Справа № 643/5158/25
Провадження № 2-а/643/96/25
25.04.2025
Суддя Московського районного суду м.Харкова Тимош О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 04.04.2025 позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: 1) надання документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 3 ст. 161 КАС України); 2) надання доказу надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення або до їх електронного кабінету та надання до суду доказ такого надсилання відповідачу (ч. 2 ст. 161 КАС України); 3) надання копії оскаржуваної постанови або клопотання про її витребування із зазначенням реквізитів постанови, які дадуть можливість ідентифікувати її (ч. 7 ст. 161 КАС України).
07.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позову без руху, з якої вбачається, що ухвала суду про залишення позову без руху виконана частково. Так, позивачем надано документ про сплату судового збору.
Разом з тим, не можна вважати виконаною ухвалу про залишення позову без руху в частині надання доказу надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення або до їх електронного кабінету та надання до суду доказу такого надсилання відповідачу, оскільки представником позивача надано лише квитанцію №1542716 від 02.04.2025, при цьому опис вкладення до листа не надано, тобто вимога ч. 2 ст. 161 КАС України позивачем не виконана.
В частині надання позивачем копії оскаржуваної постанови або клопотання про її витребування із зазначенням реквізитів постанови, які дадуть можливість ідентифікувати її, позивачем недолік не усунутий.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Представник позивача надає клопотання в порядку ст. 80 КАС України про витребування у відповідача постанови, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ч. 2 ст. 80 КАС України встановлює вимоги до клопотання про витребування доказів та визначає, що у ньому повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Представник позивача вимог, які визначає ч. 2 ст. 80 КАС України, не дотрималася.
Так, у клопотанні не зазначено який доказ витребовується (номер, дата постанови) (п.1 ч. 2 ст. 80 КАС України); підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа (зі змісту позову та доданих до нього доказів взагалі не вбачається, що стосовно ОСОБА_1 відповідачем виносилася постанова) (п. 3 ч. 2 ст. 80 КАС України); заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України).
Надані суду адвокатські запити від 15.01.2025 та від 04.03.2025 не підтверджують виконання позивачем положень п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України, оскільки не містять вимоги про надання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та відсутнє підтвердження їх направлення відповідачу.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Ст. 289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Ч. 1 ст. 123 КАС України встановлено у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Позивачем не надано доказів того, коли ним було отримано оскаржувану постанову, не викладно обставин за яких він дізнався про винесення щодо нього оскаржуваної постанови із зазначенням дати, не заявлено клопотання про поновлення строку, що позбавляє суд можливості встановити дотримання скаржником строків на подання позову.
Ухвалою судді від 16.04.2025 позов ОСОБА_1 повторно залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснено наслідки невиконання ухвали суду про залишення позову без руху.
22.04.2025 від представника позивача на виконання ухвали від 16.04.2025 про залишення позовної заяви без руху надійшла заява.
До заяви додано опис вкладень на підтвердження направлення відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_3 копії позову з додатками.
Також представник позивача подає до суду клопотання про витребування в порядку ст. 80 КАС України у відповідача постанову, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.210,210- КУпАП щодо позивача ОСОБА_1 , в якому не зазначає ні дату, ні номера постанови, яку просить витребувати.
Тобто позивачем знову надано клопотання про витребування доказів без дотримання вимог ч. 2 ст. 80 КАС України. У клопотанні не зазначено: який доказ витребовується (номер, дата постанови) (п.1 ч. 2 ст. 80 КАС України); підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа (зі змісту позову та доданих до нього доказів взагалі не вбачається, що стосовно ОСОБА_1 відповідачем виносилася постанова) (п. 3 ч. 2 ст. 80 КАС України); заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України).
При цьому із наданих адвокатських запитів вбачається, що представник запитує щодо складення стосовно ОСОБА_1 адміністративного матеріалу не у стверджуваній формі, а запитує чи складений такий матеріал, що свідчить про те, що позивачу та його представнику достеменно не відомо про наявність матеріалу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.
Наявність інформації, отриманої від ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, що 29.11.2024 за №32825 зареєстровано повідомлення відповідача щодо необхідності доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП: ОСОБА_1 , не свідчить про винесення щодо ОСОБА_1 постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем.
Зазначення у позові, що «за адресою реєстрації позивача, де мешкають його батьки: АДРЕСА_1 , прийшли співробітники Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області та розшукували його, повідомили, що позивач перебуває у розшуку, будь-яких документів не залишили» не підтверджує обставину наявності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Позивач навіть не зазначає коли відбувалися події, на які він посилається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, з аналізу вищевказаних норм КАС України слідує, що підставою для звернення до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (індивідуального акту) є ухвалення суб'єктом владних повноважень такого індивідуального акту.
З позову та доданих до нього матеріалів не вбачається прийняття відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП, а тому відсутній предмет оскарження.
Таким чином, позивачем недоліки позовної заяви не усунуто вдруге.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя Тимош О.М.