Справа № 635/10399/23
Провадження № 1-кп/635/36/2025
22 квітня 2025 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.1 ст.190 КК України, -
1.Відповідно до обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12016220470002605 від 25.03.2016, ОСОБА_4 17.03.2016 приблизно об 11 годині 30 хвилин знаходились біля 3-го під?їзду будинку N? 21 по вулиці Кибальчича м. Харкова.
Саме в той час до нього підійшла знайома ОСОБА_8 , з якою він раніше домовився про зустріч, пообіцявши полагодити у себе вдома, належний їй мобільний телефон, і в нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вказаним телефоном, шляхом обману та зловживання довірою.
Реалізуючи свій протиправний, злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, спочатку взяв у ОСОБА_8 мобільний телефон, завіривши останню, що полагодить його та в подальшому гарантував їй його повернення. У відповідь на це, ОСОБА_8 , нічого не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_4 , повіривши у правдивість слів останнього, добровільно передала тому свій мобільний телефон.
Надалі ОСОБА_4 , отримавши від введеної ним в оману ОСОБА_8 мобільний телефон, в цілях привласнення чужого майна шляхом обману та зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його наслідки, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконної наживи, заволодів мобільним телефоном моделі «Samsung Galaxy Grand Prime» потерпілої.
Потім ОСОБА_4 , звернувши у зазначений спосіб вказаний телефон на свою користь, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 2072 гривні, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи N? 4934 від 20.10.2016 року.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
2.Також відповідно до обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12016220430002719 від 06.07.2016, 05 липня 2016 року, близько о 21.30 годині, гр. ОСОБА_4 , перебуваючи в вагоні електро поїзду сполученням «Харків-Ліхачово» на зупинці «Міст» в м. Мерефа Харківського району Харківської області, побачив незнайому йому жінку ОСОБА_9 , котра сиділа навпроти останнього на лавочці, біля якої знаходилася її жіноча сумка «Sharm» чорного кольору, вартістю 156 грн. в якій знаходився жіночий гаманець «Escos» вартістю 80 грн., з грошовими коштами в сумі 20 грн. купюрами номіналом 10 грн. - 1шт., інші по 2 грн. та 1 грн., мобільний телефон марки «Nokia 105» чорного кольору, вартістю 266 грн. 67 коп., з сім-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «МТС Україна», вартістю 20 грн., мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 3», вартістю 2066 грн. 67 коп., паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_9 , картка платника податків на ім?я ОСОБА_9 та пенсійне посвідчення N? НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_9 . Маючи злочинний намір на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 впритул наблизився до ОСОБА_9 , після чого рукою схопив вищезазначену жіночу сумочку, вибіг з вагону електропоїзду та з місця скоєння злочину втік, звернувши викредене на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 , матеріальний збиток на загальну суму 2609 грн.34 коп.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Судом роз'яснено право на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності кримінального провадження № 12016220470002605 від 25.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та № 12016220430002719 від 06.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (за епізодом 05.07.2016).
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник просили закрити кримінальне провадження № 12016220470002605 від 25.03.2016 та кримінальне провадження № 12016220430002719 від 06.07.2016 за епізодом 05.07.2016, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор проти закриття кримінального провадження № 12016220470002605 від 25.03.2016 та кримінального провадження № 12016220430002719 від 06.07.2016 за епізодом 05.07.2016 у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував.
Представник потерпілої просила вирішити питання про закриття кримінального провадження № 12016220470002605 від 25.03.2016 та кримінального провадження № 12016220430002719 від 06.07.2016 за епізодом 05.07.2016 на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220470002605 від 25.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та № 12016220430002719 від 06.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (за епізодом 05.07.2016), виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , передбачене частиною 1 статті 190 КК України, відноситься до кримінального проступку, максимальне покарання, передбачене даною нормою, передбачає покарання у вигляді обмеження волі до трьох років.
Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , передбачене частиною 1 статті 186 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, максимальне покарання, передбачене даною нормою, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років.
Згідно з обвинувальним актом, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , останній вчинив 17.03.2016, на час розгляду справи судом з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , останній вчинив 05.07.2016, на час розгляду справи судом з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше п'яти років, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.186 КК України.
Викладені обставини є підставою для закриття кримінального провадження № 12016220470002605 від 25.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та № 12016220430002719 від 06.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (за епізодом 05.07.2016), відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Суд вважає необхідним зазначити, що зупинення спливу строку давності у випадку ухилення особи від досудового слідства або суду є посткримінальною санкцією, заходом кримінально-правового характеру, покликаним забезпечувати здійснення кримінального переслідування і реалізацію кримінальної відповідальності.
Під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Причому підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин не встановлено його місцезнаходження.
Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Вказаний правовий висновок відображено в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 р. по справі №346/883/15-к.
На думку суду, хоча ОСОБА_4 і оголошувався у розшук, натомість, матеріалами справи не підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства, а тому відсутні підстави вважати, що строки давності переривались розшуком обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 284, 285 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у кримінальних провадженнях № 12016220470002605 від 25.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та № 12016220430002719 від 06.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (за епізодом 05.07.2016), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220470002605 від 25.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та № 12016220430002719 від 06.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (за епізодом 05.07.2016), у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 2609,34 грн. та моральної шкоди у сумі 10 000 грн. - залишити без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_9 право звернутися з даними вимогами до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Повний текст ухвали оголошено 25.04.2025.
Суддя ОСОБА_1