СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3803/25
ун. № 759/6332/25
31 березня 2025 року Суддя Святшошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання дій неправомірними щодо управління спільним майном-,
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання дій неправомірними щодо управління спільним майном.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Статтями 124, 125 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір, і має судова юрисдикція.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «УК «Атмосфера» , у якому просить визнати неправомірними дії ТОВ «УК «Атмосфера» щодо здійснення управління (утримання) багатоквартиного будинку АДРЕСА_1 та надання житлово-комунальних полсуг щодо квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 з 01.03.2022 року та визнати неправомірними дії ТОВ «УК «Атмосфера» щодо нарахування щодо квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 з 01.03.2022 року плати за надання послуг з управління будинку та прибудинквої території і компенсації витрат на житлово-комунальні послуги у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
А тому , спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_3 , і ТОВ «УК «Атмосфера», яка обслуговує будинок за цією адресою та стосуються фактично діяльності цього товариства, та незгодою із прийнятими рішеннями.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 вказаного вище Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною 1 статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №462/2646/17 наведено правовий висновок, що відповідно до якого правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
Подібних висновків прийшов Верховний Суд, враховуючи постанову Великої Палати Верхового Суду від 26.02.2020 у справі №473/2005/19 (провадження №14-634цс19).
Спір між співвласником нерухомого майна та самим управляючою компанією, організацією з надання послуг щодо утримання будинку та прибудинкової території, є подібним до корпоративного спору.
Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Будь-який спір, який пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи - є корпоративним, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи.
Такий висновок суду викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 921/36/18 від 10.09.2019 та № 910/8132/19 від 20.11.2019.
А тому, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання дій неправомірними щодо управління спільним майном, не підлягає розгляду місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства, а враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки носить корпоративний характер.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно частини 5 статті 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Вважаю, що вказаний спір предметно не підсудний Святошинському районному суду м. Києва, а порушення правил юрисдикції господарських судів є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Виходячи з обставин, викладених вище, подана заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в справі має бути відмовлено.
Враховуючи наведене та керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання дій неправомірними щодо управління спільним майном.
Роз'яснити, позивачу ОСОБА_1 , що вирішення даного спору належить до юрисдикції господарського суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Журибеда