Справа № 571/778/25
Провадження № 3/571/604/2025
іменем України
15 квітня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лазещина, Рахівського району Закарпатської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, РНОКПП - невідомо, заступника начальника НОМЕР_1 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ), відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,
ОСОБА_1 з 17.12.2024 по 01.01.2025 виконуючи обов'язки начальника НОМЕР_1 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) недбало та безвідповідально віднісся до організації та планування служби, що виразилось в ігноруванні вимог бойового розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) від 02.12.2024 за № 4/729 стосовно заборони призначення старшими прикордонних нарядів військовослужбовців третьої прикордонної комендатури швидкого реагування з ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого мав місце факт незаконного перетину державного кордону невідомими особами на вихід з України на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) в районні прикордонного знаку 0856 та прикордонного знаку 0887, охорона яких здійснюється шляхом встановлення прикордонних нарядів «Прикордонний патруль» старшими яких було призначено військовослужбовців третьої прикордонної комендатури швидкого реагування з ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ст.ст.11,16,30,49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в період з 17.12.2024 по 01.01.2025 мав місце випадок з незаконного перетину кордону, який ніби - то вдався. В цей час він виконував обов'язки начальника НОМЕР_1 прикордонної застави НОМЕР_2 прикордонної комендатури. Його вина полягала в тому, що він допустив ситуацію, в якій несли службу по охороні державного кордону військовослужбовці третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 без військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 . Йому було відомо про таку ситуацію, але він взяв до уваги, що в той час потрібної кількості військовослужбовців керівної ланки не вистачало, різко зросла протиправна діяльність. Щодо військовослужбовців третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на посиленні підрозділів охорони державного кордону ІНФОРМАЦІЯ_2 і одночасно були в наряді, то йому також відомо, що вони між собою друзі, давно разом несуть службу, добре обізнані із ситуацією на кордоні. Попросили поставити їх в один наряд, так як вони вже раніше несли там службу, ділянку несення служби добре знають, а тому він не заперечував. Пояснив, що це був одиничний випадок і однозначних доказів того, що перетин кордону мав місце саме під час несення служби цими двома військовослужбовцями не було і не має. Свою вину визнає.
У підтвердження вини ОСОБА_1 долучено рапорт, з якого вбачається, що 19.12.2024 в 11:33 та о 12:00 виявлено ознаки перетину кордону та слід однієї особи. Проведено попередній розбор причин та умов, що могли сприяти порушенню Держкордону в межах прикордонних знаків 2856-0857 та 0887-0888. старшими прикордонних нарядів, які несли службу, в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонної застави НОМЕР_2 прикордонної комендатури ОСОБА_3 було сплановано військовослужбовців третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 без без військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_2 ), чим порушив п.п.3.5 п.3 розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.11.2024 № Р-207 та п.2.2 Посадової інструкції, копію якої долучено до матеріалів справи.
Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.11.2024 № Р-207 або його витяг до протоколу не долучено, що унеможливлює ознайомлення судом з вказаним розпорядчим актом та його дослідження.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вміняється недбале ставлення до військової служби, матеріали справи не містять доказів проведення службового розслідування за даним фактом перетину кордону та порушення ним Розпорядження № Р-207 від 30.11.2024.
Встановлено, що ОСОБА_1 - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з м.д. АДРЕСА_2 (з бойової та спеціальної підготовки) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( з м.д. АДРЕСА_3 ), проте у підтвердження повноважень долучено посадову інструкцію начальника прикордонної застави прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону АДРЕСА_2 , що не є тотожним.
Як вбачається із службової характеристики характеризується виключно позитивно ( а.с 14).
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши додані до протоколу матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 172-15 КУпАП настає у разі недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На переконання суду, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підвердження факту недбавлого ставлення до військової служби.
При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До того ж, з приводу визнання вини у долучених до матеріалів протоколу письмових поясненнях, слід зазначити, що дійсно пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом, проте оцінку суд надає їм в сукупності з іншими належними і допустимими доказами по справі, оскільки обвинувачення (в розумінні практики Європейського суду з прав людини адміністративна відповідальність має всі притаманні риси кримінальної відповідальності) не може ґрунтуватися лише на визнавальних свідченнях особи.
Відповідно дост. 62 Конституції Українивина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч.3 ст.62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у зв'язку з її недоведеністю у встановленому діючому законом порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: