Справа № 632/712/25
провадження №3/632/307/25
25 квітня 2025 року місто Златопіль
Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , є старшим стрільцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 3 ст. 17220 КУпАП, -
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення ДНХ 2-/1771 від 09 квітня 2025 року вбачається: о 2200 годині 08.04.2025 солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, під час виконання службових обов'язків.
В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради Харківської області де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння солдат ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 149 від 08.04.2025 солдат ОСОБА_1 знаходиться в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду.
Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Військовослужбовець ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.17220 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, всебічно вивчивши матеріали справи, врахувавши позицію сторони захисту, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За положеннями ст. 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд виходить з того, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Як вбачається із усталеної практики Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (заява №16347/02, рішення від 09.06.2011, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно з диспозицією ч. 3 ст. 17220 КУпАП, склад правопорушення становлять дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 17220 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з цим, не узгоджуються між собою й два окремі склади правопорушення, які є взаємовиключними, але разом зазначені при викладенні суті правопорушення у протоколі, а саме:
1) «… Під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння солдат ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. (відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння), та
2) «Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 149 від 08.04.2025 солдат ОСОБА_1 знаходиться в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду» (виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані).
Склад правопорушення становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 2661 КУпАП визначено, що порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, який затверджено постановою КМУ від 12 січня 2024 року № 32, у разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Посадовою особою до матеріалів справи в якості доказів долучено висновок КНП «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради Харківської області, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2025, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 від огляду категорично відмовився. При цьому, на виконання вимог зазначеного вище порядку, у протоколі стоять підписи свідків, проте, ознаки сп'яніння у протоколі посадовою особою не зазначено, але якимось чином встановлено нетверезий стан останнього.
Отже, посадовою особою не дотримано Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 12.01.2024 № 32.
Відповідно до ч. 9 ст. 2661 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 9, 17220, 245, 247, 256, 2661, 280, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя: М. М. Босняк