ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7278/25
провадження № 1-кс/753/1038/25
"18" квітня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанови дізнавача ВД Дарницького УПГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року про відмову у визнані потерпілим та про відмову у задоволенні клопотання про вчинення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року,
14 квітня 2025 року до суду надійшла вказана вище скарга.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14 квітня 2025 року скаргу передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначила, що представляє інтереси ОСОБА_4 та 4 квітня 2025 року отримав постанови про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, виключення його з числа потерпілих та відповідно про відмову у вчиненні слідчих дій, оскільки таке клопотання було подано невповноваженою особою. Зазначає, що постанови дізнавача є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки попереднім дізнавачем у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 було визнано потерпілим та відібрано у нього пояснення як у потерпілої особи, підстави виключення новим дізнавачем ОСОБА_5 з числа потерпілих- невідомі та в оскаржуваній постанові не обґрунтовані. Вказує, що дізнавач зазначив у постанові про відсутність доказів завдання його довірителю шкоди та не звертає уваги на те, що ОСОБА_4 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у підроблені договору купівлі-продажу нерухомого майна, через який він був позбавлений права та можливості успадкувати за заповітом це нерухоме майно. Також вказав на безпідставність відмови у задоволенні клопотання про вчинення слідчих дій, оскільки таке клопотання стосувалось збору доказів у справі, в той час, як дізнавачами Дарницького УП ГУНП в м. Києві не вчиняються жодній дії для своєчасного та повного проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, натомість дізнавачем було з формальних підстав відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій із посиланням на статус ОСОБА_4 у справі.
У судове засідання 18 квітня 2025 року з'явився адвокат ОСОБА_3 , доводи скарги підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, просив у задоволенні скарги відмовити, а також надав слідчому судді матеріали кримінально провадження № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року,
Зважаючи на те, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не з'явлення слідчого/дізнавача до суду не є перешкодою для розгляду скарги, врахувавши думку скаржника, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі дізнавача.
Вивчивши матеріали скарги, доводи на її обґрунтування, заслухавши пояснення адвоката, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як передбачено пунктами 5, 7 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Судом встановлено, що у провадженні ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.
19 липня 2023 року до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва справа № 753/11715/23 щодо внесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_4 , у якій останній зазначив, що ОСОБА_6 , підробив договорі купівлі-продажу на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (ЄО № 33652 від 19.07.2023).
20 липня 2023 року за вказаною ухвалою слідчого судді, відділом дізнання
Дарницького управління поліції ГУНП у місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023105020001675, відомості про яке внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 5 квітня 1996 року
ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні 16-ї нотаріальної контори, що за адресою: АДРЕСА_2 , заповіла сину ОСОБА_6 , належний їй на праві власності будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В 2009 році, ОСОБА_7 , зробила новий заповіт на належне їй майно, внісши до заповіту онука ОСОБА_4 . Однак, в подальшому у 2015 році, ОСОБА_7 , зробила новий заповіт на свого онука ОСОБА_4 , заповівши належне їй майно. Після смерті ОСОБА_7 , її син ОСОБА_6 , звернувся до 16-1 нотаріальної контори, із заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа № 436, при цьому із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся і ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_6 не надав нотаріусу документи на будинок, ОСОБА_4 не зміг отримати свідоцтво
про право на спадщину. Згідно заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах
ОСОБА_4 , встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний будинок належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 5 квітня 1996 року, який ймовірно є підробленим.
Постановою дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року відмовлено ОСОБА_4 у визнані потерпілим у кримінальному провадженні та виключено ОСОБА_4 з числа потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини першої статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст. 55 КПК України).
Так, дізнавач у своїй постанові посилається зокрема на те, що в ході досудового розслідування не здобуто відомостей, що заявнику завдано шкоди, передбаченої статтею 55 КПК України, а заявником та його адвокатом не надано органу досудового розслідування документів на підтвердження завдання шкоди заявникові.
Всупереч положенням статті 110 КПК України, оскаржувана постанова дізнавача не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слід зазначити, що частини п'ята статті 55 КПК України надає органу досудового розслідування право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
Дізнавачем зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, які були проведені та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 не було завдано шкоди, враховуючи підстави подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Цитування у постанові положень кримінального процесуального закону не можна ототожнити з відомостями про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивами прийняття постанови, їх обґрунтуванням.
Незважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння ОСОБА_4 шкоди, дізнавач в порушення вимог статті 55 КПК України, відмовив у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, чим порушив його законні права та інтереси та усунув від участі у кримінальному провадженні.
Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до статті 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження № 12023105020001675 вбачається, що дізнавачем одночасно із оскаржуваними постановами надіслано адвокату ОСОБА_3 запит на отримання інформації щодо надання доказів завдання ОСОБА_4 шкоди кримінальним правовопрушенням, що додатково підтверджує факт формальності та необгрунтованості оскаржуваної постанови, без з'ясування та встановлення всіх обставин для визначення наявності/відсутності підстав визнання ОСОБА_4 потерпілим.
Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_4 був визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні, проте без будь-якого обґрунтування дізнавачем приймається постанова про виключення його з числа потерпілих осіб.
Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, а тому наявні підстави для скасування постанови про відмову у визнані потерпілим.
Також постановою дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про вчинення слідчих дій, з обґрунтуванням того, що на цей час органом досудового розслідування не встановлено, що ОСОБА_4 має процесуальний статус заявника та має права, передбачені статтею 60 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 завдано будь-якої шкоди кримінальним правопорушенням.
Відповідно до статті 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Враховуючи те, що слідчим суддею скасовано постанову дізнавача про відмову у визнані потерпілим ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, а також зважаючи на те, що як зазначено в оскаржуваній постанові із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся ОСОБА_4 , отже він має щонайменше статус заявника та, відповідно наділений правами, передбаченими статтею 60 КПК України, вказана постанова дізнавача є необґрунтованою, зміст її суперечливий, а отже вона також підлягає скасуванню.
В той же час, вимоги скарги в частині зобов'язання дізнавача вчинити дії на задоволення клопотань, поданих адвокатом ОСОБА_3 , задоволенню не підлягають, оскільки не узгоджуються із положеннями статті 307 КПК України.
Керуючись статтями 220, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанови дізнавача ВД Дарницького УПГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року про відмову у визнані потерпілим та про відмову у задоволенні клопотання про вчинення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року про відмову у визнані ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року та про виключення ОСОБА_4 з числа потерпілих у кримінальному провадженні № 12023105020001675 від 20 липня 2023 року.
Скасувати постанову дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 3 квітня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчих та процесуальних дій.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1