про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги
24 квітня 2025 року
м. Київ
справа №640/9844/22
адміністративне провадження №К/990/13954/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №640/9844/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотань ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:030:0039;
зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 13.11.2023 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039. Зобов'язав Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2025 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнив частково. Змінив рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 виключивши з мотивувальної частини посилання на норми статті 118 Земельного кодексу України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 07.04.2025 касаційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом; документу про сплату судового збору у розмірі 1984,80 гривень, або надання документу, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого; зазначити випадки касаційного оскарження судових рішень у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з їх належним обґрунтуванням.
17.04.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій і продовжити йому строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги з підстав відсутності можливості сплатити судовий збір через призупинення скаржнику операцій за всіма рахунками, в підтвердження чого надає листи Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 13.03.2025 №08-08.2-06/2857, від 14.03.2025 №08-08.2-06/2919.
Оскільки питання поважності причин пропуску строку може бути вирішено саме при відкритті касаційного провадження, колегія суддів вважає, що першочерговому вирішенню підлягає питання усунення скаржником інших недоліків касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.
Вирішуючи клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для сплати судового збору у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто продовження строку є правом Суду у випадку наведення учасником справи поважних (об'єктивних) причин неможливості вчинення процесуальної дії.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе, задовольнити клопотання скаржника та продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Водночас у поданих Суду усуненнях недоліків касаційної скарги позивачем не повною мірою усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки в заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник належним чином не сформулював підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 328 КАС України, та не надав належного обґрунтування, передбаченого статтею 330 КАС України.
Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами.
У касаційній скарзі позивач не зазначає про зазначені вище випадки передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, які мають бути обов'язково зазначені і конкретизовані. Скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
За приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі позивач в якості підстави для касаційного оскарження зазначає пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, мотивуючи це тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано у спірних правовідносинах норми матеріального права. Однак скаржник не визначає, які саме норми матеріального права застосовані судом неправильно.
Між тим таке посилання на підстави касаційного оскарження підлягає уточненню.
Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).
Верховний Суд зауважує, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду, скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника.
Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі позивач формально посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та значний суспільний інтерес, однак не наводить змістовних обґрунтувань в підтвердження цього, не обґрунтовує належним чином випадки, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які мають бути обов'язково зазначені та конкретизовані для справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень згідно до приписів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Верховний Суд наголошує, що для усунення недоліків касаційної скарги необхідно протягом наданого часу:
чітко визначити підстави для касаційного оскарження, передбачені частинами 4, 5 статті 328 КАС України у взаємозв'язку з обставинами справи;
надати докази сплати судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 121, 248 КАС України,
Продовжити Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 07.04.2025, на п'ять днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб