23 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 307/152/25 пров. № А/857/12107/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Василюк В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року у справі № 307/152/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови (головуючий - суддя Стецюк М.Д., м. Тячів, Закарпатська область, повне судове рішення складено 03 березня 2025 року), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в Тячівський районний суд Закарпатської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №11 від 04.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірною постановою, на підставі ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Позивач зазначав, що має третю групу інвалідності, та з жовтня 2001 року його знято з військового обліку. При цьому, стверджував, що він не підлягає медобстеженню і в 2007 році термін дії такого статусу йому було продовжено «безстроково». Усі необхідні документи наявні в його документах.
Поряд з цим, позивач наголошував на тому, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо нього, посадова особа відповідача повинна була довести факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення і його винуватість. Вважав, що йому належним чином не було роз'яснено прав, передбачені ст. 268 КУпАП. Більше того, спірну постанову прийнято у той же день, що й складено протокол. Як наслідок, на переконання позивача, його позбавили можливості підготуватися до захисту. Саму ж постанову прийнято за відсутності позивача.
За наведених ним обставин позивач вважав, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, є недоведеним, а процедура притягнення до адміністративної відповідальності здійснена з порушеннями встановленого законом порядку.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Згідно висновків суду першої інстанції матеріалами справи підтверджується правомірність спірної постанови відповідача, а порушення, на які покликається позивач, судом першої інстанції не встановлені.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги фактично обґрунтовані тими ж доводами, які вказані у позовній заяві. Позиція позивача зводиться до того, що його знято з військового обліку, та він не підлягаю медобстеженню, а в 2007 році термін дії такого статусу йому було продовжено «безстроково». З урахуванням цієї обставини позивач переконаний, що не зобов'язаний оновлювати військово-облікові дані та з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тим більше, за відсутності виклику від відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивача повідомлено про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення телефонограми.
Відповідача повідомлено про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення повістки-повідомлення в електронний кабінет.
За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
За змістом протоколу №11 від 04 січня 2025 року апеляційним судом з?ясовано, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженої Верховною радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац 3 п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації ведення військового обліку та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 04 січня 2025 року. Зазначені діяння є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст. 210 КУпАП.
За змістом спірної постанови №11 від 04.01.2025 ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженої Верховною радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац 3 п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації ведення військового обліку та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 04 січня 2025 року. Таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Не погодившись із постановою відповідача, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обґрунтованість спірної постанови такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3).
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність Згідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів, з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Пунктом 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно) а саме: шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку; шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Із тимчасового посвідчення від 31 січня 2002 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , 1982 року народження, дійсно прийнятий на облік запасу ЗСУ за ВОС №999 із зняттям з військового обліку 07 лютого 2007 року, ст. 59 «б», наказ 2/1994 р., продовжено «безстроково».
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання та згідно довідки Тячівського районного управління Пенсійного фонду України №718 від 23 вересня 2011 року він дійсно знаходився на обілку в Тячівському управління Пенсійного фонду України та отримував соціальну пенсію інвалідності ІІ групи загального захворювання по 01 березня 2010 року в сумі 695 грн.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №7940 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 13 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року.
Із довідки до Акта огляду у МСЕК Серії 12 ААД № 399527 від 18 грудня 2024 року відомо, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.
Згідно заяви військово-облікового документа від 06 січня 2025 року адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що ОСОБА_1 просить видати йому військово-обліковий документ, тому що такий не отримував.
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Оскільки позивач - ОСОБА_1 був саме знятий, а не виключений з військового обліку, він був повторно взятий відповідачем на такий облік 06 січня 2025 року.
На додачу до наведеного слід наголосити на тому, що позивач, згідно з даними автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», був взятий на облік як військовозобов'язаний 06 січня 2025 року, до цієї дати позивач взагалі не перебував на обліку та не мав військово-облікового документу. Дане підтверджується письмовою заявою наявною у матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, інформації щодо персональних даних стосовно позивача, яка міститься в інших інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах (у тому числі публічних) та базах даних, держателем яких є державні органи, зазначені в ч.3ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VІІІ, відсутня. Документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 уточнив (оновив) свої персональні дані в інший спосіб та в строк, зазначений зЗаконі №3633-ІХ, позивач не надав.
Щодо процедурних порушень, які на думку позивача, допустив відповідач, то апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом протоколу №11 від 04 січня 2025 року ОСОБА_1 роз'яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбаченіст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 20:00 год. 04 січня 2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 у кабінеті №20. В графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності зазначено: «Вчасно не оновив свої дані тому що був дуже у важкому стані головні приступи, і лежав у лікарні в дуже важкому стані. Прошу розглянути справу без мене».
Зазначені вище обставини підтверджують те, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв'язку з чим в уповноваженої особи не було перешкод розглянути справу 04 січня 2025 року та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210 КУпАП.
З урахуванням наведеного вище, покликання позивача на порушення відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, та те, що належним чином йому не було роз'яснено прав передбачених ст. 268 КУпАП, про відсутність можливості підготуватися до захисту, постанову винесено не у його присутності, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються вищезазначеними доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року у справі №307/152/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 23.04.25