Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8667/23
Номер провадження2/711/62/25
3 березня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого - судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., за участі представника позивача Плакущого С.В., представника відповідача Грекової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом адвоката Плакущого Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності, -
встановив:
Адвокат Плакущий С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ПАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності.
Позов обґрунтовує тим, що 26.11.2015 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстровано і реєстрі за №3518, згідно умов якого банк продав позивачу нерухоме майно, що належало йому на праві власності, а саме, - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6кв.м, літера А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15649471101.
Одночасно з посвідченням договору купівлі-продажу був посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення для комерційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено нежитлову будівлю (нерухоме майно) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15649471101.
На підставі вказаних договорів 26.11.2015 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно.
Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна, банк продав відповідачу нерухоме майно за ціною 1784000грн., в т.ч. ПДВ 297333грн.
Відповідно до п.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки №3522. Продаж земельної ділянки вчинено за 286000 грн.
Правлінням НБУ прийнято рішення від 18.07.2016 №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду від 19.07.2016 №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку»
Відповідно до ст.ст. 48, 50, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №2 від 05.07.2012, на підставі наказу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Фідобанк» від 22.02.2017 №24 щодо внесення змін до наказу ПАТ «Фідобанк» №32 від 25.05.2016 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів» було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених на протязі року до введення тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк», що є нікчемними.
За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилася за наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» від 22.02.2017 №24 «Про організаційне заходи щодо перевірки договорів», було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Фідобанк» за період з 20.05.2015 по 20.05.2016, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та встановлено нікчемність вчинених правочинів, зокрема, - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 за реєстрованим №3518.
Встановлено, що цей договір є нікчемним за ознаками нікчемності, визначеними п.3 ч.3 ст.38 згаданого вище Закону. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна банку за ціною, яка відрізняється на понад 20% від звичайних цін на подібне нерухоме майно і таке відчуження відбулося протягом одного року до моменту запровадження в ПАТ «Фідобанк» тимчасової адміністрації.
Так, відповідно до звіту з незалежної оцінки, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТА-Експерт-Сервіс», вартість нерухомого майна, а саме, нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6кв.м, літера А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15649471101 та земельної ділянки, площею 0,0209га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення для комерційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - складає 3 890 386грн. без врахуванням ПДВ станом на 21.12.2015 (звіт №07-17-М14-11 від 25.11.2015 року).
Так, відповідно до Звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки правочинів, вчинених ПАТ «ФІДОБАНК», на предмет виявлення правочинів, що мають ознаки нікчемних комісією підготовлені висновки щодо виявлення ознак нікчемності договору купівлі-продажу приміщення Банку за адресою АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу від 26.11.2015 року земельної ділянки, що знаходиться на території Черкаської міської ради, площею 209.0 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1
На підставі рішення комісії з перевірки правочинів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформленого протоколом від 13.05.2017 року, ПАТ «ФІДОБАНК» 15.12.2017 року звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемного правочину недійсним (справа № 711/11350/17, суддя Кондрацька Н.М).
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «ФІДОБАНК», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правомірності (дійсним) договорів купівлі-продажу, в якому просила визнати правомірним (дійсним) договір купівлі-продажу від 26.11.2015, укладений між ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим № 3518 та визнати правомірним (дійсним) договір купівлі-продажу від 26.11.2015, укладений між ПАТ ''ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстровим № 3522.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2019 року у справі № 711/11350/17 зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «ФІДОБАНК», Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання правомірності (дійсним) договорів купівлі-продажу задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26.11.2015 року, укладений між ЛАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстраційним номером № 3518. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26.11.2015, укладений між ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстраційним номером № 3522.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08.10.2020 року скасоване заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2019 року та ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Мотивами прийняття вказаного рішення стало те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів з приводу звернення банку до суду з метою застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Постановою Верховного Суду від 08.06.2021 року постанову Черкаського апеляційного суду від 08.10.2020 року скасовано в частині розподілу судових витрат. В іншій частині постанову Черкаського апеляційного суду залишено без змін.
У вказаній постанові Верховний суд ухвалив наступні висновки:
«предметом позову ОСОБА_1 у справі, що переглядається, є вимога ОСОБА_1 до ПАТ «ФІДОБАНК» про визнання дійсними (правомірними) договорів купівлі-продажу, укладених між нею та ПАТ «ФІДОБАНК» в особі представника Шевченка С. В. (продавець) 26 листопада 2015 року.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаних договорів купівлі-продажу за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
У постанові від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 провадження № 14-308цс18) Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема па підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі /п 759/24061/19).
Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення банку до суду з метою застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Також слід звернути увагу на те, що ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 липня 2019 року (у справі № 711/11350/17), яка набрала законної сили, первісну позовну заяву ПАТ «Фідобанк» про визнання нікчемного правочину недійсним залишено без розгляду.
Стаття 215 ЦК України визначає загальні правові підстави визнання правочину недійсним і водночас передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів дійсними за підставами, передбаченими ЦК.
Такі підстави визначено частиною другою статті 218, частиною другою статті 219, частиною другою статті 220 і частиною другою статті 224 ЦК України.
Виходячи із системного аналізу цивільного законодавства України, а також беручи до уваги, що у ОСОБА_1 виникло право власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до закону, на підставі правочинів, які не є нікчемними та правомірність яких не спростована у судовому порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що положеннями ЦК України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину, що має ознаки нікчемності з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статтею 228 ЦК України, і за таких обставин ОСОБА_1 не доведено у встановленому законом порядку порушення її прав та законних інтересів щодо цих об'єктів нерухомості, та, відповідно, необхідність захисту майнових прав щодо цього майна.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м.Черкаси позовом до ПАТ «ФІДОБАНК», Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист права власності та про припинення дій, які порушують право власності (справа № 711/2384/18, суддя Скляренко В.М).
14.01.2020 року Придніпровським районним судом м.Черкаси ухвалено рішення у справі № 711/2384/18
Вказаним рішення суду визначено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2019 року у справі № 711/11350/17 позов ОСОБА_1 до ПАТ «ФІДОБАНК», Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання правомірності (дійсним) договорів купівлі-продажу задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26.11.2015 року, укладений між ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В. В. за реєстраційним номером № 3518. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26.11.2015 року, укладений між ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 ,посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстраційним номером № 3522.
Оскільки предметом позову у даній справі та у справі №711/11350/17 було визнання одних і тих же договорів купівлі-продажу дійсними, то ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2020 року справі №711/2384/18, за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ФІДОБАНК», Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання договорів дійсними, визнання права власності та припинення дій, що порушують право власності в частині позовних вимог викладених в п. З, 4 прохальної частини позову - щодо визнання договорів дійсними закрито.
Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на нежитлове приміщення, площею 217,6 кв.м. та земельну ділянку, площею 209 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 , то суд зазначає наступне.
Відповідне право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю та земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 48487238 від 26.11.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 48490595 від 26.11.2015 року.
Дійсність вищевказаних правочинів (про набуття права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю та земельну ділянку) підтверджена ще і рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2019 у справі №711/11350/17, яке не оскаржувалося відповідачем та вступило в законну силу 23.12.2019.
Крім того, на даний час право власності позивачки ОСОБА_1 ніким не оспорюється чи не визнається. Тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині немає.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на нежитлове приміщення, площею 217,6 кв.м. та земельну ділянку, площею 209 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.07.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ «ФІДОБАНК», третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (справа № 711/4586/20, суддя Позарецька С.М.).
Під час слухання справи № 711/4586/20 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна (нежитлової будівлі загальною площею 217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 які є відмінними від права власності № GL22N019274/11 від 04.03.2021 між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» за результатами проведених електронних торгів (аукціону), в частині реалізації майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , літера А-2 (217.6 кв.м.) визначених у лоті: GL22N019274, з використанням торгової системи для проведення електронного аукціону від 14.01.2021 року.
Майнові права на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , літера А-2 (217.6 кв.м.) за вказаним лотом ПАТ «ФІДОБАНК» продав, а ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» придбала за 125 033,85 грн. без ПДВ, що у вісім разів менше за суму, яку власник вказаного майна ОСОБА_1 сплатила ПАТ «ФІДОБАНК», за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 року.
Таким чином ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» під виглядом відчуження майнових прав на нерухоме майно з використанням електронного аукціону продали-придбали право на звернення до суду з рейдерською метою.
Незважаючи на вказане, ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 18.08.2021 у справі № 711/4586/20 заяву ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» та заяву ПАТ «ФІДОБАНК» про заміну сторони справі правонаступником - задоволено. Замінено ПАТ «ФІДОБАНК» правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», в частині, що стосується договору купівлі продажу майнових прав щодо нерухомого майна.
Таким чином право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю та земельну ділянку що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу № 3518 та № 3522 оспорюється та не визнається ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», а тому її право власності на нерухоме майно підлягає судовому захисту за приписами статті 392 ЦК України.
Просить суд визнати право власності ОСОБА_1 , шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений 26.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр №3518); визнати право власності ОСОБА_1 , шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений 26.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр №3522).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 року відкрите загальне позовне провадження у справі.
21.12.2023 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив ПАТ «Фідобанк» на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову повністю.
У відзиві зазначено, що 14.01.2021 року проведено публічні електронні торги (аукціон) з продажу лоту № GL22N019274, до якого увійшов пул активів, який складається із майнових прав на нерухоме майно, в т.ч. майнові права на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (217,6 кв.м.). 14.01.2021 рокуоператором: ТОВ «СКОМПАНІ» сформовано Протокол електронних торгів № UA-EA-2020-12-17-000004-b, відповідно до якого переможцем визначено учасника ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», яким запропоновано найвищу цінову пропозицію за лот у розмірі 4 802 731,94 грн.
04.03.2021 року на виконання умов Протоколу електронних торгів, між переможцем електронного аукціону ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» та ПУАТ «ФІДОБАНК», було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № GL22N01927/11 щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.
Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором,Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлова будівля відділення банку (літера А-2), 1 огорода, 2 огорожа, замощення №1, загальною площею 217,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101, право власності на яке виникло у Продавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний Серія САЕ номер: 554686, виданого 01.03.2013р. Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за індексним номером 876598, та було припинено на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 р., посвідченого Авдієнком В.ВІ., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр № 3518, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме: визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину щодо припинення права власності Продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності; відновлення становища, яке існувало до порушення прав Продавця; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; та інші майнові права, у тому числі права вимоги, які пов'язані із виникненням та припиненням права власності Продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно: витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності правочину за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно; звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб'єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів; набуття у власність нерухомого майна в майбутньому, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв'язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності Продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких Продавець набув право власності; отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна від сторін правочинів за наслідками недійсності/нікчемності таких правочинів, на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто Продавцем; інші права, що пов'язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/ існувало право власності Продавця на нерухоме майно; пред'явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем; будь-які інші права Продавця щодо нерухомого майна; право на пред'явлення та реалізацію, в т.ч. в судовому порядку, вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що призвів до припинення права власності Продавця на нерухоме майно, вказаного в п. 1 даного Договору, ознаки нікчемності якого встановлені протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПУАТ «ФІДОБАНК» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, від 13.05.2017 р., затвердженим Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» н 13.05.2017 р., надалі за текстом - «Майнові права».
На виконання обов'язку, зазначеного у ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку правочинів ПУАТ «ФІДОБАНК», вчинених протягом 1 року до запровадження у ньому тимчасової адміністрації (20.05.2016 р.), та виявлено що 26.11.2015 року ПУАТ «ФІДОБАНК» відчужило власне майно що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101) на користь ОСОБА_1 за завідомо заниженою ціною.
Враховуючи те, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна, заг. площею 217,6 кв.м від 26.11.2015, є правочином, який має ознаки нікчемного, ПУАТ «ФІДОБАНК» направив ОСОБА_1 повідомлення від 19.07.2016 року про нікчемність зазначеного договору.
З метою застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів ПУАТ «ФІДОБАНК» звернувся до суду з відповідним позовом.
Так, в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси розглядалась цивільна справа 711/4586/20 за позовом ПуАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», як правонаступника ПуАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 (не набрало законної сили) в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
21.12.2023 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшли пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо позовної заяви, які є повністю ідентичними відзиву ПАТ «Фідобанк».
27.12.2023 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла відповідь на відзив ПАТ «Фідобанк», в якому представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, вказаних в позовній заяві.
01.01.2024 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Зазначає, що позивачем визначено предметом даної справи - визнання права власності ОСОБА_1 шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу майна, а саме нежитлової будівлі площею 217,6 кв.м. літера А-2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0209 га кадастровий номер: 7110136400:02:040:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач обґрунтовує свою позицію та здійснює посилання на статтю 392 ЦК України.
В той же час, відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов'язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.
В той же час, відповідачі у справі не сумніваються у наявності у Позивачки права власності на спірне майна, не здійснюють перешкод у володінні та користуванні нею спірним майном, але вважають що таке право набуте нею за нікчемним правочином, отже Позивачка не підпадає під дію норм ст. 392 ЦК України.
В позовній заяві не надано жодних аргументів та доказів щодо того, що відповідачі не визнають право власності позивача чи вона не може реалізувати своє право власності
Право власності на сьогоднішній день зареєстровано за ОСОБА_1 як на будівлю так і на земельну ділянку в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідні інформаційні довідки додаються.
Посилання позивача на інші судові процеси не свідчать про автоматичне доведення позиції та невизнання права власності. А інших вагомих доводів та доказів на обґрунтування своєї позиції позивач взагалі не наводить.
Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року по справі №916/1608/18 суд зробив наступні висновки, належним способом захисту прав власника, який не може зареєструвати своє право на об'єкт нерухомості, оскільки наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема, тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю) є позов про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Належним відповідачем в такому випадку є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності.
ОСОБА_1 є власником майна, що підтверджується інформаційними довідками та наявність інформацію про право власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже, застосування такого способу захисту як передбачений ст.392 ЦК України фактично не можливе.
10.01.2024 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла відповідь на відзив ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», в якому представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, вказаних в позовній заяві.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.04.2024 року закрите підготовче провадження у цивільній справі за позовом адвоката Плакущого С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ПАТ «ФДОБАНК», ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності.
07.03.2024 року до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Фідобанк» про розгляд справи у його відсутності.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.09.2024 року залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_2 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.11.2024 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про визнання права власності правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звільнивши його від прав та обов'язків третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.12.2024 року залишено без задоволення клопотання представника позивача адвоката Плакущого С.В. про зміну предмета позову у справі за позовом адвоката Плакущого С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 до ПАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.12.2024 року залишено без задоволення клопотання представника позивача адвоката Плакущого С.В. про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом адвоката Плакущого С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 до ПАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її представник адвокат Плакущий С.В., який також є представником правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю.
Представник ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник ПАТ «ФІДОБАНК» в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій справу просив розглянути у його відсутності, проти задоволення позову заперечував.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Судом встановлено, що 26.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр №3518).
Відповідно до п.1.1. договору, за цим договором Продавець продає та передає у власність Покупцеві, а Покупець купує та приймає у власність належне Продавцю нерухоме майно: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м., літера А-2 надалі іменується «Нерухоме майно», та сплачує за нього обумовлену цим Договором грошову суму.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2015 року (індексний номер 48487238), 26.11.2015 року о 15:39:07 за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, в цей же день між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр №3522).
Відповідно до п.1 договору, Продавець продав та передав у власність Покупцю, а Покупець купила та прийняла у власність, належну Продавцю на праві власності земельну ділянку площею 0,209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення: для комерційного використання, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2015 року (індексний номер 48487238), 26.11.2015 року о 16:00:32 за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що рішенням НБУ від 20.05.2016 №8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Крім того, за даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Фідобанк».
В подальшому, Правлінням НБУ прийнято рішення від 18.07.2016 №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду від 19.07.2016 №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20.07.2016 та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк».
Відповідно до ст.ст. 48, 50, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №2 від 05.07.2012, на підставі наказу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Фідобанк» від 22.02.2017 №24 щодо внесення змін до наказу ПАТ «Фідобанк» №32 від 25.05.2016 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів» було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених на протязі року до введення тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк», що є нікчемними.
Підстави визначення договорів нікчемними визначені у ч.3 ст. 38 згаданого Закону, відповідно до якої правочин (у тому числі договір) неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо, зокрема, - банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуг за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилася за наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» від 22.02.2017 №24 «Про організаційне заходи щодо перевірки договорів», було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Фідобанк» за період з 20.05.2015 по 20.05.2016, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та встановлено нікчемність вчинених правочинів, зокрема, - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 за реєстрованим №3518.
Встановлено, що цей договір є нікчемним за ознаками нікчемності, визначеними п.3 ч.3 ст.38 згаданого вище Закону. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна банку за ціною, яка відрізняється на понад 20% від звичайних цін на подібне нерухоме майно і таке відчуження відбулося протягом одного року до моменту запровадження в ПАТ «Фідобанк» тимчасової адміністрації.
Посилаючись на вказані обставини ПАТ «Фідобанк» 02.07.2020 року звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.07.2020 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (справа №711/4586/20).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03.11.2021 року замінено сторону (позивача) - ПАТ «Фідобанк» по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків нікчемності правочину, - правонаступником ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» в частині, що стосуються договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна (нежитлової будівлі, загальною площею 217,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які є відмінними від права власності №GL22N019274/11 від 04.03.2021.
За остаточними позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» просило суд, - про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518, шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк», нерухоме майно нежитлову будівлю, площею 217,6кв.м, літера А, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.11.2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2015 №3522, площею 0,0209га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 787002371101, індексний номер рішення №26486371 від 26.11.2015 року. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518, шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк», нерухоме майно нежитлову будівлю, площею 217,6кв.м, літера А, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02.04.2024 року рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.11.2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 року рішення придніпровського районного судуд м. Черкаси від 26.11.2023 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 02.04.2024 року залишена без змін.
Також судом встановлено, що 04.03.2021 року на виконання умов Протоколу електронних торгів, між переможцем електронного аукціону ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» та ПУАТ «ФІДОБАНК», було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № GL22N01927/11 щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.
Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором,Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлова будівля відділення банку (літера А-2), 1 огорода, 2 огорожа, замощення №1, загальною площею 217,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101, право власності на яке виникло у Продавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний Серія САЕ номер: 554686, виданого 01.03.2013р. Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за індексним номером 876598, та було припинено на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 р., посвідченого Авдієнком В.ВІ., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр № 3518, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.
Разом з тим, рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 року визнано недійсним з моменту укладення договір №GL22N019274/11 купівлі-продажу майнових прав від 04.03.2021 року, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстрований в реєстрі за №35.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року апеляційні скарги ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» та ПАТ «Фідобанк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі № 925/641/22 - залишені без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі № 925/641/22 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2024 року КС ПАТ «Фідобанк» залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі № 925/641/22 залишені без змін.
Так, згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, яка є частиною національного законодавства України, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.ч.1.2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Момент набуття права власності за договором визначений у статті 334 ЦК, згідно з частинами 1 та 4 якої право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).
Як встановлено судом, право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м., літера А-2, набуте позивачкою на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2025 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстраційним номером № 3518.
Право власності на земельну ділянку, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 також набуте позивачкою ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2025 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. за реєстраційним номером № 3522.
Відповідне право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю та земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 48487238 від 26.11.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 48490595 від 26.11.2015 року.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у частині другій статті 16 ЦК України, серед яких є визнання правочину недійсним.
При цьому у частині другій статті 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Предметом позову у цій справі є визнання права власності ОСОБА_1 , шляхом визнання дійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки які укладені 26.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК».
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді:
- коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність);
- якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19).
Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення банку до суду з метою застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Також слід звернути увагу на те, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 липня 2019 року, яка набрала законної сили, первісну позовну заяву ПАТ «Фідобанк» про визнання нікчемного правочину недійсним залишено без розгляду.
Стаття 215 ЦК України визначає загальні правові підстави визнання правочину недійсним і водночас передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів дійсними за підставами, передбаченими ЦК. Такі підстави визначено частиною другою статті 218, частиною другою статті 219, частиною другою статті 220 і частиною другою статті 224 ЦК України.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, представник позивача посилається на те, що порушене право позивача підлягає захисту на підставі ст.392 ЦК України.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Вказана норма передбачає захист прав власника в разі його порушення або невизнання певною особою тощо, а відтак при вирішенні спору на її підставі суттєвим є встановлення, зокрема, обставин виникнення у позивача права власності на відповідний об'єкт, а також оспорення чи невизнання цього права з боку певних осіб.
Стаття 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право мирного володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 07.02.2014 №5 «Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ» наголошується, що виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, зокрема, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує висновок викладений в постанові ВС від 01.02.2023 року у справі № 569/6009/19 згідно якого:
«відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що позивач, яка є належним власником нерухомого майна, належним чином реалізувала свої правомочності що нерухомого майна, що підтверджується наступним.
11.06.2024 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), як Обдаровуваним укладено договір дарування земельної ділянки та нежитлового приміщення.
За цим договором Дарувальник безоплатно передає у власність Обдаровуваному земельну ділянку площею 0,0209 га (нуль цілих двісті дев'ять тисячних гектара), що розташована у АДРЕСА_1 , з розташованим на ній нежитловим приміщенням, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Нежитлове приміщення, а саме відділення банку під літ. "А-2", загальною площею 217,6 кв.м, огорожа під № 1,2, замощення І.
Земельна ділянка, що відчужується належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Авдієнком В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.11.2015 року за р. № 3522, право власності зареєстровано за Дарувальником в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2015 року, номер запису про право власності: 12237950, реєстраційний номер об'єкта: 787002371101.
Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для комерційного використання. Кадастровий номер земельної ділянки 7110136400:02:040:0028.
У Витязі з Державного земельного кадастру зазначено:
Експлікація земельних угідь:
капітальна одноповерхова - 0,0053 га;
під проїздами, проходами та площадками - 0,014 га;
під проїздами, проходами та площадками - 0,0016 га.
Земельна ділянка відчужується без зміни її цільового призначення.
Нежитлове приміщення, що відчужується належить Дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Авдієнком В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 листопада 2015 року за р. № 3518, право власності зареєстровано за Дарувальником в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2015 року, номер запису про право власності: 12237950, реєстраційний номер об'єкта: 787002371101.
Отже, з 11.06.2024 року власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .
Виходячи із системного аналізу цивільного законодавства України, а також беручи до уваги, що у ОСОБА_1 виникло право власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до закону, на підставі правочинів, які не є нікчемними та правомірність яких не спростована у судовому порядку, а рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 року, яке набрало законної сили відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2015 №3522 року, та відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518, шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк», нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу підтверджує дійсність вказаних договорів, суд приходить до висновку про відмову у визнанні права власності за ОСОБА_1 , шляхом визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу земельної ділянки, які укладені 26.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК».
Також, суд звертає увагу на те, що на момент ухвалення судового рішення у справі вказані договори втратили свою чинність, оскільки 11.06.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки та нежитлового приміщення, що знаходяться у АДРЕСА_1 , і з цієї дати належним власником нерухомого майна за цією адресою є ОСОБА_2 .
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги представника позивача про стягнення з відповідачів судових витрат.
На підставі наведеного, ст.ст. 204.316,321,328,334,392 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України суд, -
постановив:
В задоволенні позову адвоката Плакущого Сергія Володимировича (ордер серії СА №107046 від 24.11.2023 року, місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), правонаступником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» (код ЄДРПОУ 14351016, місце знаходження: вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 01601), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» (код ЄДРПОУ 40091114, вул. Ольжича, 27/22, офіс-2 м. Київ, 04060), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( код ЄДРПОУ 21708016, місце знаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ,04053) про визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик