Номер провадження 1-кп/754/660/25
Справа № 754/2855/25
Іменем України
23 квітня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100030001686 від 09.07.2024 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого на посаді водія в КО «КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156, ч.2 ст. 156, ч.4 ст.153, ч.6 ст.153, ч.1 ст. 301-1 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 ,
законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представників неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024100030001686 від 09.07.2024 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156, ч.2 ст. 156, ч.4 ст.153, ч.6 ст.153, ч.1 ст. 301-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежного поводження обвинуваченого, а саме: може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Представники потерпілих просили клопотання прокурора задовольнити.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , а також обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід. Захисник ОСОБА_15 наполягав на необґрунтованості обвинувачення, а також на непідтвердженості ризиків, заявлених прокурором. Вказував, що під час досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та до моменту взяття ОСОБА_5 під варту пройшов значний проміжок часу і обвинувачений не намагався переховуватись від органу досудового розслідування, що свідчить про відсутність такого ризику. Також захисник повідомив про погіршення здоров'я обвинуваченого, наявність у нього низки хронічних хвороб, а також інвалідності, що, на думку захисника, виключає можливість утримання обвинуваченого під вартою.
Розглянувши клопотання та вислухавши думки учасників, колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі та особливо тяжкі, і за які передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»).
У ч.1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Так суд бере до уваги, що ОСОБА_5 неодружений, обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості, вчинені щодо малолітніх осіб, працевлаштований, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні (які судом ще не допитувались), відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.
Щодо більш м'яких запобіжних заходів, то колегія суддів приходить до таких висновків.
Особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 у зв'язку із відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути достатніми та дієвими, не сприятиме виконанню покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків та обмежень.
Домашній арешт не може бути застосований, оскільки характер висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та стадія, на якій перебуває судовий розгляд, вимагають перебування обвинуваченого під постійним візуальним контролем.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
При цьому суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , мають досить високий ступінь суспільної небезпечності, існування якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставини, зазначені захисниками, а також обвинуваченим ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м'який запобіжний захід, оскільки вони не виключають існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Доводи сторони захисту про погіршення стану здоров'я обвинуваченого не підтверджені належними доказами, та не свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою.
Разом з тим, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо нього слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому колегія суддів, з огляду на положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується, у тому числі, й у злочинах із застосуванням сексуального насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, до 21 червня 2025 року, включно.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.
Повний текст ухвали оголошено 25 квітня 2025 року о 9 годині 00 хвилин
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3