про відкриття касаційного провадження
24 квітня 2025 року
м. Київ
справа №240/928/24
адміністративне провадження №К/990/15625/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №240/928/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 13.09.2023 до пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 13.09.2023 нарахування та виплату до пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 18.06.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Разом із касаційною скаргою позивачка подала до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 з підстав отримання нею постанови суду апеляційної інстанції 09.04.2024.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження позивачка зазначає, що відповідно до листа Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 копія постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 була надіслана позивачці за допомогою мобільного додатку Viber, однак цим застосунком та інтернетом позивачка не користується в силу віку. Засобами поштового зв'язку позивачка отримала постанову суду апеляційної інстанції 09.04.2025, що підтверджується копією поштового відправлення, долученого позивачем до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
З матеріалів справи вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена та набрала законної сили 14.10.2024.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 був у загальному доступі, починаючи з 21.10.2024.
Листом Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 повідомлено позивачку, що копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 надіслано позивачці за допомогою мобільного додатку Viber та цим же листом скеровано на адресу позивачки належним чином засвідчену копію постанови суду апеляційної інстанції. Лист з копією постанови суду апеляційної інстанції позивачка отримала 09.04.2025, що підтверджується Трекінгом Укрпошти та копією поштового відправлення, доданого позивачкою до заяви.
Позивачка інтернетом та мобільним додатком Viber не користується в силу свого віку.
Своєю чергою, касаційна скарга надіслана на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку 11.04.2025, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
Скаржниця у заяві зазначає, що вона в силу наведених обставин не мала можливості ознайомитись зі змістом повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження.
Суд звертає увагу скаржниці, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивачки про поновлення строку на касаційне оскарження, та ураховуючи, що позивачка одразу (11.04.2025) після отримання постанови суду апеляційної інстанції (09.04.2025) звернулась до суду з касаційною скаргою, дійшла висновку про наявність підстав для поновлення позивачці строку на касаційне оскарження.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржниця у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 54 Закону №796-ХІІ без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, висловлених Верховним Судом у постанові від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справі №240/590/24, №240/739/24, від 02.10.2024 у справах №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 щодо нарахування та виплати пенсії у відповідності до положень статті 54 Закону №796-ХІІ як особі, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, 2 групи інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і доводить, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для неї.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі.
Посилання скаржниці на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 54 Закону №796-ХІІ без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, сформульованих у постанові від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справі №240/590/24, №240/739/24, від 02.10.2024 у справах №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 та порушення норм процесуального права, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та наявність обставин, наведених у пункті 1 частини четвертої, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій.
Ураховуючи, що скаржниця є особою, віднесеною до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в підтвердження чого заявницею надано посвідчення, вона звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №240/928/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №240/928/24.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/928/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко