24 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/13142/24 пров. № А/857/5393/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Гудимою Н.С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідач-3), військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач-4), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо незабезпечення включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про надану йому відстрочку від призову у зв'язку з бронюванням на підставі повідомлення Комунального підприємства “Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради №408 від 06.08.2024 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 включити такі дані до вказаного Реєстру, визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації заброньованого у встановленому законом порядку, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (з основної діяльності) №408 від 27.10.2024 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» в частині призову його як військовозобов'язаного солдата на військову службу по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , визнати протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо його на військовій службі за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 та припинити проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 .
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про надану 07.08.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06.08.2025, у зв'язку з його бронюванням за Комунальним підприємством “Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про надану 07.08.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06.08.2025, у зв'язку з його бронюванням за Комунальним підприємством “Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_1 , заброньованого з 07.08.2024 у встановленому законом порядку, визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_9 №408 від 27.10.2024 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» в частині призову військовозобов'язаного солдата ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_10 подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (із основної діяльності) №408 від 27.10.2024 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» утворив триваючий стан публічно-правових відносин щодо проходження позивачем військової служби. Завершити його можливо лише ухваленням індивідуального акту протилежного характеру, а саме наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби за наявності підстав передбачених у статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». Вказує, що призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації відбувся у звязку з його придатністю до військової служби за станом здоров'я, а також відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_9 інформації про право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.23 цього Закону.
У відзиві на апеляційну скаргу представниця позивача ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 19.06.1998.
З 03.08.2024 позивач прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів (автобус) по третьому класу у службу руху КП “Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, що підтверджується витягом з наказу № 161 від 31.07.2024 “Про прийняття на роботу».
Відповідно до посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час №408 від 06.08.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_11 07.08.2024, військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ВОС №596, який працює в КП “Рівнеелектроавтотранс», відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №493 від 18.03.2015, згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №72), найменування розділу V, п. 3, надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на 12 місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Вказане посвідчення про відстрочку №408 від 06.07.2024 було видано ІНФОРМАЦІЯ_11 на підставі повідомлення КП “Рівнеелектроавтотранс» від 06.08.2024 та списку військовозобов'язаних вказаного підприємства органу місцевого самоврядування, на яких оформляється відстрочка від призову у воєнний час відповідно до переліку посад і професій, де серед переліку інших осіб під пунктом №2 зазначений військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , солдат, ВОС №956, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посада: водій автотранспортних засобів (автобус).
07.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_11 позивачу видано повідомлення №408 від 06.08.2024 про зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
09.08.2024 КП "Рівнеелектроавтотранс" РМР рекомендованим листом №595 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_13 , (на військовому обліку в якого перебуває позивач за місцем проживання), про бронювання ОСОБА_1 та зарахування останнього на спеціальний військовий облік по 06.08.2025.
14.08.2024 зазначений рекомендований лист разом з повідомленням про зарахування військовозобов'язаного ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік отримані ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується фіскальним чеком та трекінгом відстеження Укрпошта.
26.10.2024 позивач був доставлений до КП “Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностувальний центр імені В.Поліщука» Рівненської обласної ради для проходження ним ВЛК.
Відповідно до довідки ВЛК №296/36 та картки обстеження медичного огляду №296/36 від 26.10.2024 проведено медичний огляд ВЛК солдата ОСОБА_1 та визнано його придатним до військової служби.
27.10.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 27.10.2024 за №408 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , як такого, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Не погоджуючись із такими діями відповідачів щодо невключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів його даних про відстрочку від призову у зв'язку із бронюванням та наказом про його призов на військову службу по мобілізації, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з 07.08.2024 ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 06.08.2025, то в силу вимог п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до вказаної дати, позаяк є заброньованим у встановленому законом порядку на період мобілізації та на воєнний час. При цьому. суд дійшов висновку що отримавши в серпні 2024 року документи на підтвердження бронювання позивача за КП «Рівнеелектроавтотранс» і виданих ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 документів про відстрочку від призову, ІНФОРМАЦІЯ_13 , в якому позивач перебував на військовому обліку, зобов'язаний був внести відомості про надану останньому відстрочку від призову в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Всупереч наведеним нормам, у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_13 відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не вніс, чим допустив протиправну бездіяльність.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон 389-VIII) введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку : 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон № 3543-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII, мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно ч.5 ст.4 Закону №3543-XII, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом статті 2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України Про оборону України, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, згідно абз.2 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 за № 76 (далі - Порядок №76), визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно п. 1 вказаного Порядку № 76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють : в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно п.2 Порядку № 76, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати : строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку; шість місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Згідно пунктів 6, 9, 10 Порядку № 76, підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні зазначається: інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам; орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сич (СБУ, Службі зовнішньої розвідки), з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки; кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку; за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 нього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Пункт 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Порядок № 1487) визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 6 Порядку №1487, для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони затверджує порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між цим реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно п.17 Порядку №1487, військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пункт 79 Порядку встановлює, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого : організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; тощо.
Пунктами 80-81 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
В той же час додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких визначкено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності; не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника); особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що не лише у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 заброньовано КП «Рівнеелектроавтотранс» згідно з Порядком бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 04.02.2015 (із змінами, внесеними постановами КМУВ від 11.01.2018 за № 12 і від 07.06.2024 № 674), (далі Порядок №45).
Зазначений Порядок містить гриф "Для службового користування", однак його зміст наведено у листі Мінекономіки від 18.08.2023 за №2704-20/43397-01, адресованому центральним та місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, та Генеральному штабу Збройних Сил України.
Як видно з матеріалів справи, 06.08.2024 КП «Рівнеелектроавтотранс», в якому працює позивач, направило на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 , (на території відповідальності якого розміщене підприємство), документи для бронювання військовозобов'язаних, що працюють на підприємстві, відповідно до додатку №72 до розпорядження КМУ від 18.03.2015 за №493 «Про затвердження Переліку посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, і працюють у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління, або залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)», серед яких у Списку військовозобов'язаних КП «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, на яких оформлюються відстрочки від призову у воєнний час відповідно до переліку посад і професій, під пунктом №2 вказано ОСОБА_1 .
При цьому, 07.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_11 , військовозобов'язаному ОСОБА_1 видано посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час №408 від 06.08.2024. Строк дії відстрочки - 12 (дванадцять) місяців з дня оформлення.
Проте, 27.10.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №408 від 27.10.2024 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» солдата ОСОБА_1 було призвано на військову службу по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , як такого, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_14 .
При цьому, як слушно зауважив суд першої інстанції, строк дії наданої позивачу відстрочки не завершився, така не анульована, не скасована, і є дійсною, як на час призову позивача на військову службу, так і на час розгляду справи судом.
Будь-яких доказів протилежного відповідачами не надано і матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначає, що наявність у позивача наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців, а саме до 06.08.2025, що свідчить про те, що відносно позивача була проведена визначена законодавством процедура бронювання, надання відстрочки від призову позивачу погоджене Генеральним штабом Збройних Сил України.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки з 07.08.2024 ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 06.08.2025, то в силу вимог п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до вказаної дати, позаяк є заброньованим у встановленому законом порядку на період мобілізації та на воєнний час.
Більше того, колегія суддів враховує, що КП "Рівнеелектроавтотранс" рекомендованим листом №595 від 09.08.2024 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_5 , (на військовому обліку в якого перебуває позивач за місцем проживання) про бронювання ОСОБА_1 та зарахування його на спеціальний військовий облік по 06.08.2025 згідно з повідомленням №408 від 06.08.2024, оформленим ІНФОРМАЦІЯ_11 , який було отримано ІНФОРМАЦІЯ_5 14.08.2024, що підтверджується фіскальним чеком та трекінгом відстеження Укрпошта.
Крім того, позивач пред'явив представникам ІНФОРМАЦІЯ_9 26.10.2024 під час перевірки документів посвідчення про відстрочку від призову на військову службу №408 від 06.08.2024 та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік № НОМЕР_3 від 06.08.2024, виданих йому ІНФОРМАЦІЯ_11 , що виключало можливість його призову на військову службу під час мобілізації. .
Отже, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, не взявши до уваги чинне бронювання позивача т а наявність відстрочки від призову.
Відповідно до ч.5, ч.8 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно ч.9 ст.5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
При цьому, ст.14 № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Аналізуючи вищенаведені норми суд першої інстанції вірно зазначив, що не лише у військовозобов'язаного громадянина та підприємств, органів місцевого самоврядування є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК та СП забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язані перевіряти і володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій стосовно них.
Отже, обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено й на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідачі повинні були перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Більше того, як вірно зазначив суд першої інстанції, отримавши в серпні 2024 року документи на підтвердження бронювання позивача за КП «Рівнеелектроавтотранс» і виданих ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 документів про відстрочку від призову, ІНФОРМАЦІЯ_5 як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач перебував на військовому обліку, зобов'язаний був внести відомості про надану позивачу відстрочку від призову в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що необізнаність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_9 про наявність у позивача права на відстрочку від призову не спростовує того факту, що він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про надану ОСОБА_1 до 06.08.2025 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з його бронюванням за КП «Рівнеелектроавтотранс».
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення даного позову.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі №460/13142/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук