Ухвала від 03.03.2025 по справі 757/9570/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9570/25-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні №12019240110000101 від 29.03.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019240110000101 від 29.03.2019.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку 05.09.2023 затримано на підставі п.4 ч.1 ст.208 КПК України, та цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 06.09.2024 № 757/40014/24-к стосовно підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03.11.2024 включно, із альтернативою внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.

Згідно із постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.10.2024 строк досудового розслідування № 12019240110000101 від 29.03.2019 продовжено до 3 місяців, тобто до 05.12.2024 включно.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 31.10.2024 № 757/50673/24-к стосовно підозрюваної ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою строком до 05.12.2024 включно, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками та у розмірі, що визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2024 у справі № 757/40014/24-к.

Згідно із ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 30.11.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 05.03.2025.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 03.12.2024 № 757/56853/24-к строк тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 продовжено до 31.01.2025 включно, із альтернативою внесення застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.

Згідно із ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 28.01.2025 № 757/3538/25-к строк тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 продовжено до 04.03.2025 включно, із альтернативою внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. В обґрунтування клопотання зазначив про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки інкриміновані їй кримінальні правопорушення, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, для уникнення від нього може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, крім того підозрювана може виїхати за межі України, оскільки оперативні дані вказують на те, що вона могла діяти за завданням керівника злочинної організації, здійснюючи у країнах Європейського союзу дії щодо придбання у власність чи користування об'єктів нерухомості або відкриття рахунків у банківських установах. Також, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні не встановлені усі обставини, які підлягають доказуванню, а тому підозрювана має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема: носії інформації, на яких може бути збережені відео/аудіо/фотофайли з обставинами вчинення шахрайських дій, листування за допомогою месенджерів або електронної пошти із іншими учасниками злочинної організації, записники, щоденники, що можуть містити рукописні записи про вказані факти, інші предмети і документи, які стосуються вчинення протиправних дій, у тому числі ті, про які стороні обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження не відомо. Крім того, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних потерпілих, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки підозрюваній інкримінується участь у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненому організованою групою, підроблені офіційних документів, паспортів громадянина України, печаток та штампів, та їх використання. На думку сторони обвинувачення, встановлено достатньо підстав вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний буде ухиляться від забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому лише тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а також надав письмові заперечення. В обґрунтовування своєї позиції послався на те, що підозра, яка була пред'явлена ОСОБА_5 , є необґрунтованою, а докази, які долучені до клопотання є недопустимими. Також адвокат акцентував увагу на тому, що ризики органом досудового розслідування не доведені, та грунтуються на припущеннях. Окрім того, просив визначити помірний розмір застави, оскільки родина ОСОБА_5 має незначний дохід, а раніше визначений розмір застави є непомірним для підозрюваної. До того ж, зауважив, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, одружена, має двох дітей.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст.177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання, суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу, збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваної настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

На стійке переконання слідчого судді, в судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , судом враховано наведені у клопотанні ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчинити спроби ухилитись від органу досудового розслідування та суду, оскільки інкриміновані їй кримінальні правопорушення, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, тому ОСОБА_5 може вчинити спробу переховуватися від органу досудового розслідування та суду, шляхом виїзду за межі України. Крім того, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні не встановлені усі обставини, які підлягають доказуванню, а тому підозрювана має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема: носії інформації, на яких може бути збережені відео/аудіо/фотофайли з обставинами вчинення шахрайських дій, листування за допомогою месенджерів або електронної пошти із іншими учасниками злочинної організації, записники, щоденники, що можуть містити рукописні записи про вказані факти, інші предмети і документи, які стосуються вчинення протиправних дій, у тому числі ті, про які стороні обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження не відомо. Також існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних потерпілих, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки підозрюваній інкримінується участь у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненому організованою групою, підроблені офіційних документів, паспортів громадянина України, печаток та штампів, та їх використання.

При цьому, судом також враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, вік підозрюваної, стан здоров'я, наявність родини та постійного місця проживання і реєстрації, міцних соціальних зв'язків, двох дітей, наявність постійного місця роботи, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваної, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, яка зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.

Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на неї наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Дніпро, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст.110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29.04.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривні у національній грошовій одиниці, зобов'язавши підозрювану ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Дніпро, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126864223
Наступний документ
126864225
Інформація про рішення:
№ рішення: 126864224
№ справи: 757/9570/25-к
Дата рішення: 03.03.2025
Дата публікації: 28.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.03.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 28.02.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
03.03.2025 12:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ