02 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ МП ВФ «Перлина» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. у справі за позовом УПФУ в м. Броварах до ТОВ МПВФ «Перлина» про стягнення штрафних санкцій, -
Справа №К-39287/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ МП ВФ «Перлина» про стягнення боргу по внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 29 380 грн. 44 коп.
Постановою господарського суду Київської області від 25.09.2006р. в задоволенні позовних вимог УПФУ в м. Бровари відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. апеляційна скарга УПФУ в м. Бровари задоволена, постанова господарського суду Київської області від 25.09.2006р. скасована. Ухвалене нове судове рішення, яким в повному обсязі задоволені позовні вимоги.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2006р., ТОВ МП ВФ «Перлина» звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначене судове рішення Київського міжобласного апеляційного господарського суду, залишити в силі рішення господарського суду Київської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, підприємство відповідача зареєстровано, як платник збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до Закону України « Про збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» змушене подавати звітність до органів пенсійного фонду України, а також нараховувати, обчислювати та сплачувати до цих органів страхові внески.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, на підприємстві відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків перед Пенсійним фондом України в сумі 29380,44 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005 року на суму №0,66 грн. (залишок несплачених коштів 6819,73 грн.), за січень 2006 року на суму 28,47 грн., за лютий 2006 року на суму 5523,54 грн., за березень 2006 року на суму 6,43 грн., за квітень 2006 року на суму 3637,62 грн., за травень 2006 року на суму І,65 грн. поданими відповідачем до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області.
Управлінням пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області у зв»язку з перереєстрацією ТОВ МПВФ „Перлина" була проведена документальна перевірка та згідно акту № 19/0443 від 03.10.2005 року були передані управлінню УПФУ в м. Броварах борги підприємства у грудні 2005 року в сумі 49022,46 грн.
Зазначений вище Акт був підписаний представником Управління Пенсійного України у Броварському районі Київської області, директором та головним бухгалтером ТОВ МПВФ „Перлина" без заперечень та належним чином оскаржений не був.
Позивачем на адресу ТОВ МПВФ „Перлина" направлялись вимоги про сплату недоїмки № Ю-389 від 03.02.2006 року, 03.03.2006 року, 05.04.2006 року, 05.05.2006 року,05.06.2006 року, 05.07.2006 року, які відповідачем були отримані, проте, по вказаних вимогах заборгованість не погашалась.
Відповідно до п. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державнепенсійне страхування" погашення суми недоїмки, пені та фінансових санкцій провадиться у порядку календарної черговості їх виникнення за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки.
У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, згідно зазначеного вище Закону Пенсійний фонд України зараховував суми сплачених поточних страхових внесків за грудень 2005 року, січень-травень 2006 року в рахунок сплати недоїмки, донарахованої відповідно до акту перевірки.
Підприємством відповідача обрано спрощену систему оподаткування, тобто ТОВ МПВФ «Перлина" є платником єдиного податку.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що юридичні особи - суб»єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування за єдиним податком не повинні здійснювати нарахування страхових внесків на фактичні витрати на оплату праці у розмірі 32% ( 32, 3 % ), оскільки такий спосіб не був передбачений законодавством. Що діяло до 2004р.
В ст. б Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 „Про спрощену оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті відповідач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.
Але, статтею 1 Закону України « Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування», встановлено перелік осіб, що є платником збору на обов»язкове державне пенсійне страхування.
Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3 статті 1 Закону України, платниками збору на обов»язкове державне пенсійне страхування є суб»єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об»єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об»єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб»єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Обов»язок сплати зазначеного збору не пов»язується зі статусом платника податку, як суб»єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.
01.01.2004р. набрав чинності Закон України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003р., відповідно до статті 5 якого, сферою дії даного Закону є регулювання відносин, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування.
При цьому зазначеною статтею встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно імперативних положень ч. 2 статті 5 Закону України № 1058-ІУ, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов»язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що платники внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок ).
Пунктом 15 розділу 15 Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині в частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, відповідно, до пп. 1 ч. 8 розділу ХУ « Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІУ страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і у порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених Законом України « Про збір на зобов»язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору.
Стаття 92 Конституції України зазначає, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також правові засади і гарантії підприємництва.
Таким чином. У випадку конкуренції норм, які регулюють специфічне коло правовідносин, але є різними за юридичною силою, переважному застосуванню підлягає нормативний акт, який має вищу юридичну силу, тобто в даному випадку Закон України « Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не Указ Президента « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва».
Вказаним вище Указом Президента № 727/98 регулюються відносини пов»язані зі сплатою податків, зборів та інших обов»язкових платежів, що складають систему оподаткування. Страхові ж внески не відносяться до складу податків та інших обов»язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про скасування постанови господарського суду Київської області від 25.09.2006р. та задоволення в повному обсязі позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ТОВ МП ВФ «Перлина» залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2006р.а без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :