16.04.2025 Справа № 756/4997/25
Справа №758/4995/25
Провадження № 2/756/3655/25
про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривень.
З позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2007; 2) зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови районного ВДВС в Мінському районі № 1650/15 від 17.01.2005.
При цьому, позивачем не надані докази сплати судового збору.
Оскільки, матеріали справи не містять документів, підтверджуючих сплату судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 422,40 грн.за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст. 177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха