, а тому доводи захисника в клопотанні є неспроможними і такими, які не можуть свідчити, про поважність об'єктивно непереборних, пов'язаних дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
За змістом Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат є фахівцем у галузі права, а відтак обізнаний із нормами права.
Захисником не надано доказів, які б засвідчували неможливість ним подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, та в подальшому отримавши повний текст ухвали слідчого судді доповнити апеляційну скаргу до початку апеляційного розгляду скарги по суті.
Таким чином, з метою дотримання розумного балансу між вимогами закону щодо встановлення строків на оскарження та фактичним зверненням (апеляційна скарга подана через 12 днів з дня постановлення ухвали слідчим суддею) та можливістю поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не вбачає об'єктивних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки клопотання не містить жодних доказів того, що захисник або підозрюваний намагались отримати повний текст ухвали слідчого судді раніше ніж він був отриманий фактично або що їм чинили будь-які перешкоди.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
За таких обставин, твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено із поважних причин не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами. Клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Вищенаведене узгоджується з правовою позиціє Верховного Суду (справа № 752/7860/19, Постанова від 09.02.2023 року)
Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Оскільки, підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає, у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути апелянту.
Керуючись ч.4 ст. 399 КПК України, колегія суддів,-
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 березня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Повернути захиснику ОСОБА_6 апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4