справа № 691/374/25
провадження № 1-кп/691/259/25
23 квітня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області клопотання потерпілої про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні №12025255380000030 внесеному 05 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого вантажником супермарку «Файно-Маркет», місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
встановив:
27 березня 2025 року до Городищенського районного суду Черкаської області від Смілянської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному 05 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255380000030 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року призначено підготовче судове засідання з викликом учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні 23 квітня 2025 року, потерпілиа ОСОБА_5 заявила та подала письмове клопотання від 23 квітня 2025 року про відмову від підтримання обвинувачення та закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки вибачила обвинуваченого, повністю примирилася з ним, конфлікт з обвинуваченим виник через побутове непорозуміння, і як наслідок, не має до нього жодних претензій, тобто повністю та беззастережно відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення стосовно ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав і пояснив, що не є родичем з потерпілою, не перебуває з нею у шлюбі, домашнього насильства не вчиняв, та не заперечує щодо закриття кримінального провадження, остільки з доброї волі та без примусу примирився з потерпілою і обіцяє протиправних дій в подальшому не вчиняти. Просив провести підготовче судове засідання у відсутності захисника ОСОБА_6 , про що надав письмову згоду.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечила проти клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону.
Враховуючи думку потерпілої ОСОБА_5 , викладену у письмовій заяві до суду про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину у скоєному за обставин викладених в обвинувальному акті визнав, кається, не заперечує щодо закриття кримінального провадження за обвинуваченням по ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , яка підтримала заявлене клопотання, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 та ч. 4 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Так, відповідно до ст. 55, ч.4 ст.56 Кримінального процесуального кодексу України, на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, відноситься до проваджень у формі приватного обвинувачення.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.314 КПК України і ч.6 ст.284 КПК України, якщо під час здійснення підготовчого чи судового розгляду провадження будуть виявлені обставини, передбачені п.п.5,6,7,8 ч.1 ст.284 КПК України, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Законом України № 2227-VIII від 06 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набрав чинності 11 січня 2019 року, зокрема внесено зміни до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, було доповнено словами: «крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 13 серпня 2018 року (провадження № 51-7947 ск 18) юридична сутність кримінального провадження у формі приватного обвинувачення полягає в тому, що воно ініціюється лише потерпілим від цього злочину, його законним представником чи представником. Роль держави полягає в тому, щоб провести досудове розслідування та здійснити правосуддя. В таких кримінальних справах кримінально-правове та кримінальне процесуальне значення мають насамперед волевиявлення потерпілого, його оцінка діяння та особи того, хто його вчинив. Важливим є не те, чи примирився обвинувачений із потерпілим, а чи вибачив потерпілий його та чи примирився з ним. Тобто у вирішенні питання про закриття провадження в справах приватного обвинувачення визначна роль належить саме потерпілому. При цьому закон не вимагає згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження на зазначеній підставі, оскільки відмова потерпілого від обвинувачення веде до обов'язкового закриття кримінального провадження, що не суперечить вимогам статей 26, 284, 477 КПК України (правова позиція Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року (справа № 520/18002/13-к, провадження № 51-7209 ск 19).
Із матеріалів кримінального провадження, пояснень потерпілої і показів обвинуваченого встановлено, що 05 березня 2025 року, за заявою ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255380000030, з підстав нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. 26 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку та вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.1 ст.125 КК України. За матеріалами кримінального провадження №12025255380000030, сторони кримінального провадження не перебувають у родинних стосунках і цю обставину спростували у судовому засіданні.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, у зв'язку з тим, що він, 02 березня 2025 року, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя та відразу наніс один удар кулаком правої руки в ліве передпліччя потерпілої, після ударів стиснув обома руками шию та горло останньої, в результаті чого завдав потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та лівого передпліччя, саден шиї, які відповідно до висновку експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення Комунальна Установа «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-11-01/18 від 10 березня 2025 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 погодився з пред'явленим обвинуваченням за ч.1 ст.125 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті, та зазначив, що, дійсно, 02 березня 2025 року близько 23 год. 00 хв. в с.Мліїв по вул.Шевченка, №160 Черкаського району Черкаської області, під час раптово виниклої сварки із потерпілою ОСОБА_5 , наніс їй два удари кулаком в обличчя та ліве передпліччя. Про скоєний вчинок жалкує. З потерпілою примирився. В подальшому протиправної поведінки допускати не буде.
Потерпіла ОСОБА_5 надала до суду письмове клопотання від 23 квітня 2025 року про те, що подану до слідчих органів заяву щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за подією, яка мала місце 02 березня 2025 року, не підтримує, просить судове провадження закрити, у зв'язку з відмовою від обвинувачення, претензій морального і матеріального характеру до обвинуваченого не має.
З огляду на встановлені та перевірені факти і обставини, суд приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження за пред'явленим обвинуваченням, за ч.1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження за встановлених обставин по справі, відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, і вбачаються всі правові підстави до його закриття.
Суд, при прийнятті рішення, бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 41 рік, осудний, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вину визнав, з потерпілою примирився.
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що відмова потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є одностороннім актом волевиявлення потерпілої сторони, а вимога п.7 ч.1 ст.284 КПК України, імперативною, і згоду обвинуваченого на це встановлено, останній не заперечує щодо припинення кримінального переслідування за обставин викладених у заяві потерпілого. Обвинувачений та потерпіла не перебувають у родинних відносинах.
У зв'язку з тим, що потерпіла відмовилася від пред'явленого обвинувачення та не заявила цивільного позову, підстав для вирішення такого питання по суті не вбачається.
За відсутності у кримінальному провадженні судових витрат таке питання судом не вирішуються.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 55, ч.4 ст.56, п.7 ч.1 ст. 284, п.1 ч.1 ст.477, п.3 ч.2 ст.392, п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, -
постановив:
клопотання потерпілої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025255380000030 у зв'язку з відмовою від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - задовольнити.
Кримінальне провадження №12025255380000030 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Копію ухвали суду надіслати для відому захиснику ОСОБА_6 ..
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1