Справа № 589/2384/24
Провадження № 1-кп/589/65/25
24 квітня 2025 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оленєгорськ Мурманської області, рф, громадянина України, з професійно-технічною освітою, інваліда 3 групи, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,
30.03.2024 близько 23-50 годин ОСОБА_7 перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 святкував свій день народження зі своїми знайомими ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в процесі чого всі присутні вживали алкогольні напої
У ході спілкування між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на грунті розмов щодо війни між росією та Україною виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_8 , став висловлювати, головним чином, в бік ОСОБА_9 словесні погрози фізичної розправи та взяв із лавки правою рукою ножа. Побачивши ніж у руці потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_7 вирішив його забрати.
Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_7 перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , сидячи на лавці напроти ОСОБА_8 схопивши обома руками за зап'ясток його правої руки, у якій останній тримав ніж лезом до низу, попросив його віддати. У зв'язку з відмовою потерпілого, ОСОБА_7 із власної необережності, що виразилась у формі кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, при вчиненні спроби забрати ножа, став тягнути до себе зап'ястя правої руки потерпілого ОСОБА_8 , в якій перебував ніж, у зв'язку з чим спричинив останньому колото-різане поранення клинком ножа в передньовнутрішню поверхню стегна правої ноги.
Внаслідок необережних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передньовнутрішній поверхні правого стегна в середній третині з травмою стегнової артерії, що ускладнилось гострою крововтратою, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 64 від 30.04.2023 кваліфікуються, як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
У результаті завданого ОСОБА_7 необережного тілесного ушкодження 31.03.2024 настала смерть ОСОБА_8 , причиною якої, згідно висновку судово-медичної експертизи № 64 від 30.04.2023 стала колото-різана рана на передньовнутрішній поверхні правого стегна в середній третині з травмою стегнової артерії, що ускладнилось гострою крововтратою, яка по ступеню тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, що було небезпечними для життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю, у вчиненому розкаюється, просить вибачення у потерпілої та просить суворо не карати, врахувати стан його здоров'я (інвалідність та проблеми з серцем).
Обвинувачений показав, що 30.03.2024 святкував свій день народження на якому також були присутні його друзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 між якими виникла суперечка на тему війни між росією та Україною. ОСОБА_8 висловлювався на підтримку росії та ображав ОСОБА_9 який був учасником АТО. Вказана суперечка періодично то посилювалась то припинялась. Обвинувачений неодноразово пропонував ОСОБА_8 викликати таксі, щоб той їхав додому, але той не погоджувався. Зрештою, ОСОБА_8 пішов на автобусну зупинку з якої повернувся назад з розбитим носом. Згодом між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знову виникла суперечка в ході якої ОСОБА_8 завдав ОСОБА_9 удар кулаком у груди. Після цього, як вказує обвинувачений, він помітив, як ОСОБА_8 взяв до рук ножа, який був на лавочці. Намагаючись забрати з рук ОСОБА_8 ножа, схопивши обома руками за зап'ястя його правої руки, у якій останній тримав ніж лезом донизу, ОСОБА_7 , тягнучи руку ОСОБА_8 з ножем до себе, спричинив йому вищевказане тілесне ушкодження. Побачивши кров, обвинувачений намагався, як міг, зупинити кровотечу та перебував поруч з ОСОБА_8 до приїзду швидкої. Обвинувачений жалкує з приводу вчиненого. В судовому засіданні надав потерпілій 39000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, тобто в добровільному порядку відшкодував матеріальну шкоду в розмірі, визначеному в цивільному позові.
Враховуючи, що фактичні обставини вчинення ОСОБА_7 злочину учасниками судового провадження не оспорюються, суд приходить до висновку, що його дії, які виразились у вбивстві через необережність, необхідно кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із необережності та обставини, що пом'якшують покарання: визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12 щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
На переконання суду, обвинувачений в судовому засіданні визнав в повному обсязі свою вину, просив вибачення у потерпілої, відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, тобто, щиро розкаюється у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи, має захворювання кардіологічного профілю та опорно-рухового апарату.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України.
Однак, враховуючи вищенаведені дані щодо особи підсудного, вчинення ним злочину (з необережною формою вини) вперше, обставини його вчинення, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без відбування покарання в виді обмеження волі із встановленням необхідного та достатнього випробування на підставі ст. 75 КК України.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта відповідно до ст. 124 КПК України покладаються судом на обвинуваченого.
Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.
Потерпілою було заявлено вимоги до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди. Згідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В судовому засіданні обвинувачений позов в частині майнової шкоди визнав в повному обсязі та передав в судовому засіданні потерпілій 39000 гривень, тобто, повністю відшкодував заявлену до стягнення майнову шкоду. За відсутності заяви про відмову від позову в цій частині в задоволенні вимоги про відшкодування майнової шкоди необхідно відмовити з підстави добровільного її відшкодування цивільним позивачем до моменту ухвалення вироку.
Відповідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправними діями щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральну шкоду потерпіла оцінює в 150000 грн.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Враховуючи непоправність наслідків дій обвинуваченого, ту обставину, що ОСОБА_8 був чоловіком потерпілої, а також норми ч. 2 ст. 23 ЦК України, суд вважає, що потерпілій була спричинена моральна шкода та визначає її розмір в сумі 100000 гривень, що відповідатиме засадам розумності, добросовісності та справедливості.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілої ОСОБА_4 , понесені останньою в сумі 16000 грн., покладаються на обвинуваченого.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання в виді позбавлення волі з випробуванням з визначенням іспитового строку - один рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_7 обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень.
В задоволенні позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 витрати на оплату допомоги представника потерпілого (цивільного позивача) в сумі 16000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 9844 грн. 64 коп.
Скасувати арешт та повернути ОСОБА_7 : чоловічу куртку темно-синього кольору, спортивні штани чорного кольору, пару кросівок чорного кольору, які були виявлені та вилучені 31.03.2024 у підозрюваного ОСОБА_7 під час обшуку,
Скасувати арешт та повернути ОСОБА_9 : пару чоловічих кросівок PLOA темного кольору 41 розміру; чоловічі спортивні штани темно - синього кольору; чоловічу футболку темно-синього кольору; чоловічу куртку чорного кольору з написом «Columbia»;
Знищити виявлені та вилучені речі під час огляду місця події ділянки, розташованої біля буд. АДРЕСА_2 , а саме:
- папір із друкованим текстом та слідами речовини бурого кольору;
- пластикову пляшку з полімерного матеріалу, поміщену до картонної коробки, яку упаковано та опечатано належним чином;
- паперовий стакан із смітника, поміщений до картонної коробки, упаковано та опечатано належним чином;
- паперовий стакан з речовиною бурого кольору, виявлений на столі, поміщений до картонної коробки, упаковано та опечатано належним чином;
- паперовий стакан із речовиною бурого кольору, виявлений на грунті, поміщений до картонної коробки, упаковано та опечатано належним чином;
-три паперові стаканчики із смітника, поміщені до картонної коробки, яку упаковано та опечатано належним чином;
- предмет округлої форми з полімерного матеріалу з речовиною бурого кольору, поміщений до картонної коробки, упаковано та опечатано належним чином;
-випил з дерев'яної дошки зі слідами підошви взуття та речовини бурого кольору, поміщеного до картонної коробки, упаковано та опечатано належним чином.
Ніж, виявлений та вилучений з речовиною бурого кольору 31.03.2024 в ході огляду квартири АДРЕСА_3 , - знищити.
Виявлені та вилучені речі під час огляду 31.03.2024 трупа ОСОБА_8 в приміщенні КНП Шосткинської ЦРЛ за адресою: м. Шостка, вул. Щедріна, 1, а саме:
- штани синього кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору, з однією розрізаною тканиною;
-чоловічі труси світлого кольору, просякнуті речовиною бурого кольору, розрізані на двоє;
-кросівки темного кольору «Nike» зі слідами речовини бурого кольору;
-чоловіча куртка з полімерного матеріалу темного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору;
- толстовка сірого кольору зі слідами нашарування речовини бурого кольору, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику роз'яснюється: право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1