23 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/22512/24
адміністративне провадження №К/990/13932/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 в адміністративній справі №380/22512/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 03.04.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 в адміністративній справі №380/22512/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, у листопаді 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС у Львівській області №32049/6/13-01-24-11 від 23.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити з 01.10.2024 реєстрацію у якості платника єдиного податку Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі.
13.11.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якому позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у Львівській області №32049/6/13-01-24-11 від 23.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на період до набрання законної сили рішенням у відповідній справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію Рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 32049/6/13-01-24-11 від 23.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №380/22512/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишено без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Натомість контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, яким передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування касаційної скарги скаржником вказано, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не врахували позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 11.12.2024 у справі №280/4194/24. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги долучені до матеріалів справи докази, чим порушено норми статей 73, 73, 75, 76 , 90 та 242 КАС України.
Отже, скаржником некоректно визначено підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Також колегія суддів зауважує, що у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №280/4194/24 предметом розгляду були правовідносини щодо оскарження розпорядження контролюючого органу в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що не є подібним з правовідносинами даної справи №380/22512/24, де предметом судового розгляду було оскарження рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платника єдиного податку, відповідно скаржником не враховано різне правове регулювання у справах.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 в адміністративній справі №380/22512/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду