печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51086/24-ц
Пр. № 2-4135/25
27 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Корнелюка Б.В., за участю: представника позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» (далі - позивач, ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за наданні послуги у розмірі 19000,00 грн. основного боргу; 2840,12 грн. інфляційної складової боргу; 713,68 грн. 3% річних; та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3025 грн. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» здійснює діяльність по утриманню та експлуатації підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 : є власником машиномісця № НОМЕР_1 (секція Б) в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для звернення до зуду з даним позовом стало те, що Відповідач має заборгованість перед Позивачем за послуги із утримання та обслуговування машиномісця № НОМЕР_1 (секція Б) в розмірі 19 000 грн., стягнення якої є предметом даного позову. 01.01.2021 між ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг № 01-01-30Б/ЛУ23 від 01 січня 2021 року, предметом якого є надання Виконавцем послуг поутриманню будівлі і споруд, в тч. машиномісця No 30 (секція Б) відповідно, в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Паркінг), послуг позабезпеченню пропускного режиму (в т.ч. з використанням систем контролю та управліннядоступом, далі - СКУД) до паркінгу, та здійснення функцій управління (далі-послуги),a Bласник зобовязався виконувати умови Договорів належним чином та оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених цими Договорами. Разом з тим, відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 19 000 грн, яка утворилась за відповідачем за період з січня місяця 2022 року по вересень місяць 2024 року внаслідок не сплати за послуги з утримання та обслуговування вищевказаного машиномісця та у звязку з простроченням сплати, утворилась заборгованість 2840,12 грн. інфляційної складової боргу; 713,68 грн. 3% річних; та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3025 грн. У звязку з не виконанням обовязку, представник позивача звернувся до суду із порушенням свого права на захист. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 березня 2025 року. В судове засідання 27 березня 2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 14.03.2025 року просив суд розглядати справу за його відсутності. Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Суд встановив, що 01.01.2021 між ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг № 01-01-30Б/ЛУ23 від 01 січня 2021 року, предметом якого є надання Виконавцем послуг поутриманню будівлі і споруд, в тч. машиномісця № НОМЕР_1 (секція Б) відповідно, в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Паркінг), послуг позабезпеченню пропускного режиму (в т.ч. з використанням систем контролю та управліннядоступом, далі - СКУД) до паркінгу, та здійснення функцій управління (далі-послуги),a Bласник зобовязався виконувати умови Договорів належним чином та оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених цими Договорами. Відповідно до умов п. 2.1. вищевказаних Договорів Виконавець зобовязався забезпечити умови експлуатації стоянки, охорону, цілодобовий пропускний та внутрішнійрежим, здійснювати комплекс робіт по утриманню стоянки та прилягаючої території вналежному технічному і санітарному стані та інші послуги. Власник зобовязання своєчасно сплачувати Виконавцю платежі, передбачені цим Договором (п. 2.2.4 Договорів). Відповідно до п. 4.1. Договорів розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 4.2. Договорів сторони домовились про застосування авансової системиоплати послуг. Платежі по авансовій системі вносяться за один місяць. Після закінчення періоду, за який сплачено послуги, Власник оплaчує послуrи 3a наступний період (один місяць) відповідно до вартості послуг, яка діятимe на дату настаннястроку платежу(п. 4.3. Договорів). Послуги оплачуються Власником готівкою через реєстратори розрахунковихоперацій (за наявності) або в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштiвна поточний рахунок виконавця (п. 4.5. Договорів). Відповідно до п. 4.8. Договорів розмір щомісячної плати за надання послуг (часткаВласника у витратах) на дату укладення Договору становить 450 (чотириста пятдесят)гривень 00 коп. Для обслуговування автостоянки (паркінгу) та утримання її в належному стані,позивачем укладені договори з прибирання території, надання послуг автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та централізованого пожежногоспостереження тощо. Крім того Позивачем здійснюється пропускний і внутрішній режим,постійна охорона підземного паркiнry. Bитрати по утриманню та експлуатації стоянки розраховувалися, виходячи ізфактичних витрат на утримання за попередній період з урахуванням планового прибутку таподатків, шляхом ділення на загальну кількість машино (парко) місць, що становить 176 машиномісць. 3 01.12.2022 тариф за обслуговування одного машиномісця становив 750,00 грн щомісячно, (діючий тариф). Додаткову угоду до Договору про надання послyг № 01-01-30Б/ЛУ23 від 01 січня2021 року щодо зміни розміру щомісячної плати за надання послуг, між сторонами неукладенo. З 07 березня 2023 року Відповідач сплачував послуги з утримання вказаного машиномісця за діючим тарифом в сумі 750 гривень, що підтверджується копієюрозрахунку заборгованості ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1». Вказане свідчить про те щоВідповідач був ознайомлений з інформацією про діючий тариф. Також слід зазначити, що пропозиція оплати за послуги з утримання зазначеного машиномісця за діючим тарифом всумі 750 грн., Відповідачем не оспорювалась. Водночас відсутність договірних відносин між сторонами не може бути підставоюдля звільнення Відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утриманнямашиномісць, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких Відповідач не може бути позбавлений у звязку з специфікою їх надання (прибирання,охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення, тощо, які здійснюється длявласників усіх машиномісць одночасно). Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов'язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Як визначено у ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом. Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Будсервісматеріали 1» обґрунтовує позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 : є власником машиномісця № НОМЕР_1 (секція Б) в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 ., не оплачує послуги, які надає позивач. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги за період часу з січня місяця 2022 року по вересень місяць 2024 року. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва. За змістом ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати платежів за договором порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги. Оскільки відповідач тривалий час не здійснює оплату, наданих позивачем послуг з утримання та обслуговування машиномісць, у зв'язку з цим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 19000 грн. Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає стягненню з відповідача становить: інфляційної складової боргу у розмірі 2840,12 грн. та 3% відсотків річних у розмірі 713,68 грн. Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн. На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» заборгованість у розмірі 19 000 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 2840,12 грн., 3 % відсотків річних у розмірі 713,68 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1»: 02068, м.Київ, вул. Срібнокільська, 14-а
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3
Суддя Т.В.Остапчук