16 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13575/24 пров. № А/857/1152/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Василюк В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (суддя Клименко О.М., ухвалене в м. Львові повний текст складено 16.12.2024) у справі № 380/13575/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної податкової служби у Львівській області №15540/13-01-24-08 від 08.04.2024 року, яким за порушення ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до ФОП ОСОБА_1 застосовано пеню у розмірі 2 231 396, 61 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позов задоволено.
В подальшому представник позивача подала через систему «Електронний суд» заяву від 05 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі, та просила суд ухвалити додаткове рішення у справі № 380/13575/24 про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Також у клопотанні від 16.09.2024 представник позивача зазначила, що згідно рахунку на оплату послуг перекладу №-16/ від 11.09.2024 на суму 8513,00 грн, понесені у зв'язку із розглядом даної справи, тому належать до судових витрат, в судовому засіданні під час розгляду справи просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати, пов'язані із залученням перекладача.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року заяву представника позивача адвоката Смик Д.П. від 05.12.2024 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/13575/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розмірі 8513,00 грн. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Львівській області, та покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяву про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу додаткове рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Положеннями частини першої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частин третьої, четвертої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог вказаної норми представник позивача подала до суду: 1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1619741 від 15 липня 2024 року; 2. Копія Договору про надання правової допомоги № 550/АО від 22.01.2024 року між Адвокатським об'єднанням «ІНІЦІАЛІС» та Най Л.Ф.; 3. Копія Додаткової угоди № 1 від 02.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги; 4. Копія Звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.12.2024; 5. Детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.12.2024; 6. Копія акту приймання-передавання виконаних робіт та наданих послуг від 04.12.2024 року.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу, а Клієнт сплатити гонорар у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 02.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги передбачено, що вартість правової допомоги, що надається на підставі Договору та даної Додаткової угоди становить 30000,00 гривень.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що розмір встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (30000,00 грн), не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Так зі змісту опису наданих послуг у Детальному описі робіт (наданих послуг) від 04.12.2024 та Звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.12.2024 слідує, що Адвокатом в межах цієї справи надано наступні послуги: вивчення наданих документів, пошук та аналіз законодавства, а також судової практики, формування правової позиції; підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення;відповідь податковій; клопотання в суд про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції; ознайомлення з відзивом ГУ ДПС у Львівській області, підготовка до засідання, написання проєкту відповіді на відзив; участь у судових засіданнях 16.07.2024, 30.07.2024, 24.09.2024, 09.10.2024, 03.12.2024; підготовка відповіді на відзив (заперечення) ГУ ДПС у Львівській області; збір доказів на вимогу суду; пошук перекладача та переговори з перекладачем щодо здійснення перекладу та завірення, направлення інвойсів на переклад; підготовка проєкту клопотання про долучення доказів; додаткові письмові пояснення; підготовка клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Як вірно вказав суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем Адвокатському об'єднанню вартості послуг за надану правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Судом першої інстанції вірно враховано, що норма статті 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.
Слід зазначити, що предмет спору в цій справі містить лише декілька взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, відтак, суд суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вивчення наданих документів, пошук та аналіз законодавства, а також судової практики, формування правової позиції охоплюється однією послугою підготовка позовної заяви, а ознайомлення з відзивом ГУ ДПС у Львівській області, написання проєкту відповіді на відзив охоплюється однією послугою підготовка відповіді на відзив (заперечення) ГУ ДПС у Львівській області.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тому, з огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судупершої інстанції, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Відтак, заявлені позивачем до відшкодування 30000,00 грн витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підлягає зменшенню розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 8513,00 грн слід врахувати, що частинами п'ятою-восьмою статті 137 КАС України передбачено що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи з метою доведення своєї правової позиції та на виконання вимог суду у цій справі позивач організував здійснення перекладу з англійської мови на українську мову інвойси Pentagon Sportswear (Греція) та Condor Outdoor (США).
Представник позивача, на виконання вимог частини п'ятої статті 137 КАС України до суду надав рахунок на оплату послуг перекладу №-16/ від 11.09.2024 на суму 8513,00 грн (а.с. 183 т. 2), згідно з яким перекладач надав позивачу послуги перекладу з англійської мови на українську мову інвойси Pentagon Sportswear (Греція) та Condor Outdoor (США), і який, у свою чергу, підтверджує розмір витрат на залучення перекладача.
Слід зазначити, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку.
Як вже було зазначено, переклад документів замовлений позивачем та наданий до суду з метою доведення своєї позиції у справі, тобто понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.
Разом з тим, жодних клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на оплату послуг перекладача, заявлених позивачем до стягнення, чи зауваження про неспівмірність таких витрат із складністю відповідних послуг, їх обсягом та часом, витраченим на їх надання, до суду не надходило.
Тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи надані позивачем докази реального понесення ним витрат на залучення перекладача, відсутність будь-яких заперечень щодо їх співмірності, то вимоги у частині стягнення витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області у розмірі 8513,00 грн. вірно задоволені судом першої інстанції.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 380/13575/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 24.04.2025