ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3907/25
провадження № 1-кп/753/1413/25
"25" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130000940 від 19.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів, Броварського району, Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України
ОСОБА_7 обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Солдат ОСОБА_6 в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23.12.2024 близько 19 год 40 хв, та повторно 24.12.2024 близько 13 год. 28 хв усвідомлюючи, що начальник збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_8 та тимчасово виконуючий обов'язки командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 штаб-сержант ОСОБА_9 є його прямими начальниками за військовим званням та за посадою, діючи з особистих мотивів та з прямим умислом, проявивши легкодухість, в умовах воєнного стану, перебуваючи за місцем дислокації Київського міського збірного пункту (АДРЕСА_3), після оголошення йому капітаном ОСОБА_8 та штаб-сержантом ОСОБА_9 наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 371 від 23.12.2024 (по стройовій частині),згідно з яким солдата ОСОБА_6 призначено на посаду солдату резерву роти рядового складу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), порушуючи військову дисципліну, відкрито безпідставно відмовився виконувати наказ.
ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
II. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130000940 від 19.02.2025 з однієї сторони (далі - прокурор), та обвинувачений у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Требухів, Броварського району, Київської області, громадянин України, проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимий, з другої сторони (далі - обвинувачений), у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468-470, 472 КПК України, у приміщені Дарницького районного суду міста Києва, що розташований за адресою: вул. Севастопольська, 7/13, Київ, добровільно, за ініціативою обвинуваченого уклали угоду про наступне.
Згідно з угодою, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_6 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 , під час досудового розслідування не встановлено.
Враховуючи ступінь та характер сприяння ОСОБА_6 , у проведенні досудового розслідування щодо нього, те, що останній щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення - злочину, враховуючи характеристику особи ОСОБА_6 , який на час укладання угоди не судимий, відсутність обставин, які обтяжують покарання, характер і тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, а також в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України із застосуванням ст.ст. 69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 58 КК України враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, замість позбавлення волі призначити останньому покарання у виді службового обмеження на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням із суми грошового забезпечення в дохід держави п'ятнадцяти відсотків.
В угоді також викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Наявні в угоді і інші дані, котрі вказані в ч. 1 ст. 472 КПК України та вона скріплена підписами сторін.
ІІІ. Положення закону, якими керувався суд.
Статтею 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Крім того, ст. 472 КПК України встановлено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Відповідно до ст. 474 КПК України, суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
IV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону
ОСОБА_6 зазначив, що укладання угоди про визнання винуватості є добровільним, тиску та вмовлянь на укладання угоди до нього застосовано не було. При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Також надав матеріали, що характеризують особу ОСОБА_6 .
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, підтвердив, що укладання угоди його підзахисним було добровільним, і захисником обвинуваченому повністю роз'яснені наслідки укладання угоди.
У вказаному кримінальному провадженню потерпіла сторона відсутня, кримінальним правопорушенням майнову шкоду спричинено не було.
Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та закону приходить до висновку, що угода на відповідає вимогам цього Кодексу та закону.
Зокрема, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.
Безпосередньо в угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Кваліфікація дій за ч. 4 ст. 402 КК України є вірною, враховуючи з'ясований характер обвинувачення, котрий вказується у вироку.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 58, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Крім того встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.
Зокрема, суспільний інтерес - поняття оціночне у кожному конкретному випадку. Суспільний інтерес це певна вигода як для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема.
Наразі, коли триває військовий стан та ЗСУ потребують залучення до своїх лав додаткових людських ресурсів, суспільний інтерес для суспільства полягає у забезпеченні ЗСУ військовослужбовцям.
А тому, у даному конкретному провадженні є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя, запобіганні вчинення ним та іншими кримінальних правопорушень, та призначенні особі узгодженого покарання, яке дасть змогу повернути військовослужбовця до лав ЗСУ, а не перебувати у місцях позбавлення волі.
За таких обставин, суд доходить висновку, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.
Таким чином, встановлено, що умови угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 не накладався.
Також суд скасовує запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_6 після набарання вироком законної сили.
Питання про долю речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
З цих підстав,
Керуючись ст.ст.314,469,472,473,474, 475 КПК України суд, -
засудив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62025100130000940 від 19.02.2025, укладену між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України і призначити йому узгоджене покарання:
- за ч. 4 ст. 402 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 58 КК України, замість позбавлення волі призначити останньому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням із суми грошового забезпечення в дохід держави 15 (п'ятнадцяти) відсотків.
Застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.03.2025 запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком законної сили - скасувати. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, повернути заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень заставодавцю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк тримання під вартою - 87 днів, із розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає три дні службового обмеження для військовослужбовців з дня затримання, а саме з 08 січня 2025 року до 04 квітня 2025 року включно.
Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.
Процесуальні витрати у цьому провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення:
- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1