Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/163/24
Провадження № 2/572/41/25
25 квітня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі :
головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
за участю :
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/163/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , САРНЕНСЬКОГО РВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про встановлення батьківства,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що вона під час навчання в ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» познайомилась із ОСОБА_5 , із яким з 2021 року почали зустрічатись, а наприкінці цього ж року проживали разом однією сім'єю.
Від вказаних стосунків позивач народила дитину - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Біологічним батьком дитини, яку народила ОСОБА_1 , є саме ОСОБА_5 , який після народження дитини визнавав своє батьківство, однак, не був вказаний як батько дитини у свідоцтві про народження ОСОБА_7 , оскільки батьки не перебували між собою у зареєстрованому шлюбі.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що вони із ОСОБА_5 мали намір зареєструвати шлюб, однак, останній в серпні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ та з листопада 2023 року проходив військову службу в Харківській області, де загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у с.Синьківка Куп'янського району Харківської області.
В зв'язку із наведеними обставинами, ОСОБА_1 звернулась із відповідним позовом до суду - з метою встановлення батьківства ОСОБА_5 щодо дитини - сина ОСОБА_7 .
Позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, про що в підготовче судове засідання подала суду письмову заяву.
Під час судового розгляду позивач підтримала заявлені позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання подала суду письмову заяву, в якій при вирішенні заявлених позивачем вимог покладалась на розсуд суду, в подальшому - повністю визнала заявлені позивачем вимоги.
В судовому засіданні відповідач заявлені позивачем вимоги визнала повністю, пояснила, що вона визнає батьківство свого сина відносно дитини позивача.
Відповідачем - Сарненським РВ ДРАЦС ЗМУМЮ (м.Львів) в особі начальника ОСОБА_8 , у судове засідання подано письмову заяву, в якій вказано, що відділ здійснює реєстрацію актів громадянського стану, в тому числі, народжень. Порядок та підстави внесення таких записів чітко регламентовано законодавством. Сторона вказує, що не може відповідати за вимогами позивача, отже, не може бути відповідачем у даній справі, так як жодним чином не порушувала прав ОСОБА_1 .
Позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, яке судом задоволено.
Під час підготовчого провадження позивачем суду подано клопотання про призначення у цій справі молекулярно-генетичної експертизи.
Оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, сторона наполягала на призначенні експертизи щодо дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно якої позивачем встановлюється батьківство - суд ухвалою від 19 червня 2024 року призначив у цій справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
Інших клопотань сторонами не заявлено.
Правовідносини між сторонами по справі виникли з приводу визначення походження дитини.
Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.
Частиною 1 статті 1 Сімейного кодексу України визначено, що завданням цього Кодексу є засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що вона є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що доводиться наданою суду копією свідоцтва про народження цієї дитини (серії НОМЕР_1 від 16 серпня 2022 року).
Батьком дитини у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_9 , при чому, згідно із вказаним документом - запис здійснено на підставі норм законодавства Республіки Польща - прізвище та ім'я батька вписано згідно заяви матері.
Дитина, ОСОБА_10 , зареєстрований та проживає разом із матір'ю - по АДРЕСА_1 , що встановлено судом із копії Витягу №1221 від 02 травня 2023 року, виданого адміністатором ЦНАП.
Відповідно до дослідженої судом копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2021 року - шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , який був зареєстрований 10 липня 2015 року - розірвано.
Отже, позивач вказує, що батьком дитини, яка народилась у неї ІНФОРМАЦІЯ_4 - сина ОСОБА_12 , є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Синьківка Куп'янського району Харківської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08 грудня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.126 СК України - походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами в цивільному провадженні, згідно із статтею 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
На доведення заявлених позовних вимог позивачем заявлено клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи, з метою підтвердження батьківства ОСОБА_5 стосовно дитини, народженої позивачкою - сина ОСОБА_7 .
Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Із повідомлення судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Гончаренко К. №се-19/111-24/59313-БД від 07 січня 2025 року судом встановлено, що ухвалу Сарненського районного суду від 19 червня 2024 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи повернуто без виконання - в зв'язку із ненаданням експерту біологічних зразків (крові або кісткової тканини) ОСОБА_5 .
В судовому засіданні позивач пояснила, що біологічні зразки ОСОБА_5 не відбирались, через що можливості їх надати для проведення експертизи немає.
Щодо проведення експертизи на визначення спорідненості дитини з іншими кровними родичами ОСОБА_5 позивач не наполягає.
Додаткових клопотань з цього приводу стороною не заявлено.
Отже, стороною не надано висновків ДНК-тесту для визначення батьківства ОСОБА_5 щодо дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В той же час, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Позивачем надано суду фотознімки, скрін переписок, а також інформація щодо ОСОБА_13 , розміщена в інтернеті.
Суд не може прийняти ці докази як беззаперечні докази батьківства померлого щодо дитини позивача, оскільки із інформації щодо останнього, розміщеної в інтернеті неможливо встановити - ким саме надано та розміщено таку інформацію, абоненти скрін переписок не ідентифікуються.
Що стосується фото - суд позбавлений можливості встановити осіб, які зафіксовані на цих знімках, а також період часу, в який зроблені ці знімки.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ході судового провадження позивачем не доведено беззаперечно належними та достатніми доказами факт батьківства ОСОБА_5 щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (слід окремо зауважити, що реєстрація народження здійснювалась за законодавством Республіки Польща, відповідно до ч.2 ст.42 «Права про акти цивільного стану», через що відсутня інформація про здійснення запису за аналогією ст.135 СК України).
Крім цього, належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.
В даному випадку ані ОСОБА_2 , ані Сарненський РВ ДРАЦС законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушували, а тому не мають відповідати за її вимогами, через що позов подано до неналежних відповідачів.
З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного, ст.ст.129, 133, 134 СК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), САРНЕНСЬКОГО РВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (м.Сарни вул.Широка,31 Рівненської області, код ЄДРПОУ 34784751) про встановлення батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: